3 роки війни. Хроніка державних тендерних зрад
Частина 1. «Укроборонпром»
Війна триває вже три роки. І попри численні жертви, руйнування та уроки, які мала б засвоїти країна, найбільші злочини проти обороноздатності залишаються непоміченими або свідомо ігноруються.
Корупція та зрада в оборонних закупівлях — не новина для України, але найбільш цинічні злочини сталися в період, коли держава вже стояла перед неминучою війною. Фігуранти цих оборудок не лише не понесли покарання, а й продовжують займати високі посади та визначати політику в оборонному секторі.
Троль 🧌 починає серію публікацій про державні тендерні зради, які прямо вплинули на здатність країни протистояти агресії. І перший кейс — «Укроборонпром».
Як «Укроборонпром» злив оборонні закупівлі в публічний доступ
Коли у 2019 році керівником державного концерну «Укроборонпром» став Айварас Абромавичус, його команда ухвалила рішення перевести всі закупівлі оборонних підприємств у систему Prozorro. Офіційно це подавалося як крок до прозорості та боротьби з корупцією.
Але реальні наслідки були зовсім іншими:
✅ Вся інформація про закупівлі, їхні обсяги, постачальників, місця доставки та точні адреси об’єктів опинилася у відкритому доступі.
✅ Спецслужби росії отримали зручний механізм моніторингу, який дозволяв легко аналізувати стан українського оборонного комплексу.
✅ Керівництво концерну примусило 118 директорів заводів відкривати номенклатуру, ціни, договори та навіть місця зберігання продукції.
Як результат, ворожа розвідка отримала детальну картину оборонних можливостей України ще до початку повномасштабного вторгнення.
Конкретні кейси: як ворог отримав критичну інформацію
📌 Приклад 1. КБ «Луч»
22 грудня 2021 року (за два місяці до повномасштабного вторгнення) КБ «Луч» закупило спеціальний токарний центр SCHAUBLIN із місцем поставки: Київ, вул. Мельникова, 2.
Це точна адреса підприємства, що працює над ракетним озброєнням. Не дивно, що з перших днів війни ворог прицільно бив по Лук’янівці.
📌 Приклад 2. АТ «Антонов»
Лютий 2022 року — ще один кричущий випадок. АТ «Антонов» проводить тендер на «льотну перевірку наземних засобів радіотехнічного забезпечення та світло-сигнального обладнання» на двох аеродромах:
- Київ/Антонов-1 (вул. Туполєва, 1, Київ)
- Київ/Антонов-2 (смт Гостомель, вул. Автодорожна, 1)
Чи варто нагадувати, що саме на цих об’єктах у перші дні війни висаджувався російський десант, намагаючись захопити столицю?
Ціна відкритих даних у воєнний час
Тендери в Prozorro стосувалися не лише великих стратегічних закупівель. Там були і дрібні деталі: болти, гайки, паливо, запчастини, спецобладнання. Окремо ці дані можуть здатися незначними, але в комплексі вони давали чітку картину оборонного потенціалу України.
❗ Завдяки цьому російська агентура знала:
- які види озброєнь виробляються і ремонтуються,
- у яких кількостях і за якими цінами,
- на яких саме підприємствах зберігаються запаси техніки та матеріалів.
Ця інформація залишається у відкритому доступі досі.
Чому ці злочини досі не розслідувані?
Головне питання: хто відповість за злив інформації, який фактично допоміг ворогу в плануванні ударів по оборонних об’єктах?
Чому люди, які допустили цей саботаж, не лише не сидять у тюрмі, а й досі залишаються впливовими фігурами?
🚨 Якщо керівництво «Оборонпрому» не знало, що відкрита публікація даних загрожує нацбезпеці — це непрофесіоналізм.
🚨 Якщо знало і свідомо допустило це — це диверсія.
Країна має знати своїх «героїв».
Продовження буде…
