Багатополярний світ у контексті відносин США та Китаю

Концепція багатополярного світу у міжнародних відносинах, особливо у трактуванні Сполучених Штатів Америки, зокрема адміністрацією Дональда Трампа, суттєво відрізняється від її розуміння у Китайській Народній Республіці.

Китайська позиція щодо багатополярності ґрунтується на ідеї рівноправного міжнародного порядку, позбавленого імперіалізму та гегемонії, де кожна держава, незалежно від її розмірів та потенціалу, має рівний голос у багатосторонніх інституціях і можливість обирати власний шлях розвитку без зовнішнього втручання.

Водночас Вашингтон пропонує принципово інше трактування багатополярності. Державний секретар США Марко Рубіо, аналізуючи цю концепцію, наголошує на тому, що сучасний світовий порядок характеризується зростанням числа великих держав, які спроможні кинути виклик глобальному домінуванню Сполучених Штатів.

Адміністрація Трампа дійшла висновку, що необхідно переглянути імперські "сфери впливу" США в Західній півкулі, що зумовило активізацію політичного та економічного тиску на Гренландію, Канаду, Мексику, Панаму та інші країни Латинської Америки.

Таким чином, Китай розглядає багатополярність як механізм сприяння міжнародному співробітництву та сталому розвитку, що потенційно сприяє глобальній стабільності. Натомість з точки зору Вашингтона, багатополярність є загрозою американській гегемонії, що потенційно може призвести до ескалації міжнародних конфліктів.

Китайська комуністична партія розглядається у США як системний виклик, що навіть перевершує загрози, які створював Радянський Союз. Окрім економічного, геополітичного, технологічного, дипломатичного та торгівельного суперництва, Китай також позиціонується як потенційна військова загроза. Водночас китайське керівництво неодноразово заявляло, що не має наміру створювати імперію чи замінювати американську гегемонію власною.

Однак, визнання Марко Рубіо факту багатополярності зовсім не означає відмову США від їхніх глобальних амбіцій. Навпаки, адміністрація Трампа чітко дала зрозуміти, що Західна півкуля розглядається як зона стратегічного впливу США, а тому Сполучені Штати готові застосовувати примусові механізми для збереження свого домінування, обмежуючи китайський вплив у регіоні.

Зокрема, у цьому контексті слід відзначити заяви Дональда Трампа щодо колонізації Гренландії, попри те, що 85% місцевого населення виступає проти інтеграції до США, а лише 6% підтримують цю ініціативу.

Крім того, колишній президент США неодноразово висловлював ідею можливого включення Канади до складу Сполучених Штатів у статусі "51-го штату".

Агресивна зовнішня політика адміністрації Трампа щодо Латинської Америки також включала плани щодо встановлення контролю над Панамським каналом, можливі військові операції проти Мексики, а також дипломатичний і політичний тиск на Колумбію, Венесуелу, Нікарагуа та Кубу.