Бетонна піраміда: Як через Sky Towers вивели мільярди Укрексімбанку
Проєкт Sky Towers у Києві — це найбільша невдача державного кредитування в історії українського будівництва: з 2007 по 2015 рік понад 3 мільярди гривень державних коштів Укрексімбанку були спрямовані на зведення хмарочоса, який так і не був завершений. Кримінальна справа про розкрадання «за попередньою змовою групою осіб» була відкрита ще у 2015 році, проте жодного вироку не винесено досі. Будівля зараз виставлена на п'ятий аукціон за 662 млн грн — у 10,7 разів дешевше за початкову ціну і менш ніж за чверть від виданого кредиту. Цей кейс поєднує елементи свідомого шахрайства з реальним впливом зовнішніх криз, створюючи ідеальну модель того, як корупційні схеми маскуються під невдалий бізнес.
Як з'явився найбільший невиконаний контракт Укрексімбанку
Кредитний договір №151407К23 був підписаний 25 травня 2007 року між Укрексімбанком та ТОВ «Агенція офісного будівництва» — формальним позичальником проєкту Sky Towers. Первісний кредитний ліміт становив до $250 мільйонів, що за курсом 2007 року (5,05 грн/$) дорівнювало приблизно 1,26 млрд грн. Протягом 2007–2014 років позичальник отримав від банку кошти загальною сумою понад 3 млрд грн — цю цифру зафіксовано у матеріалах кримінальної справи. У 2012 році кредитну лінію було збільшено до $193 мільйонів для завершення будівництва після «продажу» проєкту американській компанії Cimbrorum Holdings.
Банком на момент підписання кредиту керував Віктор Капустін (голова правління з березня 2005 по квітень 2010 року). За оцінкою LIGA.net, саме за його каденції було видано найбільше проблемних кредитів в історії банку. Слідчі пізніше встановили, що Укрексімбанк відкрив кредитну лінію «всупереч інтересам банку (відсутність ліквідного заставного майна)» — формулювання з кримінальної справи. Заставою виступали: незавершена будівля, земельна ділянка площею 0,74 га, проєктна документація, 100% частка у компанії-позичальнику та 60 сільськогосподарських ділянок у Зазим'ї загальною площею 80,35 га.
Політичний контекст 2007 року сприяв таким рішенням: Україна переживала безпрецедентний будівельний бум, ціни на нерухомість у Києві зросли в 7,3 рази за 2003–2008 роки, а ринок нерухомості досяг 400% ВВП (проти 160% у США). Президентом був Віктор Ющенко, мером Києва — Леонід Черновецький, відомий масовим виділенням земельних ділянок на сумнівних підставах. Банківське кредитування зростало на 70% щорічно, а державні банки стали інструментом для фінансування проєктів з потужними політичними зв'язками.
Хто стоїть за KDD Group: від організованої злочинності до парламенту
Бенефіціари KDD Group (повна назва — Kyiv Donbas Development Group) утворюють вкрай контроверсійне коло, кожен учасник якого заслуговує окремого розслідування.
Брати В'ячеслав та Олександр Константиновські (нар. 1960/1961, Київ) — справжні засновники холдингу. Майстри спорту з греко-римської боротьби, вони відомі в кримінальних колах як «Брати Карамазови». За даними ФБР та українських правоохоронних органів, у 1980-х вони працювали «торпедами» для київського кримінального авторитета Ігоря Ткаченка («Череп»), потім емігрували через Ізраїль до США, де увійшли до злочинного угруповання Олега Асмакова («Алік Магадан»), підпорядкованого В'ячеславу Іванькову («Японцику»). Лист Кримінальної розвідки України 1999 року згадує їх поряд із Семеном Могилевичем — одним із найрозшукуваніших людей за списком ФБР. У 2006 році ФБР провело операцію з інсценуванням вбивства В'ячеслава Константиновського, щоб затримати Леоніда Ройтмана та Моню Елсона, які замовили його ліквідацію.
Попри кримінальне минуле, В'ячеслав Константиновський у 2014 році був обраний народним депутатом від «Народного фронту» (округ №220, Поділ). Його декларація показала $14,7 млн готівки — він був найбагатшим депутатом того скликання. У 2017 році добровільно склав мандат, назвавши роки у парламенті «найтемнішими у своєму житті». Бізнес-імперія братів включає мережу ресторанів «Пузата Хата» (40+ закладів), ресторани «Carte Blanche», ЖК «Ботанік Тауерс», «Діпломат Холл» та «Введенський».
Олександр (Аарон) Левін (нар. 1968, Одеса) — американський громадянин, який повернувся в Україну в 1994 році. Став головою ради директорів KDD Group N.V. у 2007 році з часткою 22,63–28,32%. За свідченнями п'яти інсайдерів галузі, зібраними LIGA.net у 2021 році, Левін є ймовірним реальним бенефіціаром Cimbrorum Holdings — компанії, яка «придбала» Sky Towers у 2012 році. Левін також очолює Київську єврейську релігійну громаду (Бродська хоральна синагога), є президентом правління Меморіального фонду Бабиного Яру та засновником Всесвітнього форуму російськомовного єврейства.
Андрій Веревський (нар. 1974, Полтава) — мільярдер, засновник Kernel Holding — найбільшого агрохолдингу України. У 2011 році через компанію Groumon Development придбав 68,2% акцій KDD Group за мізерні $16 мільйонів — при тому що портфель KDD оцінювався раніше в $908 млн. Був народним депутатом чотирьох скликань, змінюючи фракції від БЮТ до Партії регіонів. Позбавлений мандата у 2013 році за поєднання бізнесу з парламентською діяльністю. Станом на 2025 рік — знову мільярдер з контрольним пакетом 95% Kernel.
Віктор Тополов (нар. 1945) — четвертий ключовий бенефіціар, колишній міністр вугільної промисловості, народний депутат трьох скликань, голова правління банку «Надра» та Індекс-Банку. Його дружина Олена Тopolova тримала 11,25% акцій KDD Group через офшорну компанію Arpanet Holdings. У 2025 році Тополов був направлений до суду за обвинуваченням у розкраданні 90 млн грн вкладників банку «Земельний Капітал» — створення злочинної організації та привласнення коштів.
Економіка проєкту: куди зникли гроші
Sky Towers мав стати найвищою будівлею України: дві вежі (47 і 34 поверхи), висота 214 метрів, загальна площа 219 000–225 000 кв.м з класом офісів A+, підземним паркінгом на 8 рівнях (903 місця), торговими площами та вертолітним майданчиком. Проєкт розробляло гонконгське бюро DLN (Dennis Lau & Ng Chun Man), адаптував його в Україні архітектор Віталій Васягін.
Порівняння з аналогічними об'єктами Києва виявляє критичні розбіжності. БЦ «Парус» (75 000 кв.м, 33 поверхи) коштував ~$100 млн і був побудований за 3 роки (2004–2007). БЦ «Гуллівер» (157 400 кв.м, 35 поверхів) обійшовся в ~$460 млн кредитів Ощадбанку і будувався 10 років (2003–2013). Ocean Plaza (165 000 кв.м) — ~$300 млн. За міжнародними бенчмарками, вартість будівництва висотних будівель у Східній Європі становить $1 000–2 000 за кв.м. Для Sky Towers площею 225 000 кв.м це означає діапазон $225–450 млн за «коробку» і $350–600 млн із повним оздобленням.
Первісний кредит у $250 млн був недостатнім для завершення проєкту — оцінка 2018 року Київської інвестиційної агенції визначила вартість добудови у $370 млн, а оцінка компанії Rauta 2024 року — $168,7 млн (при нижчих цінах воєнного часу). Це означає, що навіть за оптимістичного сценарію загальний бюджет проєкту мав становити $400–600 млн, а кредит покривав лише 40–60% потреби.
Проте отримані 3+ млрд грн ($250+ млн) дозволили побудувати лише 27 з 47 поверхів — тобто фактична готовність коробки становила 40–51%. Якщо зіставити вартість побудованого з витраченими коштами, виникає серйозний розрив. Побудовано ~51 360 кв.м з 225 000 — тобто менше чверті. При нормативній вартості $1 000–1 500/кв.м вартість виконаних робіт мала б становити $50–77 млн за надземну частину плюс $30–50 млн за завершений 8-рівневий паркінг і фундамент. Разом — орієнтовно $80–130 млн за реальні будівельні роботи. Різниця між кредитом ($250+ млн) і вартістю виконаних робіт ($80–130 млн) — щонайменше $120–170 млн — залишається непоясненою.
Механізми: як гроші зникали через ланцюги офшорів і фіктивних підрядників
Структура власності Sky Towers — це класична матрьошка корпоративних оболонок, створена для максимальної непрозорості. KDD Group N.V. зареєстрована в Нідерландах (2007), акції розподілені через п'ять офшорних компаній: Arpanet Holdings, Kenways Trading Limited, Parsel Investments, Yankline Investments та Yorania Investments. У 2012 році проєкт був «проданий» американській Cimbrorum Holdings LLC за $202,4 млн, з яких продавець отримав лише $12 млн готівки, а $168,4 млн було зараховано у рахунок боргу Укрексімбанку. Cimbrorum Holdings контролювала кіпрську Taccadero Trading Limited, яка, своєю чергою, володіла ТОВ «Агенція офісного будівництва». Кінцевим бенефіціаром значився Девід Ізраель (Австралія/США) — особа, про яку «не існує майже жодної інформації навіть серед юристів Укрексімбанку».
Кримінальна справа №32015100060000192 (відкрита 1 вересня 2015 року) зафіксувала конкретні механізми виведення коштів. Головний підрядник — турецька компанія Ant Yapi (працювала з жовтня 2010 року) — встановила фінансові відносини з підрядниками, що мали ознаки фіктивності: ТОВ «Брокбудкапітал», ПП «НП Хіміч», ТОВ «Будівельно-інвестиційна Група Євробуд», ТОВ «Промбуд Маркет». Окремо встановлено, що посадові особи Ant Yapi вступили у змову з невстановленими особами, використовуючи реквізити фіктивного підприємства ТОВ «Трейд Лайн М» для ухилення від сплати 4,174 млн грн ПДВ. Ці факти зафіксовані в ухвалі Печерського районного суду від 15 серпня 2016 року.
Журналісти PRAGMATIKA.MEDIA, які намагалися розслідувати справу, «не змогли встановити відповідальних за кредит у 6 мільярдів гривень» — настільки ефективною виявилася система маскування. П'ять інсайдерів галузі, опитаних LIGA.net у 2021 році, підтвердили, що Cimbrorum Holdings контролювалася колишніми власниками KDD Group, а двоє з них прямо назвали Олександра Левіна ймовірним реальним бенефіціаром.
Хронологія розпаду: від будівельного буму до руїн
2005–2007: Зародження. Концепція комплексу з'явилася у 2005 році під назвою «ЗАГс» (за близькістю до Центрального палацу одружень). Остаточний проєкт оприлюднений у жовтні 2006 року. У травні 2007-го підписано кредитний договір, наприкінці 2007-го розпочато будівництво. Планувалося завершити до Євро-2012.
2008–2009: Криза. Глобальна фінансова криза вдарила по Україні сильніше за більшість країн: ВВП впав на 14,4%, будівельний сектор скоротився на 57%, ціни на нерухомість у Києві обвалились із $2 777/кв.м до $1 194/кв.м. Будівництво Sky Towers різко сповільнилося. На цьому етапі відбувалися лише підготовчі роботи — стіни в ґрунті, підготовка котловану.
2010–2013: Повільне зростання. У квітні 2010 року розпочалось будівництво 8 підземних поверхів. У жовтні 2010 — прийшов турецький генпідрядник Ant Yapi. Лише в жовтні 2011 — досягнуто нульового рівня. З січня 2013 року будівництво прискорилося: до травня — 10 поверхів, до грудня — 20 поверхів.
2014: Точка перелому. До березня 2014-го збудовано 25 поверхів, будівля перевищила 100 метрів, розпочався монтаж скляного фасаду. Після червня 2014 року будівництво нових поверхів зупинилося — продовжувалось лише скління. Євромайдан, анексія Криму та війна на Донбасі різко змінили інвестиційний клімат.
2015–2016: Кінець. 2 серпня 2015 року KDD Group визнана банкрутом. 1 вересня 2015 відкрита кримінальна справа. У лютому 2016 демонтовано обидва будівельних крани. Консервація будівлі не проводилася — підтверджено директором Олександром Дьоміним. Відтоді будівля стоїть відкрита атмосферним впливам.
2019–2026: Безрезультатні спроби. У 2019 році підписано план фінансової реструктуризації — позичальник його не виконав. У лютому 2021 року суд присудив Укрексімбанку 5,95 млрд грн (рішення підтверджене апеляцією у вересні 2021). П'ять аукціонів завершилися невдачею — ціна впала з 7,145 млрд до 662 млн грн. З банкрутства пов'язаної компанії ПАТ «Електроприлад» (93,8% належало Arpanet Holdings Тополова) вдалося стягнути лише 55,2 млн грн із 3,25 млрд заявлених вимог.
Юридичний тупик: кримінальна справа без вироків
Головна кримінальна справа №32015100060000192 кваліфікує дії як «привласнення посадовими особами ТОВ «Агенція офісного будівництва», ТОВ «Ant Yapi» та АТ «Укрексімбанк», за попередньою змовою групою осіб, грошових коштів в особливо великих розмірах, отриманих від зазначеного банку на будівництво офісного центру МФК «Sky Towers»». Ця кваліфікація прямо вказує на умисне розкрадання, а не на невдале підприємництво, та включає посадових осіб самого Укрексімбанку як співучасників.
Попри це, жодних публічних відомостей про пред'явлення обвинувачень конкретним особам чи вироки не виявлено. Справа, очевидно, залишилася на стадії досудового розслідування. НАБУ (Національне антикорупційне бюро) не проводило окремого розслідування саме щодо Sky Towers. Жоден з бенефіціарів — Левін, Константиновські, Веревський — не був публічно притягнутий до відповідальності за цим епізодом.
Це відповідає ширшій системній проблемі Укрексімбанку: колишній голова Олександр Гриценко (2014–2020) був затриманий у 2019 році за підозрою у створенні злочинної організації, але за іншою справою; його наступник Євген Мецгер (2020–2021) фізично напав на журналістів «Схем» і був відсторонений. Частка непрацюючих кредитів Укрексімбанку становить 42,1% — понад 70 млрд грн.
Спланована схема чи невдалий бізнес: остаточна оцінка
Сукупність зібраних фактів свідчить, що Sky Towers був гібридною схемою — реальний будівельний проєкт, навколо якого було створено інфраструктуру для систематичного виведення коштів, а зовнішні кризи використовувалися як зручне прикриття.
Аргументи на користь умисного розкрадання є вагомішими. По-перше, кредит видавався «всупереч інтересам банку» за відсутності ліквідного забезпечення — це формулювання слідчих, а не журналістів. По-друге, структура власності через ланцюг Нідерланди → США → Кіпр → Україна із невстановлюваним кінцевим бенефіціаром «Девідом Ізраелем» — це класична схема приховування грошових потоків. По-третє, різниця між кредитом ($250+ млн) і вартістю реально виконаних робіт ($80–130 млн) сягає $120–170 мільйонів, що не має документального пояснення. По-четверте, використання фіктивних підрядників зафіксоване судом. По-п'яте, кримінальні зв'язки двох із чотирьох бенефіціарів з організованою злочинністю є задокументованими. По-шосте, «продаж» проєкту в 2012 році компанії Cimbrorum Holdings, яку контролювали ті самі особи, за 5 анонімними свідченнями, є класичною операцією з переведення активу на «чисту» юридичну особу для ухилення від відповідальності.
Пом'якшуючі обставини дійсно існують, але не пояснюють повну картину. Криза 2008–2009 років дійсно зупинила десятки будівельних проєктів у Києві. Первісний кредит був об'єктивно недостатнім для завершення проєкту такого масштабу. Війна 2014 року завдала додаткового удару по інвестиційному клімату. Проте ці фактори не пояснюють, чому за 8 років і $250+ мільйонів не було збудовано навіть половини будівлі, чому використовувалися фіктивні підрядники, чому власність передавалася невідомій особі через ланцюг офшорів, і чому жоден з бенефіціарів не поніс відповідальності.
Найімовірніший висновок: кредит Укрексімбанку був виданий під політичним тиском або внаслідок корупції серед керівництва банку. Частина коштів ($80–130 млн) дійсно пішла на будівництво, а решта ($120–170 млн) була виведена через завищення вартості робіт, фіктивних підрядників і офшорні структури. Фінансова криза 2008 року та війна 2014 року стали не причиною провалу, а зручним прикриттям для схеми, яка вже була закладена в архітектуру проєкту з самого початку. Державний банк втратив щонайменше 5,9 млрд грн, відшкодовано було 55 млн — тобто менше 1%. Хмарочос-примара на проспекті Берестейському залишається пам'ятником одній із найбільших корупційних схем української нерухомості.
