Чому на керівних посадах немає компетентних фахівців?
Система вищої освіти яка і сьогодні ледве жива, але все ще існує в Україні побудована таким чином, що готує вона спеціалістів достатньо вузького профілю якому доволі складно виходити за рамки своєї компетенції.
Враховуючи планову економіку це дуже логічний підхід, але він аж ніяк не відповідає запитам наявної в нас сьогодні ринкової економічної моделі!
Це проблема з проблем і наслідком її зокрема і є ця крайня нефаховість та некомпетентність керівників бюрократичних структур нашої країни.
Чому?
Тому що кар'єрний ріст в бюрократичних структурах обмежений не стільки вашої компетентністю, не скільки наявністю вільних місць нагорі, а безпосередньо можливостями людини частиною "родини" якої ви являєтесь.
Так, я говорю про ту саму нашу національну традиційну трагедію яке має назву кумівство.
Кар'єрна драбина в Україні побудована таким чином, що вам немає потреби моніторити будь-які можливості для підвищення в режимі 24/7, не треба особливо заморочуючись на тему чи вистачає ваших компетенцій, щоб працювати на цих позиціях чи ні.
Для швидкого кар'єрного росту в Україні вам немає потреби ставати фаховим спеціалістом по будь-якому з нагальних питань.
Єдина можливість зайняти будь-який вільний пост вище - це запрошення від представника вашої "родини" який обіймаючи посаду вище створює комфортне йому оточення на місцях.
Як наслідок високе начальство поголовно складається з людей, що вийшли за межі власної компетенції.
Звідси іноді створюється помилкове враження, що всі начальники ідіоти.
Це не так - або далеко не завжди так.
Керівники часто-густо сидять на посадах, до яких просто взагалі не підготовлені.
Це сумно, але цілком логічно, тому що запиту у німого і глухого суспільства на зміни немає.
Так само немає запиту на компетентність і у "родини".
Тому готовність зайняти будь-яку посаду зазвичай є єдиною необхідною умовою виходу в начальство.
Висновок?
Якщо ви любите свою країну, обожнюєте створювати щось нове, інноваційне, бажаєте бути частиною спільноти яка потребує змін - вчиться і ставайте одним з топ фахівців в країні і обмежитеся цим. З вами будуть регулярно консультуватися в високих кабінетах, але в начальство ви не виб'єтеся ніколи.
А якщо дійсно ми бажаємо змін і не тільки говоримо про це, а й декларуємо як намір, то в країні необхідно перебудувати не тільки систему освіти яка готує кадри непристосовані для сьогодення, а й ввести справжні конкурси на посади і систему оцінку ефективності керівника на посаді. Іншого шляху немає.