Чому навчити людину мислити критично неможливо?
В епоху шахраїв та шарлатанів пропонуючих за великі гроші широким масам таємне знання як заробити мільйони просто розпочавши мислити позитивно є такі величні постаті які вчать мислити як мільйонер, або навіть критично.
Так ось. Все це цілковита брехня.
Мислити критично людина навчитися не може, ані зі слів іншої людини, ані з підручників або курсу лекцій, через те, що ця форма інтерпретації інформації може зявитися виключно внаслідок самостійної кропіткої праці.
Найбільш близькою широкому загалу аналогією цього процесу можна вважати навчання їзди на велосипеді.
Скільки б ви не продивились фільмів, не прочитали книг, або скільки порад би ви не вислухали, доти доки ви самі не навчитесь їздити - ніхто вам не допоможе!
Тут дуже важливо зрозуміти, що ніхто не народжується наділений цією формою мислення, і ніхто не має до неї хист.
Все, що потрібно людині, щоб почати мислити критично, це - БАЖАННЯ!
Але не все так просто як здається, найскладніша проблема в тому, що переважна більшість людей не вміє і хоче мислити!
Коли Арістотель 2500 років тому казав, що всі люди від природи тягнуться до знань, він напевно говорив про якесь вузьке коло однодумців, не інакше.
В реальному житті люди не мають жодного бажання щось пізнавати. Вони не вміють і не хочуть навчитися мислити та приймати рішення самостійно!
Люди категорично відмовляються хоч якось напрягти сіру речовину навіть коли дійсно необхідно прийняти життєво важливе рішення! Вони ліняться навіть тоді!
При чому наша освіта ніби з цією проблемою воювала, наплодивши цілу плеяду сурогатних "мислителів" здатних лише оперують цитатами, афоризмами та формами думок реальних мислителів, але ця імітація не має жодного відношення до процесу критичного мислення.
У людини бути особливий стимул мислити та приймати рішення самостійно!
Людина має отримувати радість від власного мислення та радість від пізнання нового!
При чому, це і близька радість від вигоди яку принесе рішення до якого людина дійшла самостійно, це радість яка народжується в момент процесу досягнення мети.
Навчити цьому неможливо.
Звичайно можна "привчити", адже ніби можна виховати гарний смак, зробити людину більш культурною. Але для цього треба постійно давати людині гарні приклади, говорити, що добре, а що погане, фактично закладаючи в нього звичку бути культурним.
Але це все тільки зовнішня мішура.
Стимулювати людину до пізнання може тільки необхідність, нагальна проблема, розуміння, що все залежить тільки від нього і від якості прийнятого ним особисто рішення!
І тут вже неважлива ані технологія критичного мислення, ані процес, ані його довжина!
Важливо, що людина повинна сама виробити свій алгоритм, свою модель! Самостійно знайти її та довести її раціональність та ефективність!
Виходячи з цього, нажаль, нам необхідно зрозуміти, що для стимулювання появи критичного мислення, людина повинна дуже добре знати, що таке злидні.
Повинна навчитися тримати удар, вставати після чергового стусана, і навчитись йти проти вітру, але...
Освітні інституції нам пояснюють, що це все безглуздо. Що можна пересидіти негаразди сидячи в теплому светрі біля каміну, перечитуючи біографію Ілона Маска. І що те що нас не вбиває, робить нас сильнішим.
Насправді ж ні. Так само як і характер, так і розум формують та закаляють ситуації які змінювали частоту роботу наших мізків і ми перемагали себе та проблему, знаходячи нове рішення.
Ми ПЕРЕМАГАЛИ і ставали сильнішими!
