Два мільярди на стрибку ціни: як трейдери заробили на аукціоні Енергоатому
14 січня Енергоатом продав електроенергію за 7566 гривень за мегаватгодину. Три дні по тому ціна на ринку сягнула 13233 гривень. Різниця перетворилася на 2 мільярди гривень прибутку для трейдерів. Найбільше заробила компанія Ріната Ахметова.
Голова парламентського комітету з енергетики Андрій Герус направив лист главам уряду, Офісу президента та Верховної Ради. Документ містить дані про те, що виглядає як координована операція з виведення коштів з державної компанії. Копія листа є у розпорядженні Наших грошей.
На аукціоні 14 січня Енергоатом реалізував 2100 мегават базового навантаження на період 21-31 січня. Середня ціна склала 7566 гривень за мегаватгодину. Через три дні ціна на ринку на добу наперед підскочила до 13233 гривень. Якщо така ціна триматиметься до кінця місяця, трейдери, які купили 554400 мегаватгодин на аукціоні, отримають близько 2 мільярдів гривень недоотриманого прибутку Енергоатому.
Компанія D.Trading з групи Ахметова викупила майже 20 відсотків всього обсягу. Це 380 мегават базового навантаження. За підрахунками Геруса, компанія може заробити близько 400 мільйонів гривень за цей тиждень. Решту обсягу розібрали більше десятка трейдерів, які нетипово збільшили закупівлі у 2-5 разів порівняно з попередньою діяльністю. 15 компаній подвоїли обсяги, тоді як 45 інших учасників ринку зменшили закупівлі удвічі.
Така різниця у поведінці свідчить про те, що деякі великі гравці або знали про перегляд цінових обмежень заздалегідь, або розуміли, що це можливо. Йдеться про рішення регулятора НКРЕКП від 16 січня про підвищення прайс-кепів з 5600-6900 гривень до 15000 гривень впродовж всієї доби. Офіційна причина – необхідність збільшити імпорт з Європи, де ціни вищі за українські обмеження. Наслідок – злетіла ціна на всю енергію в Україні, бо контракти з комунальниками, транспортниками, військовими, школами та лікарнями прив'язані до ціни на ринку на добу наперед.
Уряд лобіював підвищення прайс-кепів з 8 січня. Тоді на засіданні антикризового енергетичного штабу під головуванням прем'єр Юлії Свириденко цю ідею почув представник Енергоатому. 14 січня, у день аукціону, енергетичні питання обговорювалися на нараді у президента. Присутні – Свириденко, новий міністр енергетики Денис Шмигаль, керівник групи ДТЕК Максим Тімченко, глава Укренерго Володимир Зайченко та керівник фракції Слуга Народу Давид Арахамія. З публічних комунікацій відомо, що йшлося про збільшення імпорту електроенергії.
15 січня Кабінет міністрів прийняв постанову з рекомендацією підняти граничні ціни на 82,5 відсотка до 15000 гривень за мегаватгодину. Наступного дня НКРЕКП виконала рекомендацію. Але Енергоатом на той момент вже продав свою електроенергію вдвічі дешевше від нових прайс-кепів.
Всі покупці, що купили електроенергію на аукціоні Енергоатому, продають її далі за ціною ринку на добу наперед або з прив'язкою до неї. З 20 січня почалося різке зростання цін. 22 січня ціна склала 13233 гривні за мегаватгодину – на 75 відсотків більше за ціну аукціону до підвищення прайс-кепів. Це підвищення буде перекладене на всіх споживачів.
Герус вважає виходом негайне розірвання договорів продажу Енергоатому і проведення повторного аукціону. Умови договорів дозволяють розірвання без штрафних санкцій.
D.Trading надала Нашим грошам свою позицію. Компанія стверджує, що придбала менше електроенергії, ніж у попередній декаді – на 10 відсотків менше через високу конкуренцію з 60 учасниками та підвищення ціни на 15 відсотків до попередніх торгів. Компанія регулярно купує співставний обсяг на аукціонах Енергоатому впродовж тривалого періоду. Дату аукціону визначає виключно продавець через календарні обмеження умов оплати і поставки. На момент аукціону не було відомостей про намір регулятора змінювати цінові обмеження. У той самий період електроенергію за аналогічними цінами реалізовували інші виробники – Укргідроенерго, Гарантований покупець, Західенерго, Дніпроенерго, Єврореконструкція.
Минулої осені НАБУ викрило керівництво Енергоатому і групи бізнесмена Тімура Міндіча на влаштуванні шлагбауму на тендерах державної компанії. Напередодні арештів керівник компанії Петро Котін звільнився. Нового керівника має обрати наглядова рада. До неї у грудні увійшли чотири нових незалежних члени з числа іноземців, але державну квоту уряд не заповнив. Відтак рішення про заміну менеджменту не приймається. При цьому Енергоатом проводить тендери з тими ж темпами, що і при Котіну-Галущенку-Міндічу.
Енергоатом формально знаходиться у віданні Міністерства економіки, яке раніше очолювала Юлія Свириденко, а зараз Олексій Соболєв. Міністром енергетики після Германа Галущенка у день аукціону 14 січня став Денис Шмигаль, який раніше працював в ДТЕК Ріната Ахметова.
До наглядової ради Енергоатому увійшли міжнародні експерти. Руміна Велші очолювала ядерний регулятор Канади та Комісію стандартів безпеки МАГАТЕ. Лаура Гарбенчуте-Бакієне має 25 років досвіду у фінансах та аудиті енергетичних об'єктів, працювала у PwC. Патрік Фрагман – колишній президент Westinghouse Electric Company. Бріс Буюон працював на керівних посадах в EDF International та у Державній раді Франції. Але без заповнення державної квоти рада не може обрати нового керівника компанії.
Джерело: Наші гроші
