Ексголова ДСА Сальніков дав перше інтерв'ю після вироку. Перевірка його слів виявила скандал значно більший, ніж сама справа

Уявіть: громадянин Російської Федерації, який перебуває в міжнародному розшуку за шахрайство, стає ключовим свідком обвинувачення у справах проти голови Верховного Суду України, голови Державної судової адміністрації та заступника голови облдержадміністрації. НАБУ ховає його справжнє ім'я під псевдонімом "Тороп", проводить закриті судові засідання "для захисту свідка", а потім цей самий "свідок" дає героїчне інтерв'ю на каналі Bihus.info, після чого САМ просить скасувати заходи безпеки.

Звучить як погана конспірологія? Так, але це підтверджується документами.

Олексій Сальніков, засуджений ВАКС до трьох років за зловживання впливом, уперше після вироку дав розгорнуте інтерв'ю (Судово-юридична газета, 12.12.2025). Звичайно, засуджений чиновник може говорити що завгодно, щоб виправдати себе. Але коли починаєш перевіряти його слова через відкриті джерела — з'ясовується щось моторошне: значна частина того, що звучить як божевільна теорія змови, є задокументованими фактами.

Олексій Гончар: професія — провокатор

Центральна постать у справі Сальнікова — людина на ім'я Олексій Гончар. Або Шевченко. Або Карпенко. Або Тороп. Або Топор. Залежно від того, коли і кому він представлявся.

Офіційно підтверджені факти (УНН, AdvokatPost):

• Громадянин Російської Федерації
• Перебуває в міжнародному розшуку
• Має судимість за шахрайство у великих розмірах у Росії
• Проходить обвинуваченим у двох справах про шахрайство в Україні
• Отримав українське громадянство через суд (за підробленими документами, стверджує Сальніков)
• Неодноразово змінював прізвища

І ось ця людина стає "агентом НАБУ" у найрезонансніших справах проти українських суддів та чиновників.

Деталь, яка робить це ще абсурднішим: Під час провокації Сальнікова Гончар перебував під цілодобовим домашнім арештом з електронним браслетом. Але вільно пересувався Києвом, зустрічався з "фігурантами", провокував їх. Білінг його телефону це підтверджує. Прокурор в суді пояснив це просто: "співпраця з правоохоронними органами".

Тобто НАБУ дає своїм агентам-провокаторам індульгенцію від правосуддя.

Три справи — один сценарій

Найстрашніше не те, що Гончар спровокував Сальнікова. Найстрашніше — що це системна практика.

Справа Сальнікова

Гончар приходить до голови ДСА з проханням "допомогти вирішити питання у Верховному Суді". Сальніков, за його словами, кілька разів відмовляє, але продовжує спілкуватися (що саме по собі дивно). Зрештою — провокація, затримання, обвинувачення.

Цікава деталь: сам Гончар у судовому засіданні говорить, що "не бачить у діях Сальнікова жодного корупційного діяння". Але ВАКС все одно виносить обвинувальний вирок.

Справа Орлова

Володимир Орлов, ексзаступник голови Дніпропетровської ОВА. Провокатор — той самий Гончар (Тороп). Схема — ідентична: пропозиція "вирішити земельне питання", провокація, затримання (UA.NEWS, 16.10.2025, Українські Новини, 17.03.2025).

Скандальна деталь: Представники компанії, в інтересах якої Гончар нібито діяв, заявили в суді, що НЕ ЗНАЮТЬ цієї людини, не уповноважували його, а про ситуацію дізналися зі ЗМІ.

Тобто НАБУ створює фейкову легенду для свого агента, а коли її викривають — продовжує наполягати на обвинуваченні.

Справа Князєва

Всеволод Князєв, голова Верховного Суду України. І знову Гончар.

За словами Сальнікова (підтверджується матеріалами НСРД), 90% їхніх розмов — це Гончар, який випитує, як підібратися до Князєва. ВАКС відмовляється досліджувати ці записи, називаючи їх "побутовими розмовами".

Князєв публічно заявляє (AdvokatPost, 19.09.2025): "Гончар є агентом НАБУ, тобто за певну винагороду ходить до посадових осіб і пропонує їм хабарі". І додає: "Серед спільних знайомих він хизується, що отримав добру винагороду за свою роботу в справах Князєва, Сальнікова і Орлова".

Запитання, яке НАБУ не хоче чути: Скільки ще резонансних справ побудовано на свідченнях громадянина РФ, який перебуває в міжнародному розшуку за шахрайство?

ВАКС: суд, який не можна перевіряти

У жовтні 2025 року адвокат Ростислав Кравець оприлюднив аналіз, який підірвав довіру до всієї антикорупційної вертикалі (УНІАН, 29.10.2025, Гордон, 29.10.2025, РБК-Україна, 29.10.2025).

Суть: Є ознаки маніпуляцій з автоматичним розподілом справ у ВАКС. Резонансні справи потрапляють до "потрібних" суддів з імовірністю, яка викликає серйозні питання. Технічні експерти припускають використання SQL-ін'єкцій — коли хтось вручну змінює базу даних, щоб підвищити шанси потрапляння справи до конкретного судді.

Слова Кравця, які підтверджує Сальніков: "У 2023 році під головуванням Сальнікова ДСА провела перевірку авторозподілу у ВАКС. Виявилося, що всі резонансні справи розподіляються з втручанням, у ручному режимі. Керівництво суду на колінах просило Сальнікова знищити той звіт і забути про нього."

Сальніков каже: коли він намагався провести офіційну перевірку, голова ВАКС Михайленко "наполегливо сигналізувала нічого не робити і не лізти, з натяком на негативні наслідки".

А потім ця сама Михайленко ОСОБИСТО головувала в колегії, яка розглядала справу Сальнікова.

Унікальна деталь: ДСА перевіряє авторозподіл у всіх 507 судах України. ВАКС — єдиний суд, куди її не пускають. "Закрита організація", як каже Сальніков.

Інституція, створена для боротьби з корупцією, сама стала недоторканою.

"Сівітта" замість "Великої четвірки": як вибирають аудиторів для судів

Коли потрібно було провести аудит Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Сальніков наполягав на залученні однієї з міжнародних компаній "Великої четвірки": Ernst & Young, Deloitte, PWC або KPMG.

Натомість аудит провело ТОВ "Сівітта Україна" — регіональне представництво естонської компанії зі статутним капіталом 41 542 гривні (YouControl).

Для порівняння: це менше, ніж середня місячна зарплата IT-спеціаліста в Києві.

Підтверджено офіційно (сайт ДСА): "Згідно з висновком міжнародної консалтингової компанії 'CIVITTA' (Республіка Естонія) в особі регіонального представництва в Україні ТОВ 'Сівітта Україна' було проведено технічний аудит ЄСІТС, а у 2024 році – функціональний аудит."

Питання, на які немає відповіді: Хто лобіював це рішення? Скільки коштував контракт? Чому міжнародні аудиторські гіганти, які мають досвід роботи з урядовими IT-системами по всьому світу, не підійшли, а підійшла невелика естонська компанія?

Сальніков називає ім'я "головного амбасадора цифровізації" — Роман Маселко, член Вищої ради правосуддя (ZN.ua, 21.03.2023). "Він міг би більше розповісти про це", — каже ексголова ДСА.

USAID: 16 мільйонів доларів та "переважне право голосу"

Між 2022 і 2024 роками Державна судова адміністрація України отримала від USAID 16,6 мільйона доларів (Судово-юридична газета, 30.01.2025). Звіти підписували Сальніков і його наступник Пампура.

Коли Сальнікова усунули з посади, розпочався конкурс на нового голову ДСА. І тут сталася річ, яка розкриває справжню природу "грантової демократії".

Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик публічно заявив (ZN.ua, 13.07.2024): "Міжнародні партнери відмовилися брати участь у робочій групі, оскільки вважають, що вони повинні мати право переважного голосу під час визначення рейтингу кандидатів."

Прочитайте ще раз: іноземні експерти вимагають переважного голосу у призначенні голови державного органу України.

Сальніков стверджує (перевірити неможливо, бо він не називає імен): "USAID вимагало термінового конкурсу з пріоритетним правом голосу міжнародних експертів. На конкурс мав податися начальник одного з відділів ВАКС. Грантові організації робили замовні статті, що є тільки один можливий кандидат. Але після мого звернення до США цей кандидат знявся з конкурсу."

Перевірити твердження про "звернення до США" та "кримінальне провадження в США" на даний момент неможливо. Але сам факт, що іноземні донори вимагають переважного голосу у призначеннях — це офіційно підтверджена реальність.

56 народних депутатів настільки стурбувалися цією практикою, що подали до Конституційного суду щодо визнання неконституційним проведення конкурсів у держоргани за участі міжнародних експертів (Громадський рух ЧЕСНО).

Бігус: нетипова поведінка чи частина сценарію?

Окремої уваги заслуговує інтерв'ю з Гончаром на каналі Bihus.info.

Це перший відомий випадок, коли Денис Бігус, журналіст-розслідувач, робить інтерв'ю з агентом НАБУ у діючій кримінальній справі. Його канал завжди спеціалізувався на власних розслідуваннях, а не на наданні платформи учасникам чужих справ.

Інтерв'ю вийшло в критичний момент — під час судового процесу над Сальніковим та Князєвим. Гончар отримав медійну платформу для формування громадської думки, фактично виступивши стороною обвинувачення у публічному полі.

А одразу після цього інтерв'ю Гончар САМ звертається до ВАКС з проханням скасувати заходи безпеки. "Секретний свідок Тороп" перетворюється на "героя-викривача Гончара".

Відкрите питання: Це була самостійна редакційна ініціатива Bihus.info чи існував зовнішній запит на таку публікацію? Чому журналіст, який будує репутацію на незалежних розслідуваннях, раптом надає платформу для PR кампанії НАБУ?

Питання залишається без відповіді. Але сам факт такої нетипової поведінки вимагає окремого журналістського розслідування.

Системний висновок: коли боротьба з корупцією стає корупцією

Найнебезпечніше в історії Сальнікова — не він сам і навіть не Гончар. Найнебезпечніше — модель "антикорупційної боротьби", яку вони розкривають:

НАБУ як закрита корпорація:

• Використовує агентів-провокаторів, які є громадянами країни-агресора з кримінальним минулим
• Надає цим агентам імунітет від правосуддя (домашній арешт "не працює")
• Координує медійні кампанії для формування громадської думки під час судових процесів
• Будує справи на одних і тих самих сумнівних свідках

ВАКС як недоторкана інституція:

• Єдиний суд в Україні, який не підлягає перевіркам ДСА
• Закритий для аудиту авторозподілу справ
• Використовує "заходи безпеки" маніпулятивно (приховує агентів, а потім виводить їх на публіку)
• Голова суду "закриває" перевірки, а потім особисто розглядає справу людини, яка ці перевірки ініціював

Грантова система як інструмент контролю:

• 16,6 мільйона доларів USAID тільки для ДСА за 2 роки
• Міжнародні експерти вимагають "переважного голосу" у кадрових призначеннях
• Грантові організації формують інформаційний порядок денний
• Питання національного суверенітету підміняється технократичним управлінням

Ключове питання, на яке немає відповіді

Чи може бути Сальніков винним у зловживанні впливом? Так.

Чи може водночас вся справа бути провокацією з боку НАБУ через агента-громадянина РФ? Так.

Обидва твердження можуть бути правдивими одночасно.

Але навіть якщо Сальніков справді порушив закон, методи його викриття підривають легітимність усієї антикорупційної системи. Коли боротьба з корупцією ведеться через:

• Громадян країни-агресора з кримінальним минулим
• Маніпуляції з процесуальними заходами захисту
• Медійний тиск замість доказів у суді
• Повну закритість від будь-яких перевірок

...то вона перетворюється не на демонтаж корупції, а на інструмент захоплення влади над судовою системою.

Що потрібно зробити негайно

1. Аудит всіх справ НАБУ/САП, де свідком виступав Олексій Гончар. Якщо громадянин РФ у розшуку за шахрайство провокував три резонансні справи — скільки їх насправді?

2. Незалежна перевірка авторозподілу ВАКС силами технічних експертів, а не самого суду. З публічним звітом та доступом до баз даних.

3. Ревізія системи грантового фінансування судової реформи. Хто приймає рішення про призначення аудиторів? За якими критеріями? Чи мають іноземні експерти "переважне право голосу"?

4. Розслідування можливого конфлікту інтересів Михайленко: якщо вона "закривала" перевірки авторозподілу, а потім особисто розглядала справу Сальнікова — це порушення принципу неупередженості.

5. Прозорість використання агентів НАБУ: які критерії їхнього добору? Чи може громадянин РФ бути агентом у справах проти українських суддів? Які механізми контролю існують?

6. Журналістське розслідування обставин інтерв'ю Bihus.info з Гончаром: хто ініціював, чому саме в цей момент, чи була редакційна незалежність?

Без відповідей на ці питання українська антикорупційна вертикаль залишається чорною скринькою — системою, яка вимагає беззастережної довіри, не надаючи жодної прозорості.

А коли система боротьби з корупцією стає закритою від перевірок — вона сама перетворюється на корупцію. Тільки з державною монополією на насильство та іноземним фінансуванням.