Фен Юйцзюнь: Якщо гармати не змогли досягти успіху в Україні, то словесні гармати тим більше не зможуть!
Камінь зазначає: «Коли пан Фен Юйцзюнь викладав в Інституті міжнародних досліджень Фуданьського університету, він мешкав по сусідству зі мною. Торік він залишив Фудань і почав викладати на історичному факультеті Пекінського університету. Наші спільні вечори з келихами вина, коли ми проклинали тирана і молилися за український народ, здаються ніби вчорашнім днем. Цей текст — допис, який пан Фен опублікував сьогодні у своєму колі друзів, і я дякую йому за дозвіл оприлюднити його тут. Ми не віримо, що світ завжди буде таким жорстоким, і твердо переконані, що Україна завжди житиме!»
Три роки війни: глобальний хаос і складні геополітичні розклади
Минуло рівно три роки від початку російсько-української війни, і світ опинився у вкрай складному становищі, що нагадує сюжет роману «Проблема трьох тіл»:
Воєнна реальність: На полі бою в Україні ситуація залишається напруженою. Російський «бліцкриг» перетворився на предмет глузування, а Москва опинилася у складному становищі — ні просунутися вперед, ні відступити. Українці продовжують героїчний спротив, демонструючи незламність. Російські наступальні операції на сході України досягли межі своїх можливостей, прогрес незначний, а втрати величезні. Українські війська вже пів року утримують позиції в Курській області, що є серйозним викликом для Росії.
Міжнародна політика: США кардинально змінили курс щодо війни в Україні. Команда Дональда Трампа продемонструвала свою некомпетентність і безсоромність, звинувачуючи Україну у війні, відкидаючи Київ і безпосередньо вступаючи в переговори з Москвою, щоб змусити Україну поступитися загарбникам. Ба більше, вони навіть втручаються у внутрішні справи України, вимагаючи дострокових президентських виборів. Дії адміністрації Трампа підвищують рівень невизначеності війни й дарують Кремлю несподіваний політичний порятунок.
Світова інформаційна війна: Простір інформаційних баталій переповнений суперечливими повідомленнями, маніпуляціями та інформаційними війнами. Ціннісні розбіжності у суспільстві загострилися, а спільного знаменника досягти дедалі важче.
Трамповий реваншизм став приводом для захоплення соціал-дарвіністів, які переконані, що у світі панує право сильного. Але вони радіють передчасно.
Україна не здасться, а Трампа спіткає зворотний удар
Безумовно, розворот американської політики ускладнює ситуацію для України та Європи. Але чи поступиться Україна під тиском Трампа? Чи відмовиться Європа від підтримки Києва, усвідомлюючи загрозу для власної безпеки? Відповідь очевидна — ні.
Очевидно й інше: якщо Росія за три роки не змогла досягти своїх цілей в Україні за допомогою гармат, то Трамп своїми порожніми заявами й дипломатичними маневрами тим більше не зможе цього зробити.
Ми бачимо, що, хоча президент Зеленський та його команда намагаються знайти спільну мову з оточенням Трампа, вони не поступаються у фундаментальних питаннях.
Європа також не є розрізненою, як у часи Чемберлена. Велика Британія взяла на себе координацію військової допомоги Україні в межах формату «Рамштайн», а європейські держави нарощують підтримку Києва.
Таким чином, залізна воля українців, бойова міць ЗСУ, європейська єдність та її економічний і політичний потенціал стають наріжними каменями європейської безпеки. А Трамп і його прихильники, які намагаються зрадити Україну, скоро відчують на собі ефект бумеранга.
Російський реваншизм і «трампізація» світу
Ті, хто зараз боготворять Трампа, суперечать самі собі: довгі роки вони говорили про занепад Америки, а тепер раптом вірять, що Трамп зробить США всемогутніми. Це свідчить про те, що їхні судження ґрунтуються не на логіці, а на емоціях.
Росія, безумовно, радіє паузі, яку дає їй Трамп, але це не вирішує її стратегічних проблем. Російська політика все ще керується старими імперськими імпульсами — геополітичними амбіціями, месіанськими комплексами та шовіністичними ідеями.
Якщо війна в Україні не закінчиться на умовах справедливого миру, а лише заморозиться, це лише поглибить ворожість Росії до світу. Поранений ведмідь стає ще небезпечнішим, а російський вплив у світі базується передусім на його деструктивній силі.
Сьогодні військова могутність Росії поступово поступається місцем її навичкам ведення гібридної війни та використання політичних технологій. Під прикриттям «консерватизму» Москва вже двічі сприяла обранню Трампа, а також підтримує його однодумців у Європі.
Це підтверджує відомі слова Енгельса:
«Царський уряд кожного разу виправдовував свої загарбницькі війни і насильство, використовуючи риторику про прогрес, свободу та визволення народів. Наївні західні ліберали цьому вірили, так само як консерватори вірили в захист православ'я і збереження європейського балансу.»
Трамп як стратегічний проєкт Росії
Помилково сприймати Трампа лише як безпринципного бізнесмена. Його бізнес-імперія значною мірою спирається на російський капітал, а його політичні погляди сформувалися під впливом російської «глибокої держави». Він — не просто бізнесмен, а російська стратегічна інвестиція, яка за десятиліття дала несподівані плоди.
Політична філософія Трампа — це суміш економічного меркантилізму, політичного анархізму, авторитаризму, соціального популізму, імперіалізму та мафіозного стилю управління. Це отруйна суміш, що приваблює радикалів і завдає світові значних потрясінь.
Світ стоїть на межі небезпечних змін: повернення трампізму несе загрозу трансатлантичній єдності, підриває систему міжнародної торгівлі та створює глобальну нестабільність. Та все ж майбутнє світу визначатиметься не лише США, а всіма людьми на планеті.
