Геополітика терору: для захисту чиїх інтересів Іван Грозний створив Опричнину?
Геополітика терору: для захисту чиїх інтересів Іван Грозний створив Опричнину?
В офіційній історії Росії Грозний постає як ізольований деспот, що замикався у монастирях і посилав погрози сусідам. Але варто поставити інше запитання: кому крім нього була вигідна його політика терору, війни й привласнення земель?
Відповідь приводить до несподіваного і маловідомого факту: у 1555 році, коли опричнина ще не почалась, Грозний надає монопольне право на зовнішню торгівлю Московії англійцям, а за фактом венеціанським купцям. Так була заснована Московська компанія (Muscovy Company) — перша прототипна транснаціональна корпорація на теренах Московії.
📖 Royal Charter of the Muscovy Company, granted by Queen Mary I in 1555, confirmed і прив’язала Московію до британської торговельної сфери. Всі іноземні торговці мали підкорятись англійській компанії, навіть ті, хто був із Голландії чи Ганзи.
Терор і ринок: що пов’язує Москву, Новгород і Лондон?
Міста, що стали жертвами опричнини — Новгород, Псков, Вологда — були не просто «нелояльними». Це були вузли зовнішньої торгівлі, пов’язані з Ганзою і західними купцями. Саме вони становили перешкоду для монопольної експансії Московської компанії, яка прагнула перетворити Московію на сировинний придаток Британської корони.
Опричнина зачистила ці міста, прибрала місцеву еліту, що могла виступити проти британських привілеїв, і відкрила шлях до контролю над транзитом хутра, воску, конопель, заліза, деревини. Грозний, по суті, виконав роль геополітичного рейдера, який «зачистив» ринок під англійську компанію.
Цар, який просив політичного притулку в Лондоні
У 1571–1572 роках Іван IV надсилає листи королеві Єлизаветі I з приголомшливою пропозицією:якщо його скинуть, він просить притулку в Англії, а натомість — передає англійцям повний контроль над торгівлею та політичні привілеї.
📜 “If misfortune should fall upon us, we beg Your Majesty to accept us, our boyars, our wives and children, and all our goods, and grant us a safe retreat in Your kingdom.”
(Лист Грозного до Єлизавети I, 1570)
Це не просто дипломатичний жест. Це — визнання себе васалом. Іван IV офіційно просив стати політичним біженцем Лондона, а його держава мала бути платою.
Висновок: опричнина як форма підготовки до колоніального партнерства
Виглядає парадоксально, але імперія терору, що асоціюється з ізоляціонізмом, насправді була відкритою формою зовнішньої інтеграції. Просто її умовою стала ліквідація внутрішньої альтернативи: Новгорода, боярства, незалежних купців і православної автономії.
Грозний не просто правив у страху — він готував країну до продажу, зачищаючи конкурентів для іноземної сили. Опричнина була внутрішньою зачисткою в обмін на зовнішнє заступництво.
