Вибіркове невігластво: культивування навмисних знань у хаотичному світі
Ви коли-небудь ловили себе на безцільному гортанні інтернету і почутті провини через марно витрачений час?
Дванадцять років тому Webster's New World Dictionary — офіційний словник, який використовує Associated Press і багато провідних газет на кшталт New York Times — номінував вираз "вибіркове невігластво" (selective ignorance) або свідоме "ігнорування" на звання "Слово року". (Воно програло слову "overshare" — "надмірне розголошення".)
Цей вислів придумав Тім Ферріс, щоб описати свій підхід до інформаційної дієти. Потім його взяв на озброєння Джеймс Клір для опису свідомого ставлення до стосунків, роботи і споживання контенту.
"Ігноруйте теми, що відволікають вашу увагу. Відписуйтеся від людей, які висмоктують вашу енергію. Відмовляйтеся від проектів, що з'їдають ваш час. Не женіться за всім цим. Чим вибірковіше ви ігноруєте непотрібне, тим глибшими знаннями зможете оволодіти".
Справжня ціна знань
Допитливі люди цінують знання як засіб особистісного зростання. Багато хто сприймає нові знання як найкращий спосіб досліджувати життя, розуміти світ і спілкуватися з іншими на глибшому рівні. Щоб розширити свої знання, ми купуємо книжки, слухаємо подкасти, проходимо онлайн-курси. Не дивно, що ринок освіти у 2020 році сягнув 13,7 мільярда доларів.
Ми маємо доступ до практично безмежного обсягу інформації. Нескінченні потоки публікацій у соціальних мережах, цікаві онлайн-події, новинні стрічки... Для людей, спраглих знань, неможливість охопити все це може породжувати "страх втрачених можливостей" (FOMO). Нам не бракує можливостей навчатися, але чи всі вони однаково корисні?
Варто задуматися про деякі притаманні нам, людям, обмеження — наприклад, про потенційну верхню межу людської пам'яті. Втім, за словами професора психології Північно-Західного університету Пола Ребера, не слід переживати про можливості людського мозку:
"Імовірно, фізична межа того, скільки спогадів ми можемо зберігати, існує, але вона надзвичайно висока. Не варто турбуватися про брак місця", — пояснює він.
"Людський мозок складається приблизно з мільярда нейронів. Кожен нейрон утворює близько 1000 зв'язків з іншими нейронами, що дає понад трильйон з'єднань. Якби кожен нейрон міг зберігати лише один спогад, брак місця справді був би проблемою. Тоді ми мали б лише кілька гігабайт — як iPod або USB-накопичувач. Однак нейрони об'єднуються так, що кожен із них бере участь у безлічі спогадів одночасно, експоненційно збільшуючи обсяг пам'яті мозку до приблизно 2,5 петабайт", — додає Ребер.
З огляду на нашу нинішню тривалість життя, 2,5 петабайт (або мільйон гігабайт) більш ніж достатньо для зберігання всього, на що ви витратите час і зусилля. А справжні обмеження того, чого ви можете навчитися за все життя, — це час і розумова енергія. Обмеженість відведеного нам часу очевидна, але ми рідко замислюємося, скільки розумової енергії потрібно, щоб зрозуміти, засвоїти і запам'ятати якусь інформацію.
Дослідження показують, що розумова праця потребує фізичної енергії. Науковці вважають, що обмежена кількість глюкози призводить до когнітивних обмежень. Інакше кажучи, запас розумової енергії не безмежний. То як же нам найкраще її витратити?
Вибіркове невігластво або свідоме ігнорування як спосіб зосередитися
Свідоме ставлення до витрат часу й енергії передбачає певну форму вибіркового невігластва — коли ми вирішуємо не займатися певними справами, не вивчати певні теми, не розвивати певні ідеї. Обираючи вибіркове невігластво, ми обираємо цілеспрямоване знання.
Рішення вибірково ігнорувати якісь заняття, теми чи ідеї не означає, що вони погані самі по собі. Просто вони менш важливі порівняно з іншими сферами роботи, знань чи стосунків, на яких ви хочете зосередитися. Стів Джобс сказав знамениту фразу:
"Люди думають, що зосередитися — значить сказати "так" тому, чому ви хочете приділити увагу. Але це зовсім не так. Зосередитися — означає відмовитися від сотень інших хороших ідей. Обирайте уважно. Насправді я однаково пишаюся і тим, що зробив, і тим, чого не зробив. Інновації — це сказати "ні" тисячі речей".
Вибіркове невігластво — це також спосіб сказати "ні" постійному вивченню нових прийомів продуктивності. Замість того щоб намагатися дізнатися все на світі і навчитися робити все що завгодно, просто запитайте себе: чи справді це буде корисно? Чи буде це справді приємно? Чи почуватимуся я краще чи гірше після споживання цього контенту? Чи дізнаюся я щось, що наблизить мене до моїх цілей?
Практика свідомого ігнорування не означає, що ви замикаєтеся в інформаційній бульбашці. Ви й далі можете споживати контент із різних джерел і з широкого кола інтересів. Крім того, не всі заняття обов'язково мають бути продуктивними. Можна щось читати чи дивитися, з кимось розмовляти просто заради задоволення. Ігноруючи шум, ви менше відволікаєтеся — і це знижує стрес, підвищує концентрацію та задоволення від спілкування.
Як розвивати свідоме ігнорування
Опанування вибіркового невігластва — це довготривалий процес, у якому треба знайти правильний баланс між непродуктивними, але приємними заняттями і корисними, але нуднішими справами. А найголовніше — навчитися виключати непродуктивні та виснажливі заняття: нудні розмови, негативний контент, недоречні ідеї, нездоровий вибір.
Обирайте джерела інформації критично. Знову ж таки, це не означає замикатися в інформаційній бульбашці. Краще свідомо визначте, звідки черпатимете інформацію. Для новин достатньо 2–3 джерел із різними політичними поглядами. Намагайтеся читати новини лише у визначений час — наприклад, за ранковою кавою. Щоб здобути позачасові знання, спирайтеся на книжки, статті, подкасти та відео. Щоразу, коли вам щось здається несподіваним, перевіряйте першоджерело. Ігноруйте джерела, які неодноразово видають сумнівні твердження.
Скоротіть використання соціальних мереж. Платформи соціальних мереж — це відображення людства з його спектром намірів, поглядів і поведінки. Перегляньте список людей, на яких ви підписані, і видаліть тих, хто наповнює вашу стрічку негативним, недолугим або марним вмістом. Алгоритми також навчаються на тому, як ви взаємодієте з платформою. Заохочуйте ті акаунти, які приносять радість.
Уникайте виснажливих розмов. Хороші бесіди мають сприяти особистісному зростанню, розвитку допитливості й доброти. Якщо ви відчуваєте, що спілкування з якоюсь людиною висмоктує ваші запаси енергії, можливо, час її ігнорувати. Натомість шукайте цікаві й стимулювальні розмови.
Осмислюйте свій пізнавальний шлях. Іноді корисно оцінювати свій шлях особистісного зростання. Що ви дізналися за останні кілька місяців? Які люди допомогли вам вирости як особистості? Чи є конкретні книжки, подкасти, блоги або онлайн-курси, які виявилися особливо корисними? Як можна приділяти більше уваги їм і менше — тим джерелам, які краще ігнорувати?
Не забувайте про задоволення. Мета вибіркового невігластва — НЕ вичавити максимум продуктивності або споживати контент лише з конкретною кінцевою метою. Займатися чимось цікавим, здобувати приємні навички, невимушено базікати з кимось — усе це чудовий спосіб провести час. А іноді чудово й просто нічого не робити.
Як сказав американський історик Деніел Бурстін:
"Найбільший ворог знання — це не невігластво, а ілюзія знання".
Вибіркове невігластво не веде до ілюзії знання. Навпаки, визнаючи, що неможливо знати все, ви самі вирішуєте, на що витратити час і енергію. Ви обираєте цілеспрямоване знання і стимулювальне спілкування.
