Гіоргі Цхакая: від одеської митниці до Міністерства оборони

Про "імпортних" радників міністра оборони Федорова пише Міжнародне детективне бюро Absolution Leaks. Центральна постать у цій публікації — Гіоргі Цхакая, грузинський чиновник, який за десять років здійснив в Україні кар'єрний шлях від фіскальної служби та одеської митниці через президентський реформаторський офіс до Міністерства оборони.

Грузинське коріння та зв'язок з командою Саакашвілі

Гіоргі Цхакая — вихідець із системи державного управління Грузії часів президента Михеїла Саакашвілі. У 2008 році він обіймав посаду заступника міністра економічного розвитку, у 2009–2011 роках очолював Службу доходів Міністерства фінансів — аналог податково-митної служби. Після цього став заступником мера Тбілісі з економічних питань.

Після зміни влади в Грузії Цхакая залишив публічну посаду. Наступні кілька років він працював у міжнародних проектах за участю World Bank, USAID та інших структур, що реалізують програми реформування державного управління. Участь у таких проектах формує інституційні зв'язки та відкриває можливості для подальших призначень.

Одеська митниця: перша українська сторінка

В Україну Цхакая прибув у 2016 році. На той момент він не мав українського громадянства. Він отримав статус позаштатного радника голови Державної фіскальної служби Романа Насірова та увійшов до групи грузинських фахівців, залучених до реформування Одеської митниці.

Начальником митниці тоді призначили Юлію Марушевську, яка сама публічно підтверджувала, що консультується з Цхакая з багатьох робочих питань. Він займав окремий кабінет у приміщенні митниці. Офіційно його повноваження обмежувалися консультативною функцією, однак місцеві джерела та публікації того часу фіксували його активну участь у поточній роботі відомства.

Реформа Одеської митниці, попри початкові очікування, не досягла задекларованих результатів. У 2017 році Генеральна прокуратура повідомила про виселення близько двох десятків грузинських громадян з оточення Саакашвілі, частина яких перебувала в Україні з документами, оформленими як "діячі культури". Серед них фігурував і Цхакая. Після завершення митного епізоду він залишив цей напрям.

Офіс простих рішень і вхід у систему Зеленського

У 2020 році Цхакая з'явився в "Офісі простих рішень і результатів" — структурі, заснованій Саакашвілі та підприємцем Олександром Ольшанським для підготовки реформаторських пропозицій для президента та Національної ради реформ.

У березні 2021 року Зеленський вивів Саакашвілі зі складу Координаційної ради з питань містобудування та включив туди Цхакая як експерта Виконкому реформ. Цього ж року Цхакая увійшов у команду Михайла Федорова в Міністерство цифрової трансформації.

Міністерство оборони: радник без військового досвіду

Коли Федоров очолив Міністерство оборони, Цхакая перемістився разом із ним. За даними Absolution Leaks, де-юре він є одним із радників міністра, де-факто — людиною, яка інформує Федорова про ситуацію на фронті та формулює пропозиції щодо змін у сфері озброєнь і логістики. Колишній голова Держспецзв'язку Юрій Мироненко, який раніше співпрацював із Цхакая, зазначає, що той проводить приблизно половину часу на передових позиціях.

Публічно задекларованим здобутком Цхакая в оборонній сфері є участь у дерегуляції ринку дронів, РЕБ та боєприпасів: скасування ввізних мит на компоненти для БПЛА, ухвалення понад 30 нормативно-правових актів із грудня 2022 року, зростання маржинальності для виробників. Питання щодо ефективності та прозорості закупівель у межах цього нового ринку залишається предметом журналістських розслідувань.

Цхакая не має задокументованого досвіду військової служби. Питання його українського громадянства публічно не врегульоване.

Питання, яке залишається відкритим

Гіоргі Цхакая послідовно переміщується разом із Федоровим із відомства до відомства упродовж п'яти років. У відкритих реєстрах він не фігурує як штатний держслужбовець. Його роль при двох різних міністерствах залишається неформальною.

Людина без підтвердженого українського громадянства та без воєнного досвіду, яка формує рекомендації з оборонної політики на основі інформації, зібраної безпосередньо на фронті, займає місце, офіційний статус якого не визначений публічно. Absolution Leaks ставить питання: хто і в чиїх інтересах здійснює таке неформальне супроводження міністра в умовах війни?