Універсальний радник Гіоргі Цхакая: від податкової Саакашвілі до дронів для Міноборони

У кожної влади є посадовці, а є радники. Посадовець підписує документи і несе за них відповідальність. Радник не підписує нічого і не несе нічого. Гіоргі Цхакая пропрацював радником при українській державі десять років і за цей час встиг побути експертом з податків, митниці, приватизації, надрокористування, містобудування, цифрової трансформації і, нарешті, оборонних закупівель. Жодна людина не може розумітися на всьому цьому одночасно. Отже, його експертиза полягає в чомусь іншому. Спробуймо з'ясувати, в чому саме.

Людина, яка приходить

Почнемо з того, що грузинська кар'єра Цхакая була справжньою. У 2008 році він заступник міністра економічного розвитку Грузії, потім заступник керівника канцелярії уряду, з 2009 по 2011 рік очолює Службу доходів Мінфіну, паралельно обіймаючи посаду заступника міністра фінансів, а з 2011-го працює віцемером Тбілісі з економічних питань у команді Гіґі Уґулави. Це не вигадана біографія, це реальна вертикаль у реальній державі часів Саакашвілі.

Про управлінську філософію тих часів найкраще розповів сам Цхакая в інтерв'ю 2010 року, коли керував грузинською податковою: "там, куда мы приходим, в 95-98 % есть проблемы". Тобто служба заздалегідь виходить з того, що майже кожен, до кого вона прийшла, винен. Презумпція винуватості як фіскальний інструмент. У жорсткій вертикалі Саакашвілі цей метод давав збори до бюджету, і це теж частина правди. Але запам'ятаймо сам принцип: спершу визначити, хто винен, потім прийти. Він нам ще знадобиться.

У 2012-му влада в Грузії змінилася, команда розлетілася по світу, і Цхакая на кілька років зник з публічного поля. Виринув він у 2015 році в Україні, і з цього моменту починається найцікавіше.

Приймальня номер два

Наказом від 27 липня 2015 року Цхакая став позаштатним радником голови ДФС Романа Насірова. Формулювання призначення заслуговує на окрему рамочку: консультаційні послуги "для формування об'єктивної суспільної думки про діяльність ДФС". Радник для формування думки. Українського громадянства в радника при цьому не було.

Восени того ж року президент призначив Юлію Марушевську начальницею Одеської митниці, і особовому складу її представляв саме Цхакая. Далі відбулося те, що одеське видання Thesis влучно назвало "негласним керівництвом митницею". Радник без посади і громадянства отримав у будівлі на Гайдара власний кабінет, який співробітники охрестили "приймальнею номер два", поруч із "приймальнею номер один" Марушевської. Усі, хто хотів вирішити питання з митницею, знали, у які саме двері стукати.

Сама Марушевська в інтерв'ю "Главкому" перелічувала свою команду: Цхакая, Ніно Шарашенідзе, юристи Семен Кривонос, Денис Демін, Орест Плотниця. Так, той самий Семен Кривонос, нинішній директор НАБУ. Світ грузинських реформ в Україні взагалі дуже тісний. Про Цхакая начальниця митниці говорила з щирою теплотою: "дуже темпераментний і класний член команди", але "рішення залишається за мною". Хто в що вірить, той так і живе.

А тепер про ефективність, заради якої все й затівалося. Розпорядженням Одеської ОДА в листопаді 2015 року було створено робочу групу, яка мала до 15 березня 2016-го подати губернатору пропозиції змін до Митного кодексу. Строк минув, жодних пропозицій оприлюднено не було. Натомість, як фіксували журналісти, радники активно втручалися в поточні службові питання митниці, чого розпорядження якраз не передбачало. Коли редакція 368.media зателефонувала самому Цхакая по коментар, відкритість реформатора виявилася вичерпною: він порадив звернутися до пресслужби і поклав слухавку.

Не правильно, а красиво

Найвиразніший епізод тієї доби нещодавно згадав колишній заступник начальника поліції Одеської області Костянтин Шпильовий. Це особистий спогад, і подаємо ми його саме так, але деталі в ньому надто впізнавані, щоб їх оминути.

2016 рік, історія з "Євротерміналом": дорога, вантажівки, дорожній знак, який Саакашвілі вирішив демонтувати особисто, перед камерами. Поліція пояснює, що існує процедура: виїзд фахівців, документи, схема організації руху. Але, як формулює Шпильовий, "Міші в ту мить потрібно було не правильно. Міші потрібно було красиво". Ініціатором виїзду одеська преса називала Цхакая. І коли поліція відмовилася обслуговувати виставу, слухавку, за спогадом Шпильового, узяв саме радник на громадських засадах і почав пояснювати, що поліція повинна негайно вислати наряд і "все знести". Розмовляв він при цьому так, наче щонайменше дві області вже перебували в його особистому управлінні.

Фінал історії відомий: знак таки вирвали, причому, за версією журналістів, узагалі не той. Потім його відновили коштом платників податків. Реформа митниці закінчилася приблизно так само: Марушевська пішла, митниця залишилася митницею. А в жовтні 2017 року генпрокурор Луценко оголосив, що міграційна служба видворяє два десятки громадян Грузії з оточення Саакашвілі, незаконно оформлених в Україні "діячами культури". Одеські видання зараховували до цього культурного десанту й Цхакая з Мамукою Тугучі, чия культурна діяльність, за їхнім формулюванням, полягала в роботі на митниці.

Експерт з усього

Здавалося б, після такого резюме двері державних кабінетів мали б зачинитися. Сталося рівно навпаки.

У 2020 році Цхакая вже радник в "Офісі простих рішень і результатів" і в ефірі "Україна 24" розповідає, що в Україні можна "дуже швидко" зробити приватизацію на 10 мільярдів доларів, а в надрах країни лежать "трильйони доларів". Минуло шість років. Де ті 10 мільярдів і ті трильйони, питання риторичне. Презентації, втім, були, і презентації гарні.

У березні 2021 року відбувається взагалі дивовижна річ: президент Зеленський указом виводить Саакашвілі зі складу Координаційної ради з питань містобудування і вводить туди Цхакая. Учорашній податківець і митник стає експертом з містобудування. Потім він з'являється в команді Михайла Федорова в Мінцифрі, тепер уже як фахівець із цифрової трансформації. А коли Федоров переходить у Міністерство оборони, радник переходить разом з ним, і поруч з ним у радниках опиняється Валентин Панюта. Податки, митниця, приватизація, надра, містобудування, цифра, оборона. Сім галузей за десять років. Так не буває.

Чим саме займається радник в обороні, найдокладніше описав профайл AIN у березні 2025 року, і це текст, який варто читати повільно. Джерела видання називають Цхакая "очима Федорова на фронті": приблизно половину часу він проводить у військах, збирає інформацію від бойових підрозділів і тримає міністра в курсі. Звучить майже героїчно, поки не згадати, що радник на фронті не воює, а збирає інформацію, і все питання в тому, на що ця інформація потім перетворюється. Двоє співрозмовників AIN називають Цхакая "одним з ідеологів" підрозділу NEXT, створеної Мінцифри структури, яка випробовує новітню зброю. Через NEXT проходять дрони різних типів, перш ніж отримати кодифікацію в Міноборони, і саме через нього Цхакая комунікує не лише з військовими, а й з виробниками.

Зафіксуймо цю конструкцію, вона того варта. Радник бере участь у формуванні правил ринку. Радник стоїть біля структури, через яку дрони проходять на шляху до кодифікації. Радник працює поруч з міністром, чиє відомство ці дрони закуповує. Три точки, які в будь-якому підручнику з доброчесності мають одну спільну назву: конфлікт інтересів.

А тепер офіційна цитата, якою в Мінцифри підсумували для AIN заслуги свого радника: "відкриття ринку дронів, РЕБ, боєприпасів, пороху, роботів", понад 30 нормативних актів з грудня 2022 року, зростання маржі виробників з 1% до 25% і, окремим рядком, "скасували додаткові перевірки від державних органів". У міністерстві це подають як історію успіху, і в мирній країні вона, можливо, так би і читалася. Але перечитаймо ще раз, повільно: маржу підняли до 25 відсотків, перевірки скасували. Дерегуляція справді буває двигуном розвитку. Питання лише в тому, чим вона стає, коли правила ринку пишуть ті самі люди, які потім зустрічають виробників на полігонах і сидять у приймальнях замовника. Відповідь на це питання зараз, схоже, рахує слідство, і рахує в гривнях.

Конспірологи пояснюють цю дивовижну пластичність зовнішнім управлінням, Соросом і глобалістськими структурами, які нібито через Цхакая "супроводжують" Федорова. Реальність нудніша і водночас цікавіша. Не треба жодних глобалістів, щоб пояснити людину, чиїм товаром є не знання галузі, а доступ до особи, яка ухвалює рішення. Така експертиза справді універсальна, бо доступ не має галузевої спеціалізації. Неважливо, що саме розподіляє кабінет: митні режими, приватизаційні лоти чи оборонні контракти. Важливо, хто сидить у приймальні номер два.

І тут статус радника на громадських засадах виявляється юридично геніальною конструкцією. Радник не проходить конкурсу і спецперевірки, не подає декларації, не підписує наказів і не фігурує в жодному документі. Уся вага рішення лягає на посадовця, який поставив підпис. Радник у цей час формує об'єктивну суспільну думку. Влада без підпису: ось справжня спеціальність, у якій Цхакая за десять років став, безперечно, найкращим в Україні.

Ціна універсальності

Тепер про те, чому це питання перестало бути кумедним. Спершу зафіксуємо статус, щоб ніхто не сказав, що ми переказуємо чутки: у лютому 2026 року Міноборони у відповідь на запит "Українських Новин" офіційно підтвердило Цхакая в переліку радників міністра оборони. Видання тоді звернуло увагу на промовисту деталь: серед усіх радників Федорова лише одна людина мала хоч якийсь бойовий досвід, і це був не Цхакая.

Сьогодні прізвище Цхакая виникає в матеріалах про ТОВ "Гурзуф Дефенс", виробника важких безпілотників Heavy Shot. За наявними даними, слідство перевіряє причетність радника ексміністра оборони Федорова та посадовців Міноборони до укладення угод, за якими протягом 2023-2025 років компанія отримала контрактів на понад 4,5 мільярда гривень. Одразу зафіксуємо: це версія слідства, підозр публічно нікому не оголошено, і всі фігуранти мають право на власні пояснення.

Але сама фактура вражає навіть у сухому переказі. Компанія, під яку благодійний фонд у 2022 році збирав гроші краудфандингом, бо потужності дозволяли випускати десять апаратів на місяць, за два роки перетворилася на отримувача мільярдних контрактів. У відкритих закупівлях при цьому задокументовано лише 84 мільйони, перший публічний контракт датовано жовтнем 2024-го. Різниця у п'ятдесят разів пройшла шляхами, яких у публічному просторі не видно. Слідство, за наявними даними, нарахувало завищення вартості на понад 900 мільйонів гривень, договори з ФОПами на 133 мільйони, серед власників яких студенти й пенсіонери, і операції з фірмами з ознаками фіктивності ще на 780 мільйонів. А самі дрони, як стверджується, бояться дощу, довго заряджаються і потребують збільшеного екіпажу, тобто зайвих людей під обстрілом. Сама компанія, до речі, на своєму сайті стверджує рівно протилежне: Heavy Shot, за версією виробника, витримують "вогонь противника, складні погодні умови та інтенсивні навантаження". Десь на шляху між сайтом і фронтом ці характеристики губляться, і з'ясувати, де саме, тепер належить слідчим.

Отже, підіб'ємо баланс ефективності універсального радника, тверезо і без емоцій. У Грузії, всередині чужої жорсткої системи: працююча податкова служба, збудована на презумпції винуватості платника. В Україні, за десять років: зірвана реформа Одеської митниці, робоча група, яка не подала жодної пропозиції, вирваний не той дорожній знак, приватизація на 10 мільярдів, яка не відбулася, трильйони в надрах, які так і лишилися в надрах, і презентації, презентації, презентації. Воєнні роки нарешті додали до резюме щось вимірюване: понад 30 актів дерегуляції, ринок дронів з маржею 25 відсотків і без додаткових перевірок. От тільки другу вимірювану цифру до цього результату дописує вже слідство: 4,5 мільярда гривень контрактів "Гурзуф Дефенс" і 900 мільйонів імовірного завищення. Ринок відкрили. Питання, для кого.

Знак на Хаджибейській дорозі тоді відновили швидко. Скільки коштуватиме відновлення цього разу і кому доведеться за нього розписуватися, з'ясують слідчі. Бо радник, як ми пам'ятаємо, не розписується ніколи. У цьому, власне, і полягає вся його універсальність.