Головнокомандувач «Київміськбуду» Ігор Кушнір: людина Льовочкіна на відкатах та бюджетних грошах

Заступник міністра без лампасів та погонів

Ігор Кушнір ─ до мозку кісток цивільна людина займалася у силовому відомстві капітальним будівництвом та закупівлями. Анатолій Сердюков протримався у військовому відомстві майже 5 років. На Кушніра вистачило 2-х років. У 2012 році він повернувся до мирного життя, а підсумки його служби довелося розхльобувати через 2 роки на сході України армійським частинам, які несподівано виявили, що під руками немає найнеобхіднішого. Втім, Ігоря Кушніра це мало хвилювало. Він очолив холдингову компанію «Київміськбуд» - найбільшого столичного забудовника і цілком задоволений новим призначенням. Хто виявився його «штовхачем» до оборонного відомства, зважаючи на все, залишиться таємницею. У 2014 році все різко змінилося. «Товкачі» розбіглися або вважали за краще забути минуле, воліючи ніколи не згадувати свою участь у несподіваному призначенні. Натомість ініціатори переміщення Кушніра у президенти «Київміськбуду» добре відомі і не можуть заперечити свою участь. Це голова президентської адміністрації, а нині нардеп Сергій Льовочкін, екс-керівник Державного управління справами Андрій Кравець, який перетворився на успішного бізнесмена, і тодішній голова наглядової ради ХК «Київміськбуд» Микола Порайко. Саме вони стали кінцевими бенефіціарами "сірих" схем, "перевернутих" через будівельну компанію.

Сергій Льовочкін
 
Холдингову компанію «Київміськбуд» було утворено 24 роки тому шляхом об'єднання кількох десятків державних муніципальних будівельних організацій в єдине ціле. При об'єднанні кожна зі складових частин внесла до загалу свої активи та земельні ділянки, на яких розташовувалися їхні об'єкти. Саме вони стали магнітом для шахрайських дій групи осіб, двигуном та головою яких стояв Ігор Кушнір. Нині потужну будівельну організацію поставлено на межу банкрутства. Попутно вона обдурила тисячі своїх клієнтів, зірвавши термін будівництва об'єктів нового житла. Холдинг постійно порушує будівельні норми та правила, веде забудову методом справжніх тимчасових правителів, не вкладаючи кошти в модернізацію міських комунікацій, що в майбутньому призведе до колапсу всієї комунальної системи, особливо у старих історичних районах Києва. Однак ці проблеми найменше хвилювали президента компанії Кушніра.

Від Парижа до Сан-Дієго

Кияни запам'ятають його як ініціатора та глашатаю помпезного проекту під назвою «Французький квартал». Старовинне європейське місто на річці Сена мало отримати двійника в мініатюрі на Дніпровських берегах. За проектом «Київміськбуд» мав збудувати висотні житлові будинки, які забезпечують мешканцям європейський комфорт для проживання, шикарні офісні та торгові центри, а також шістнадцятиметрову копію Ейфелевої вежі. На все по всій Кушнір запросив лише 3 роки. Сьогодні будівництво затихло. Головний його ініціатор зник із Києва і не до Парижа, а набагато далі за океан. У південнокаліфорнійському Сан-Дієго екс-заступник міністра оборони України та головний київський забудовник придбав у компанії US Business Consulting & Investments за $11 млн особняк площею 800 м². Можливо Кушнір погано розбирався в закупівлях для армії, але в житлі він точно розуміється. Сан-Дієго вважається одним із найкомфортніших міст США.

У червні 2014 року екс-депутат, а нині радник міністра внутрішніх справ Михайло Апостол направив до СБУ дуже докладний депутатський запит щодо діяльності Ігоря Кушніра на посаді президента «ХК «Київміськбуд». міністра оборони. Дорвавшись до керма управління найбільшою будівельною фірмою, він незаконно збагатився сам і не забув поділитися зі своїми друзями, які спокійнісінько продовжують жити в Україні. Прізвище Кушніра потрапило до Єдиного реєстру досудових досліджень, але його вже це мало цікавило. Саме в цей час він щосили шукав собі вілли в передмісті Сан-Дієго.

 
Авторитетний «король відкатів»

Як шахрай Кушнір нічого нового не зробив. Він лише вміло скористався наданими високим службовим становищем можливостями, розбазарюючи довірене майно або здійснюючи невигідні для організації угоди за хороший «відкат». У Броварському районі він ініціював купівлю компанією 28 гектарів землі за 200 млн. гривень. Земельна ділянка абсолютно не придатна для будівництва житла. Хіба що для полігону поховання побутових та промислових відходів, але вартість сотки на ньому можна порівняти з найласішими земельними наділами поблизу Дніпровських круч. За допомогою впливових осіб у державних структурах було списано майно державного видавництва «Преса України», а 3 гектари землі, на яких було розміщено представництво передали на будівництво житла, офісних будівель, торгово-розважальних центрів. Підряд, звісно, отримала «ХК «Київміськбуд». З нехитрої операції Кушнір зміг отримати вигоду, продавши готової нерухомості на 255 млн гривень. За заниженою ціною для подальшого перепродажу було отримано адміністративні будівлі на вулицях Бєлінського та Мечникова, а також готель «Оберіг». Кушнір із спільниками організували навмисне банкрутство компаній «Медбуд» та «Екос». Мета виявилася все та ж - дармова земля, будівництво нерухомості, продаж та отримання прибутку. «Хвіст» непристойних діянь, скоєних «Київміськбудом» на чолі з Кушніром, тягнеться за компанією і після його втечі до Північної Америки. Причому «кидав» Кушнір не лише простих смертних, а й «авторитетних» людей. У квітні 2017 року на наступного президента «Київміськбуду» було скоєно збройний напад, внаслідок якого він отримав поранення. Явно замовниками були не новосели, незадоволені якістю житла, ціною та термінами виконання договорів, а хтось серйозніший.

Кримінальні схеми заробітку допомогли Ігореві Кушніру здобути популярність далеко за межами Києва. СБУ перехопило кілька телефонних розмов впливових в ОРДЛО людей, у ході яких з'ясувалися деякі подробиці отримання ними фінансового підживлення з України. Гроші переказувалися до Донецька та Луганська через «Кристалбанк». Фінансовий ланцюжок включав колишнього «регіонала», а нині депутата від «Блоку Петра Порошенка» Романа Романюка. Він за комісію в 3-5% від загальної суми переказу брався непомітно здійснити транзакцію. Польові командири сумнівалися в його надійності, але дізнавшись, що гарантом угоди виступає Ігор Кушнір, одразу заспокоїлися. Такого авторитету одним днем не заробити.