Ірина Мудра і Вадим Столар перетворили Сенс Банк на пральню для застави Галущенка
Ранок 19 серпня почався з повідомлення, яке в іншій країні поклало б уряд. НАБУ і САП оголосили про спецоперацію з викриття злочинної організації, що діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів України за участі високопосадовців Офісу президента. Імен не назвали, пообіцяли деталі згодом. Деталі прийшли швидше за офіційний реліз.
За даними джерел ZN.UA у правоохоронних органах, ідеться про заступницю керівника Офісу президента Ірину Мудру, народного депутата від забороненої ОПЗЖ Вадима Столара і ексдепутата Максима Микитася. У справі також фігурують чиновники Міністерства юстиції та представники "Сенс Банку". Олексій Гончаренко уточнив, що обшуки пов'язані з банком і внесенням застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Операцію назвали "Форест Гамп", і назва, як з'ясувалося згодом, узята не з голови слідчого, а з перехоплених розмов самих фігурантів.
Мотив у клопотанні детектива викладений так відверто, що коментувати його майже нема потреби. За версією слідства, невстановлені особи з Офісу президента поставили перед тодішньою заступницею керівника ОП Іриною Мудрою завдання взяти банк під контроль Офісу президента, щоб не допустити контролю над ним інших владних структур, пише Ярослав Железняк. Детектив стверджує, що цю ініціативу нібито підтримували представники керівництва наглядової ради та правління банку. І вже після цього, наступним рядком, Мудра мала організувати залучення коштів для внесення 150 мільйонів гривень застави за Галущенка.
Вдумайтеся в порядок дій. Спершу контроль над державним банком, потім застава. Не навпаки. Банк тут не інструмент однієї операції, банк тут трофей, а застава за ексміністра лише перше, для чого цей трофей знадобився.
Офіційне формулювання НАБУ звучить не м'якше. У відео, яке бюро оприлюднило того ж дня, ідеться про те, що фактичний контроль над АТ "Сенс Банк" учасники групи отримали на початку червня і що кожен етап схеми узгоджувався і контролювався. Склад групи бюро описало за посадами: заступник керівника Офісу президента, екснародний депутат, голова правління державного банку і голова наглядової ради державного банку. Кваліфікація - частина третя статті 209 Кримінального кодексу, легалізація майна, одержаного злочинним шляхом, у особливо великих розмірах.
Посадовців банку в матеріалах троє. Голова правління АТ "Сенс Банк" О. В. Ступак, колишній голова наглядової ради М. І. Гладишенко і начальниця Департаменту фінансового та валютного моніторингу Л. П. Снігур. Слідство заявляє про неодноразове спілкування цих осіб або частини з них з І. Р. Мудрою, Максимом Микитасем, В. П. Єлізаровим і М. В. Тарковським. Тема спілкування, якщо вірити клопотанню, була гранично прикладна: безготівкові перекази через "Сенс Банк" для подальшого внесення застави.
Окремий сюжет стосується фінансового моніторингу, і тут перехоплення читаються як методичка. Ідеться не лише про організацію переказів, а й про можливий обхід контрольних процедур банку та про можливе невиявлення автоматизованими системами операцій, які підлягали фінмону. На записах звучить, як систему фільтрації ставлять "на сервіс" і як для потрібного платежу відкривають "ручное окно". Згадується начальниця департаменту фінмоніторингу, яку співрозмовники характеризують як "безбашенную барышню" і якій Олексій, тобто голова правління, погодився дати провести платіж просто перед власним звільненням. Тобто йшлося не про збій системи, а про людину, яка систему вимикає вручну.
Готівковий контур схеми в перехопленнях розписаний до траншу. Сто п'ятдесят мільйонів складаються з п'ятдесяти, з яких п'ятнадцять ідуть довіреній особі, а тридцять п'ять у "пральню", далі десяти, далі сімдесяти, розбитих на двадцять і п'ятдесят, і ще двадцяти. Звідти ж і знамениті вже "чотири мішки", і кур'єр на ім'я Павло, і паркінг як місце передачі. Звідти ж репліка про те, що "за Германа привезли 200 млн", хоча в суд пішло сто п'ятдесят. Звідти ж розкладка на трьох: "50 ты, 50 Никита, 50 Артур". І звідти ж фраза, яка знімає питання про роль заступниці керівника ОП: "транзит согласовали с Романовной". Ірина Романівна Мудра.
Був і суто технічний бар'єр, який довелося обходити. Внесок від однієї фізичної особи обмежений сумою чотириста тисяч гривень, і зібрати таким чином сто п'ятдесят мільйонів неможливо навіть теоретично. Саме тому знадобилися юридичні особи, рахунки в державному банку і людина, яка натисне потрібну кнопку в системі фінмоніторингу.
Тепер безготівкова частина, зафіксована в клопотанні детектива. У період 22-23 червня 2026 року ТОВ "Востоктранслогістика" чотирма платежами перерахувало на рахунок ТОВ "Гіран Констракт" у "Сенс Банку" 35 мільйонів гривень із призначенням "поворотна безвідсоткова фінансова допомога". Зі свого рахунку в ПУМБ "Гіран Констракт" переказало на власний рахунок у "Сенс Банку" ще 48,86 мільйона. Разом на цьому рахунку акумулювали 83,86 мільйона.
Далі гроші розходяться. 25 червня з рахунку в "Сенс Банку" 46 мільйонів пішли безпосередньо на спеціалізований рахунок Вищого антикорупційного суду як застава за Галущенка. З того самого рахунку 37,86 мільйона перерахували ТОВ "Тетрас Оптіма" на рахунок в ОТП Банку, і разом із 16,23 мільйона, отриманими через ПУМБ, "Тетрас Оптіма" відправило до ВАКС 54 мільйони. 26 червня "Гіран Констракт" перерахувало 4 мільйони на рахунок ТОВ "Пелет Сервіс" у "Сенс Банку" нібито як оплату будівельних матеріалів, і того самого дня "Пелет Сервіс" переказало всі чотири мільйони до суду як частину застави.
Повна розкладка застави виглядає так. "Гіран Констракт" внесло 46 мільйонів з рахунку в "Сенс Банку" і ще 41 мільйон з рахунку в ПУМБ, "Пелет Сервіс" чотири мільйони через "Сенс Банк", "Скайт Рітейл" п'ять мільйонів через "Ідея Банк", "Тетрас Оптіма" 54 мільйони через ОТП Банк. Разом сто п'ятдесят. Безпосередньо з рахунків у "Сенс Банку" на рахунок ВАКС надійшло п'ятдесят мільйонів, ще 37,86 мільйона пройшли із "Сенс Банку" через "Тетрас Оптіму" і вже звідти в суд. Сумарно пов'язаний із банком грошовий потік становить щонайменше 87,86 мільйона, хоча частина коштів була транзитною. Роль Гладишенка слідство виділяє окремо: саме за його пособництва, як стверджується, до внесення застави залучили "Тетрас Оптіму", ту саму, через яку пішли 54 мільйони.
Нагадаємо хронологію, без якої цифри висять у повітрі. Галущенка затримали в ніч на 15 лютого 2026 року під час спроби перетнути кордон, 16 лютого вручили підозру у справі "Мідас" за легалізацію коштів і участь у злочинній організації. 17 лютого ВАКС обрав тримання під вартою з альтернативою застави в 200 мільйонів, 12 червня суд знизив суму до 150 мільйонів і продовжив арешт. До 26 червня внесли 105 мільйонів, а 29 червня, за даними "Схем", останні 45 додали "Пелет Сервіс" і "Гіран Констракт". Того ж дня ексміністр вийшов із СІЗО.
Саме кримінальне провадження №52026000000000092 зареєстроване 18 лютого 2026 року, а доступ до судових рішень у ньому в Єдиному реєстрі засекречений, тож перевірити деталі за реєстром неможливо. І ще одне, що випливає з матеріалів: за такою самою логікою може перевірятися походження застав за інших фігурантів "Мідаса", включно з ексвіцепрем'єром Олексієм Чернишовим. Якщо схема з держбанком працювала один раз, немає жодних підстав вважати, що вона працювала тільки один раз.
Найпоказовіша деталь у перехопленнях не фінансова, а субординаційна. Голова наглядової ради державного банку звітує заступниці керівника Офісу президента, а та вимагає доповіді фразою "Розкажіть мені, будь ласка". А фінал операції фіксує телефонний дзвінок: "Это Максим... передайте шефу, все закончил, можете забирать". Держава в цьому діалозі присутня хіба що у вигляді рахунку, з якого списують гроші.
Другий пласт справи не банківський, а рейдерський. За версією слідства, Максим Микитась і Василь Астіон за сприяння низки чиновників Міністерства юстиції незаконно заволоділи корпоративними правами підприємств, а сам захват стався в жовтні 2025 року. До справи можуть бути причетні Вадим Столар, Віктор Дубовик та інші особи з Мін'юсту, а Ірина Мудра, за версією слідства, впливала на ухвалення міністерством потрібних рішень. Обшуки 19 серпня йшли в межах цього старого корупційного провадження, у якому спливли нові епізоди, пов'язані вже із заставою.
І тут з'являється питання, від якого залежить розуміння всієї конструкції. Чому обшуки в Мудрої, а не в Микитася, хоча Микитась у справі згаданий першим? Найпростіше пояснення полягає в тому, що Микитась зайшов у це провадження не як обвинувачений. Людина, яка роками товаришувала зі Столаром і Мудрою, яка сама була фігурантом проваджень НАБУ і яка мала на руках записи розмов, переписки і відео, у слідстві називається не підозрюваним, а зовсім інакше. В українській практиці для цього є неофіційна назва "торпеда", у міжнародній є коректний термін cooperating witness. Різниця між ними суто стилістична.
Схожу логіку аналітики Absolution Lab застосовують до другого списку, того, який ніхто не оголошує. У переліку тих, до кого прийшли 19 серпня, немає Василя Веселого, колишнього радника наглядової ради "Сенс Банку", якого медіа називали "смотрящим" за банком від Офісу президента. Саме його голос на "плівках Міндіча" за сорок днів до засідання уряду назвав шість прізвищ у наглядову раду державного банку. Саме ці шість прізвищ Кабмін і затвердив. У червні щодо нього проводили слідчі дії за статтею про легалізацію, після яких він лишився на волі, а з 6 липня, за даними каналу, перебуває в Монако, де в тому самому колі буває і Вадим Столар. Absolution Lab формулює обережно: сукупність процесуальних рішень щодо Веселого не відповідає його ролі на записах. Ніхто не доводить угоду про співпрацю, але питання, чому центральна фігура епізоду з наглядовою радою відсутня в списку обшуків, поставлене коректно. Принагідно варто виправити помилки, які вже пішли гуляти каналами: заступницю керівника ОП звати Ірина Мудра, а не Оксана, Олексій Ступак очолює правління, а не наглядову раду, а рішення уряду про склад наглядової ради ухвалили 18 червня 2025 року.
Історія з наглядовою радою заслуговує окремого абзацу, бо вона старша за нинішню справу. 9 травня 2025 року Олександр Цукерман і Василь Веселий обговорювали майбутній склад ради і власні квоти в ній. Через сорок днів уряд призначив саме тих людей. Микола Гладишенко, фіндиректор державного "Укрфінжитла", у жовтні 2025 року очолив цю раду, 6 травня 2026 року самовідсторонився на два місяці, а виконання обов'язків перейшло до Пьотра Новака. Тоді ж Нацбанк розпочав перевірку його відповідності критеріям незалежності та адміністративне провадження щодо Ступака, у якого регулятор побачив ознаки прихованої паралельної структури управління банком. Тобто про паралельну структуру управління державним банком офіційно було відомо ще навесні. Просто тоді це називалося "адміністративне провадження", а тепер називається "злочинна організація".
Сьогодні НАБУ прийшло в офіс наглядової ради Sense Bank, зокрема до Гладишенка. Є також інсайд, офіційно не підтверджений, про обшуки у Дмитра Олійника в Нацбанку. І є інформація, що слідчі дії проходять у суддів, з якими комунікували Мудра та Дубовик. Побажаємо їм успіхів у контексті практики їхньої рідної Великої палати щодо застосування матеріалів негласних слідчих дій у дисциплінарних провадженнях. Тієї самої практики, яка роками пояснювала, чому запис розмови судді не може бути підставою для висновку про його недоброчесність. Тепер у авторів цієї практики з'явився шанс перевірити власні правові позиції на собі.
Тут доречне застереження, яке змінює всю картину. За характером "прослушки" може виявитися й так, що пані Мудра сама носила техніку та могла когось записувати. Це не гіпотеза про співпрацю, це найпростіше пояснення того, звідки в матеріалах беруться розмови з людьми, у яких сьогодні обшуки. Хто кого записував, стане зрозуміло не з телеграм-каналів, а з клопотань про запобіжні заходи.
Але найкрасномовніша знахідка обшуків взагалі не стосується грошей. Детективи виявили документ під назвою "Точка зламу дискусії щодо антикорупційної інфраструктури. Антикризовий план". Це план комунікації навколо роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, з прописаною формулою "аудит, не атака", з Сергієм Власенком у ролі головного комунікатора і з очікуваним ефектом, сформульованим без сорому: "Президент виходить із лінії вогню". У переліку каналів донесення меседжів опинилися ЦПК, "Наші гроші", Bihus.Info, Суспільне, ICTV, 1+1, СТБ, Еспресо, Прямий, 5 канал, "Українська правда", NV, Liga.net, LB.ua, а на зовнішньому контурі Politico, Euractiv, Financial Times і The Economist. Тобто в одному документі зведені і антикорупційні центри, і телеканали, і західна преса, як позиції в кошторисі.
У тих самих матеріалах ідеться про втручання в кадрові процеси самого НАБУ: про голосування до громадської ради контролю, яке пропонують "порозкидати по чатах", про Олександра Клименка, якому нібито готували другий семирічний строк, і про тезу, що звучить як звіт про виконану роботу: "митницю забрали, БЕБ забрали, АРМА заберуть". А завершується все реплікою, яку варто вибити на фасаді: "коррупцию не надо побеждать, ее надо возглавить и контролировать".
Політичні наслідки настали того самого дня і були рівно такими, якими бувають наслідки розголосу, а не наслідки злочину. Ближче до другої години дня президент Володимир Зеленський підписав указ №734/2026 про звільнення Ірини Мудрої з посади заступника керівника Офісу президента. Причин у документі немає, коментарів від президента, від керівника ОП Кирила Буданова і від самої Мудрої теж. Посаду вона обіймала з 29 березня 2024 року, до того два роки була заступницею міністра юстиції і відповідала за санкційну політику та механізми притягнення Росії до відповідальності. Поки прізвище не звучало публічно, посада була. Коли НАБУ оприлюднило записи, посади не стало за кілька годин.
Паралельно Верховна Рада викликала голову Національного банку Андрія Пишного відзвітувати щодо ситуації навколо Sense Bank. За пропозицію Ярослава Железняка проголосували 155 депутатів, звіт призначено на 20 серпня об 11:00. Виклик міністра фінансів Сергія Марченка, який разом із НБУ відповідає за державний банк, зібрав лише 90 голосів і не пройшов. Виклик самої Мудрої, аби вона пояснила, чому до неї прийшли з обшуком, Рада відхилила. Логіка парламенту прозора: питати можна в того, хто не з нашого кола.
Пишний у цій історії теж не випадковий персонаж. Його прізвище вже звучало в "плівках Міндіча", коли головний фігурант "Мідаса" радив співрозмовнику викликати голову НБУ, а якщо того немає в країні, звернутися до "Сенсу", який можна дістати через Кабмін. Тепер той самий банк фігурує у справі про легалізацію ста п'ятдесяти мільйонів, а регулятор, який проводив у ньому перевірки і накладав штрафи, пояснюватиме парламенту, як усе це відбувалося під його наглядом.
Завтра об одинадцятій Пишний стоятиме на трибуні. Депутати питатимуть про Sense Bank. Правильне питання ширше: чи існує в цій державі бодай один механізм, який зупиняє схему до того, як про неї знімає відео НАБУ. Поки що відповідь відома. Механізм є, він називається "ручное окно", і відкривають його зсередини.
