Історія з експортом українського зерна - це історія шизофренії ліберальної демократії

Але знаєте в чому цікавинка...Голод у світі - це не проблема України. В нас є зерно, ми з голоду не помрем, якщо світ переживає за дефіцит зерна, то саме колективний Захід і має вирішити цю проблему. Адже наголошую, в нас все добре, ми з голоду не помремо. Хоча я вірю в "профі" з Мінекономіки і знаю, що до кінця року ми стикнемось із дефіцитом продовольства.

Але повернемось до зерна. Ніщо не заважає відвантажувати зерно через молдавські Джурджулешти, ніщо не заважає відвантажувати українське зерно через Ізмаіл та Рені на умовно мальтийські судна, але проблема в іншому, мала потужність перевалки помножений на створення навмисного дефіциту потужностей агентськими компаніями з російським корінням. Щоб ви зрозуміли в Ізмаїльському порту працює один із підрозділів російської групи компаній "Трансшип")

Як би там не було, в України є шанс зараз перетворити Ізмаїл на логістичний хаб і залучити мільярдні інвестиції, адже в цьому зацікавлені всі. Єдине я б попросив Міністерство інфраструктури України про декілька речей:

- не залучати до цього процесу Юрий Васьков, адже він вже якось закопав в одеському порту одненьку гавань) мільярд баксів бичкам та камбалі на потіху;

- випхати з портів України структури Баранського і Іванова. Обидва фінансували проросійські проекти (Опоблок, ОПЗЖ, "партія Шарія"), другий офіційно платить податки в РФ;

- перестати толерувати схемам Урбанського в Ізмаїлі.

Персональне звернення до Кубракова (тегніть хто зможе). Шановний, не треба думати, що ніхто нічого не бачить, як росіяни працюють в портах. Не треба нас злити, Нація вам не пробачить.