Корупція в Україні: Економіка збитків та процесів

Корупція в Україні є не лише щоденною реальністю, але й системною проблемою, яка спотворює функції держави та гальмує розвиток суспільства. Це не просто випадкові зловживання, а стійка система, де головною метою є не досягнення результатів, а підтримка нескінченних процесів. Така система формує унікальну економічну модель, яку можна описати як "економіка збитків" або "економіка процесів".

У цій статті ми розглянемо ключові риси цієї моделі, її наслідки для суспільства, а також чому такий підхід суперечить базовим принципам бізнес-логіки та ефективності.

Поняття "економіки збитків"

"Економіка збитків" характеризується систематичним витрачанням бюджетних коштів без досягнення суспільно значущих результатів. Основною метою є не створення цінності, а перерозподіл ресурсів на користь вузького кола осіб, пов'язаних із владними структурами. Це явище проявляється у різних формах:

1. Клептократія — система, де влада використовується для особистого збагачення еліт за рахунок державних ресурсів.
2. Розпил бюджету — термін, що описує механізми перерозподілу бюджетних коштів через корупційні тендери, завищені кошториси та "відкати".
3. Капіталізм для своїх — модель, за якої успіх бізнесу залежить від близькості до влади, а не від якості товарів чи послуг.
4. Ефект "чорної дірки бюджету" — ситуація, коли виділені кошти зникають без жодних відчутних результатів.

Ці практики стали основою "економіки процесів" — системи, де цілі постійно недосяжні, а ресурси споживаються у нескінченному русі до недосяжного результату.

Економіка процесів: логіка та механізми

Економіка процесів передбачає, що дії не мають кінцевої мети чи результату. Проєкти створюються таким чином, щоб їх завершення ставало неможливим, що дозволяє нескінченно освоювати ресурси. Це суперечить бізнес-логіці, де успіх вимірюється результатами та рентабельністю.

Основні риси економіки процесів:

1. Пріоритет процесу над результатом

   • Державні проєкти стають безкінечними. Завершення проєкту означає зупинку фінансування, тому цілі навмисно розмиваються або відкладаються.

2. Нескінченні виправлення та покращення

   • Кожен провал використовується як привід для отримання нових коштів. Виправлення створюють ще більше проблем, перетворюючи проєкти на "бездонні ями" для грошей.

3. Мотивація до провалу

   • Успішний проєкт невигідний, оскільки зупиняє потоки фінансування. Набагато простіше виправдати витрати на вирішення проблем, ніж на розвиток.

4. Створення токсичних систем

   • Такі проєкти не лише марні, але й шкідливі. Вони збільшують боргове навантаження, руйнують довіру громадян та блокують реальний прогрес.

Приклади економіки збитків та процесів в Україні

1. Інфраструктурні проєкти

   • Дороги, мости, лікарні та школи часто залишаються недобудованими або низької якості. Кошти, виділені на їх реалізацію, осідають у корупційних схемах.

2. Нескінченні реформи

   • Реформи проводяться роками, але ніколи не досягають своїх цілей. Натомість кожна нова хвиля змін вимагає додаткових витрат і обґрунтувань.

3. Соціальні програми

   • Гуманітарні проєкти, допомога малозабезпеченим та переселення біженців часто стають інструментами для привласнення коштів. Вони приносять мінімальну реальну користь громадянам.

4. Енергетика та оборона

   • Сектори, пов'язані з національною безпекою, регулярно стають об'єктами корупції. Контракти укладаються з фіктивними компаніями, обладнання закуповується за завищеними цінами, а результати залишаються сумнівними.

Протиріччя з бізнес-логікою

Люди з бізнес-сектору, звиклі до ефективності та результативності, стикаються з труднощами у розумінні логіки корупційних систем:

1. Орієнтація на результат

   • У бізнесі проєкти оцінюються за їх завершенням та прибутковістю. Корупційна логіка припускає, що результат не важливий — головне, щоб процес тривав.

2. Відповідальність за провали

   • Провал проєкту в бізнесі означає збитки та необхідність змін. В економіці процесів провал стає приводом для подальших витрат.

3. Раціональність інвестицій

   • Для бізнесмена неприйнятно вкладати гроші у проєкт, завідомо приречений на провал. У корупційній системі це стандартна практика, оскільки вона дозволяє учасникам збільшити особисту вигоду.

Наслідки для суспільства

1. Втрата довіри до держави

   • Громадяни перестають вірити у здатність влади ефективно управляти ресурсами.

2. Зростання нерівності

   • Основними бенефіціарами корупції є вузьке коло осіб, тоді як населення страждає від нестачі ресурсів і неякісних послуг.

3. Стагнація та занепад

   • Реальні реформи та розвиток стають неможливими, оскільки система спрямована на підтримання статус-кво.

4. Цинізм та апатія

   • Люди звикають до думки, що корупція неминуча, а спроби щось змінити марні.

Висновок

Економіка збитків та процесів — це системна хвороба, яка блокує прогрес та руйнує суспільний договір між державою та її громадянами. Розв'язання проблеми вимагає не лише зміни осіб при владі, але й радикального перегляду принципів управління. Держава має знову стати інструментом, який служить інтересам суспільства, а не механізмом для збагачення еліт.

Лише повернення до принципу орієнтації на результат дозволить Україні вирватися з цього замкненого кола та побудувати ефективне, справедливе суспільство.