Кумівство 2.0: Як нова еліта «грантоїдів» імітує боротьбу з корупцією, користуючись її інструментами

У сучасному українському державно-грантовому секторі спостерігається парадоксальна ситуація: ті, хто задекларував себе як авангард реформ, чистих процедур і прозорого управління, відтворюють класичні моделі кумівства, родинного патронажу і конфлікту інтересів. Ця стаття присвячена аналізу кейсу Київської школи економіки (КШЕ), Міністерства економіки та пов’язаних структур, як прикладу симулятивної боротьби з корупцією в умовах війни.

Чи доречно сьогодні говорити про корупцію?

У період повномасштабної війни, коли виживання держави залежить від стійкості інституцій, чесності публічної служби та довіри до уряду, будь-який прояв корупції — це не просто правопорушення, а моральна зрада. Особливо — якщо його вчиняють ті, хто, здавалося б, мав би бути уособленням нових стандартів доброчесності: випускники західних програм, активісти з фондових структур, керівники грантових ініціатив.

У цій статті ми розглянемо, як етос прозорості було перетворено на прикриття етичного релятивізму, і як за лаштунками ліберальних декларацій відтворюється те саме, з чим вони обіцяли боротися.

Корупція як “академічна надбавка”: кейс Свириденко та КШЕ

Факт: Міністр економіки України Юлія Свириденко у 2024 році отримала понад 3,1 млн грн ($6 000 щомісяця) за викладацьку діяльність у приватній Київській школі економіки (КШЕ). Водночас установи, які підпорядковуються їй як міністрові, укладають угоди з КШЕ на закупівлю послуг за бюджетні кошти.

Серед них:

• ДОТ (Державна організація трансформацій) — контрольована заступницею Свириденко Надією Бігун, яка головує в Наглядовій раді КШЕ;
• ДП “Професійні закупівлі” — структура під кураторством Мінекономіки, яка замовляє навчальні програми у КШЕ.

Таким чином, ми спостерігаємо класичний приклад конфлікту інтересів, який, згідно з визначенням Transparency International, кваліфікується як корупційна практика.

«Незаконне використання повноважень або можливостей, які передбачає посада в державній чи комунальній організації, задля отримання особистої вигоди».

З цієї точки зору не має значення, наскільки якісно проходить навчання, чи наскільки “видатним” є викладач. Важливо одне: особа, яка має повноваження впливати на фінансування з бюджету, одночасно є бенефіціаром цих рішень через афілійовану структуру.

Родинний фактор і культура «своїх»: кумівство як базовий інституційний механізм

Те, що описано вище, не є інцидентом. Це — системна модель, яка все частіше проявляється в діяльності організацій із середовища так званих «грантоїдів». Тобто тих, хто раніше боровся з корупцією, а сьогодні — її елегантно легітимізує через «експертні ради», «конкурси», «меморандуми» та «навчальні програми».

У цьому середовищі кумівство не лише не заперечується — воно нормалізується як "ефективний менеджмент" або "взаємна довіра в команді". Сестри, куми, цивільні подружжя — всі отримують місця в наглядових радах, органах управління або як бенефіціари проектів.

Це не що інше, як неофеодалізм у грантовому оформленні.

Питання моралі: Чи можна так на тлі війни?

• Чи припустимо державному службовцю отримувати мільйонні надбавки за сумісництво, коли його міністерство безпосередньо фінансує роботодавця?
• Чи етично у воюючій країні, де донори й платники податків жертвують кошти на ЗСУ, спрямовувати бюджетні трансферти на утримання вузького кола «своїх»?
• Чи може посадовець, який отримує подвійну зарплатню, об’єктивно ухвалювати рішення про виділення коштів організації, що йому платить?

Відповідь на ці питання — однозначно негативна. І жодна “якість освіти” не виправдовує інституційної нечистоплотності.

Висновок: Коли боротьба з корупцією стає її ширмою

На словах — «інституційна реформа», «професійне навчання», «державно-приватне партнерство».
На ділі — внутрішньоафілійовані схеми перерозподілу грантових і бюджетних коштів.

Це не просто зрада ідеалів Майдану, а й загроза легітимності самої моделі прозорого управління, адже якщо навіть "нові обличчя" поводяться як старі — для чого тоді всі жертви?

Додаток: Запитання до НАЗК, САП і донорських структур

• Чи було оцінено на предмет конфлікту інтересів паралельну діяльність Свириденко у КШЕ?
• Чи проводиться перевірка тендерів, укладених ДОТ та «Професійними закупівлями» з КШЕ?
• Чи будуть публічно оприлюднені виплати з грантів, які КШЕ отримувала протягом 2022–2024 років?