Ліберал ДРГ

Суб'єктивна думка про методи ворожих ДРГ застосовані в Україні навіяні фоточками та постиками в соцмережах певних соціальних кіл.

Оскільки я людина традицій, не порушу порядок викладення і цього разу, визначимось: лібералами я буду називати всіх тих, хто свідомо чи мимоволі ставить свої персональні інтереси, вище інтересів громади. А, відповідно, лібералізм - це ідеологічна та громадсько-політична течія, яка проголошує права і свободи кожної окремої людини найвищою цінністю і визначає їх правовою основою суспільного й економічного порядку. Відповідно до словника іноземних слів в розмовній сфері це слово означає безпринципне, примиренське ставлення до негативних явищ, до ворогів.

Чи може називатись ліберал “патріотом”? А чому ж ні! Може називатись навіть ліберал-націоналістом.

Сама суть ліберальної ідеології дозволяє змішувати незмішуване. На початку минулого століття ліберали прославились тим, що намагались зміксувати царизм Московії та декларацію любові до України, або героїн і алкоголь. На щастя, такі експерименти швидко проріджують ряди лібералів.

Найкраще ситуацію описувати на прикладах.

Уявіть собі: “середньостатистичний Ліберал, може навіть широких поглядів, який любить себе називати то Екоактивістом, то борцем за права секс-меншин, але частіше всього патріотом і, ні в якому разі, не радикалом. Бо радикали то тільки праворадикали, принаймні так кажуть. Це не жарт, бо маргінес достатньо поширене явище в подібному середовищі: те що модно - не потребує ґрунтовних пояснень і тим більш вивчення. До правди та хвилі тієї моди короткі та мінливі. Так от, зустрічає цей Ліберал якогось Більшовика, який починає вантажити Ліберала наступним: це не московська говірка, це харківський діалект української; перестань чіплятись за стереотипи — кордони це умовність, головне ким себе почувають люди на землі; яка різниця хто при владі — все одно обмануть простий люд.” І думає собі Ліберал, а навіщо мені “це все”, це не моя справа. Не стану я телефонувати в СБУ і здавати Більшовика, нехай служби самі свою справу роблять, їм за це гроші платять, з моєї кишені теж, до речі. Головне, що я вважаю себе патріотом, війна - то справа політиків, я в те вв'язуватись не буду. Піду запощу в соцмережі картинку з прапором — підтримаю українців в Італії.

Я цю історію оповів не тому що якийсь дуже вкурвлений, а для того, аби продемонструвати наслідки роботи ДРГ. Тільки не ті диверсанти, що в кіно, вночі та з вибухівкою, а трошки справжніші, вдень і з мізками та грошима. Немає нічого простіше, ніж взяти нафтові кошти, і щедро засіяти їх в голови підлітків ідеєю всесвітньої рівності та свободи. Ідеями домінування їх сьогоденних “хотілок” над потребами всього етносу за всяк кошт, до речі це вже лівий радикалізм. Ось на приклад: “Ти можеш бути ким захочеш”, “Світ не власний над тобою”, “кордони придумали політики”, “Політика діло брудне”. Мова не про свободу вибору професії чи висловлення думки вголос, а здебільшого про стать, про відношення до батьківщини, до батьків. Навіщо нам кордони — ми діти світу, навіщо обмежуватись фізіологією — ми самі визначимо стать. І коли немає точки відліку, точки опори, немає і сенсу в боротьбі. Який сенс боротись за умовності цього світу? За кордони, за право говорити українською та називатись українцем.

Фанфари! Сталось!

Коли третина, вибачте за шаблон, молодих людей призовного віку ігнорує війну чи не є це перемогою ворога? Коли героїв Маріуполя беруть в полон московити, чи не є це наслідком того, що ліберали за рік до цього публічно вимагали розпуску полку Азов, і сприяли блокуванню передачі зброї для них від Америки? Коли цькують в соцмережах українську співачку Ірину Федишин за те, що вона мала сміливість висловити свою думку про ЛГБТ, чи це не є грою на користь московитів, котрі ще з сімдесятих винищують українську культуру? Коли лідери ЛГБТ ідеології вимагають ставити на перше місце одностатеві шлюби у противагу праву на носіння зброї для населення, чи не є це зниженням обороноздатності? Так, одностатеві гей шлюби, Карл! Я навіть, не хочу уявляти, чим вони збираються відбиватись від ворога!

Ось як підривається обороноздатність за версією неомарксистів: потрібно мати прийнятний вигляд "для Європи", потрібно мати соціальні проєкти, а не збільшувати армію, краще будемо розповідати в старших класах про одностатеві відносини замість військово патріотичного виховання. У мене є питання до ідеологів цього неомарксизму: готові зайти в Маріуполь і говорити з орками про гендерну рівність? Скільком закатованим жителям Бучі або Ірпеня допомогли ваші брошурки?

Це і є робота ДРГ: зацькувати ще до війни тих, хто здатен чинити опір. Позбавити громадян навичок самооборони й критичного мислення. Задача ворожої ДРГ — зменшити опір вторгненню у населення. Методи різні, і не завжди це терор.

В соцмережах легко можуть заборонити цей текст, проте, жодна соцмережа не заборонить українцям чинити опір в реальному світі.

Ворог має зустріти тотальний опір!

Юрій Гуренко, боєць ДУК "Правий сектор"