«Мінеральна угода»: як тиск Трампа змінює розстановку сил

Україна виходить на фінальну стадію угоди щодо постачання мінералів зі США. За даними Bloomberg, «в ідеалі угоду про мінерали буде підписано у присутності президентів США та України».

Президент Дональд Трамп продовжує свою фірмову тактику паралельних переговорів: у публічному просторі — жорстка риторика та таврування «диктаторів», у кулуарах — прагматичний торг.

Чому «мінеральна угода» важлива для України і небезпечна для агресора

Економічне зміцнення Києва

Співпраця зі США у сфері видобутку та постачання мінералів може надати Україні потужний фінансовий важіль та інвестиції, що підвищать стійкість країни під час війни. Кремль, який уже загруз у спробах утримати захоплені території, ризикує зіткнутися з ще більш укріпленим супротивником.

Зростання політичної ваги України

Підписання такої угоди публічно, ще й у присутності двох президентів, стане потужним піар-ходом. Це продемонструє, що Київ має серйозну підтримку, а Трамп зацікавлений у забезпеченні «ресурсної безпеки», готовий діяти без огляду на політичні образи та нападки на «диктаторів».

Удар по міжнародних позиціях Москви

У той час як Росія намагається «перекрити кисень» Україні, блокуючи постачання енергоносіїв та продовжуючи ракетні удари по інфраструктурі, будь-яке розширення видобутку та експорту цінних ресурсів в обхід російських постачальників лише посилить геополітичну ізоляцію Кремля.

Тактика Трампа: тиск на два фронти

Президент Трамп давно відомий своїми жорсткими переговірними навичками. Для нього існує лише одна мета — вигода для США (а отже, і для його політичного іміджу). Коли він називає Зеленського «диктатором», це:

• Публічна демонстрація сили: Україну можуть поставити в принизливе становище на очах у всього світу, якщо вона не погодиться на вигідні для Штатів умови.
• Завчасна позиція для «торгу»: Якщо Київ проявить гнучкість (наприклад, швидше надасть доступ до ресурсів або погодиться на невигідні схеми розподілу доходів), риторика Білого дому миттєво пом’якшиться.

Аналогічний механізм застосовується й до Москви:

• Поки РФ залишається «іншим полюсом», їй вигідно демонструвати «дружелюбність» заради прихованих цілей (угод або послаблення китайського впливу). Але в разі потреби Кремль опиниться під жорсткішим тиском, ніж будь-коли.
• Якщо Москва зробить «неправильний крок», Трамп легко згадає про «російського агресора», «просування НАТО» та низку інших звинувачень, які виправдають нові санкції та дипломатичний тиск.

Чому Росії доведеться підлаштовуватися під нову реальність

Триваюча війна та військові провали

Російські війська не здобули «швидкої перемоги», на яку розраховували в Кремлі. Стало очевидно, що тривала так звана «спецоперація» виснажує армію РФ, а 18-річні українські призовники лише підкреслюють готовність Києва йти до кінця.

Територіальні «фантазії»

Москву можуть змусити відмовитися від заяв про «конституційні» кордони, що включають Херсон, Запоріжжя, Донецьк та інші окуповані території. Реальність така, що будь-яка спроба анексувати нові регіони України стикається із запеклим опором як на місцях, так і на міжнародній арені.

Безпілотники та ракетні удари по Росії

Кремль усе частіше спостерігає удари по власних об'єктах. І це лише початок: масштабна технологічна та розвідувальна підтримка Заходу дає Києву можливості бити «по тилах» РФ. Не виключено, що надалі ці удари будуть ще болючішими, загострюючи кризу всередині самої Росії.

Переговори: не раніше осені

Експерти вважають, що значні дипломатичні зрушення можливі лише ближче до осені. Причини:

• Весняно-літня ескалація: Очікується, що в найближчі місяці бойові дії стануть ще запеклішими. Київ намагається вибити російські війська з ключових регіонів, а Москва сподівається на бодай якийсь «гучний успіх».
• Політичні ігри Білого дому: Трамп посилюватиме зовнішньополітичні акції, не поспішаючи укладати двозначний мир.
• Неоднозначна позиція Європи: ЄС, з одного боку, підтримує Україну, з іншого — шукає способу пом’якшити економічні наслідки конфлікту. Всі чекатимуть на завершення літньої кампанії, щоб заново оцінити баланс сил.

Чого насправді прагне Трамп

• Маніпулювати амбіціями та слабкостями: Дональд Трамп — бізнесмен, і його стиль переговорів це яскраво відображає. Його головне питання — ціна: якщо Київ готовий розплатитися ресурсами та більшою лояльністю, він отримає підтримку. Якщо Москва піде на поступки (вигідні США), її тимчасово можуть залишити в спокої.
• Розколоти противників: Коли одна сторона отримує «пряник», а інша — «батіг», це дозволяє Білому дому зіштовхувати сторони між собою та зменшувати ризик їхнього об’єднання проти США.

Висновок

Новини про можливу «мінеральну угоду» між США та Україною — це пряме свідчення того, що Білий дім під керівництвом Дональда Трампа готовий використовувати всю економічну та військову міць для зміцнення власних позицій та тиску на учасників конфлікту.

Для Києва це шанс залучити інвестиції та ресурси, що допоможуть у боротьбі з російською агресією. Але доведеться терпіти публічні приниження та жорсткі висловлювання Трампа — такий «цінник» за підтримку.

Для Москви це сигнал: жодні «псевдореферендуми» чи пропагандистські байки не вирішать зростаючих проблем. Кремль продовжує втрачати і військовий потенціал, і міжнародний вплив.

Війна триває, і реальний раунд вирішальних переговорів, ймовірно, почнеться не раніше осені. До того часу сторони намагатимуться максимально зміцнити свої позиції та продемонструвати здатність завдавати ударів одна одній.