Монетизація культурної спадщини: як ефективно реконструювати Поштову площу. Владислава Осьмак
На превеликий жаль одна з наріжних проблем меценатства в Києві - є тотальне нерозуміння відчизняними підприємцями та бізнесменами - питомої ваги культурних артефактів в доходах їх бізнесу, насамперед в стратегічній довготроковій перспективі, коли пам'ятка архітектури, об'єкт культурної спадщини (часто міжнародного значення) може стати надпотужною умовою (чи фактором) розвитку будь-якого бізнесу і як міжнародний, і як туристичний, і як рекреаційний об'єкт Києва, що буде формувати значні переміщення людей надзвичайно ефективніше ніж гіпермаркет або розважальний центр.
Після нашого спільного з Центром убраністичних студій НАУКМА круглого столу, присвяченого проблемам меценатсва в Києві, культуролог Владислава Осьмак в інтерв'ю Першому Козацькому коментує сумну ситуацію, що сталася навколо непересічних археологічних знахідок стародавнього Києва під час реконструкціїї Поштової площі.
Адже, справді, (і про це варто говорити, кажучи про проблеми мецентаства) - сучасні бізнесмени, апелюючи лише к фінансовому або економічному капіталу, не розуміють монетизації культурної спадщини - всіх тих і культурних, і людських, і репутаційних, і, зрештою, знову фінасових прибутків, які їм можуть принести архітектурні та культурні обєкти, історична та культурна спадщина.
ГО "Громада Андріївський узвіз" прводячи захід присвячений проблематиці меценатства щиро переконана, що ще одна запорука гармонійного розвитку нашого міста - це просвітницька і комунікаційна робота серед людей, що потенційно можуть сприяти збереженню та розвитку історичної спадщини тисячолітнього Києва.
