Московська компанія: як Лондон почав колонізацію Московії ще у XVI столітті

Коли говорять про колоніалізм, зазвичай мають на увазі, як європейські імперії завойовували світ — Індію, Африку, Кариби. Але є менш відома, майже парадоксальна історія: спроба колонізації самої Росії. Не гарматами, а торгівлею, монополіями, зовнішньою підтримкою тирана. І головним інструментом цієї спроби стала Московська компанія, заснована у 1555 році.

Це був перший випадок, коли Захід не лише купував ресурси з Московії, а почав контролювати саму політичну архітектуру царської влади. А цар Іван IV перетворився на агента цієї колонізації — добровільно, свідомо і стратегічно.

1553: Річард Ченслор і англійський прорив

У 1553 році англійський капітан Річард Ченслор вперше добирається до берегів Білого моря, заходить в Архангельськ і вирушає до Москви. Його зустрічає молодий, амбітний і вже нестабільний Іван Грозний. Для московського правителя це — вікно до Європи, обхідний маршрут повз Литву, Польщу і Ганзу.

І вже за два роки, у 1555 році, на підставі цього візиту королева Марія Тюдор видає королівську грамоту, яка засновує Muscovy Company — закриту англійську монополію на торгівлю з Московією.

"We give and grant unto the Fellowship of English Merchants sole and full liberty of trading with all parts of Muscovy, and power to exclude all other strangers from the same." — Royal Charter, 1555

Що отримала Англія?

• Повний монопольний контроль над експортом з Московії: хутро, віск, льон, залізо, дьоготь.

• Вільний доступ до Архангельська і біломорських портів.

• Привілеї для англійських купців у Москві, звільнення від податків і мит.

• Право відряджати своїх агентів у глиб території, без згоди місцевих органів.

І все це — в обхід місцевих торгівельних гільдій, в обхід бояр. Їхня роль була знищена.

Що отримав Іван Грозний?

• Вихід із геополітичної ізоляції: Лондон став першим союзником, не пов’язаним з Католицькою церквою.

• Дипломатичний канал, незалежний від Константинополя та Риму.

• Готовність Лондона підтримати царя в обмін на репресії проти внутрішньої еліти.

• Зброю, фахівців, торгівельні зв’язки.

У відповідь цар зачищав усіх, хто міг становити перешкоду британській експансії: ганзейських купців у Новгороді, автономні гільдії, незалежне боярство.

1570–1571: листи про політичний притулок

Після погрому Новгорода, коли стало зрозуміло, що цар навмисне руйнує старі економічні центри, він робить новий крок: просить політичного притулку в Англії. У листах до Єлизавети І він прямо заявляє:

“У разі змови проти нас, просимо прихистку для себе, родини, майна та вірних слуг на землі Вашої Величності…”

Фактично, він пропонує здати Московію під британський протекторат, і водночас розчищає територію від усіх, хто міг би цьому опиратися.

Московія: колонія без прапора

Московська компанія не мала армії. Але вона мала царя. Іван IV не був завойований — він запропонував себе на роль інструмента колонізації. Сам. Добровільно. Коли вбивав бояр, він діяв не як правитель, а як місцевий партнер іноземного капіталу.

Уся опричнина — з її найманцями, землею, терором — працювала на одну мету: створити середовище, у якому лише одна зовнішня сила отримає всі привілеї.

Московська державність — це англійська концесія на території тиранії.