Московська компанія: як Лондон почав колонізацію Московії ще у XVI столітті
Коли говорять про колоніалізм, зазвичай мають на увазі, як європейські імперії завойовували світ — Індію, Африку, Кариби. Але є менш відома, майже парадоксальна історія: спроба колонізації самої Росії. Не гарматами, а торгівлею, монополіями, зовнішньою підтримкою тирана. І головним інструментом цієї спроби стала Московська компанія, заснована у 1555 році.
Це був перший випадок, коли Захід не лише купував ресурси з Московії, а почав контролювати саму політичну архітектуру царської влади. А цар Іван IV перетворився на агента цієї колонізації — добровільно, свідомо і стратегічно.
1553: Річард Ченслор і англійський прорив
У 1553 році англійський капітан Річард Ченслор вперше добирається до берегів Білого моря, заходить в Архангельськ і вирушає до Москви. Його зустрічає молодий, амбітний і вже нестабільний Іван Грозний. Для московського правителя це — вікно до Європи, обхідний маршрут повз Литву, Польщу і Ганзу.
І вже за два роки, у 1555 році, на підставі цього візиту королева Марія Тюдор видає королівську грамоту, яка засновує Muscovy Company — закриту англійську монополію на торгівлю з Московією.
"We give and grant unto the Fellowship of English Merchants sole and full liberty of trading with all parts of Muscovy, and power to exclude all other strangers from the same." — Royal Charter, 1555
Що отримала Англія?
Повний монопольний контроль над експортом з Московії: хутро, віск, льон, залізо, дьоготь.
Вільний доступ до Архангельська і біломорських портів.
Привілеї для англійських купців у Москві, звільнення від податків і мит.
Право відряджати своїх агентів у глиб території, без згоди місцевих органів.
І все це — в обхід місцевих торгівельних гільдій, в обхід бояр. Їхня роль була знищена.
Що отримав Іван Грозний?
Вихід із геополітичної ізоляції: Лондон став першим союзником, не пов’язаним з Католицькою церквою.
Дипломатичний канал, незалежний від Константинополя та Риму.
Готовність Лондона підтримати царя в обмін на репресії проти внутрішньої еліти.
Зброю, фахівців, торгівельні зв’язки.
У відповідь цар зачищав усіх, хто міг становити перешкоду британській експансії: ганзейських купців у Новгороді, автономні гільдії, незалежне боярство.
1570–1571: листи про політичний притулок
Після погрому Новгорода, коли стало зрозуміло, що цар навмисне руйнує старі економічні центри, він робить новий крок: просить політичного притулку в Англії. У листах до Єлизавети І він прямо заявляє:
“У разі змови проти нас, просимо прихистку для себе, родини, майна та вірних слуг на землі Вашої Величності…”
Фактично, він пропонує здати Московію під британський протекторат, і водночас розчищає територію від усіх, хто міг би цьому опиратися.
Московія: колонія без прапора
Московська компанія не мала армії. Але вона мала царя. Іван IV не був завойований — він запропонував себе на роль інструмента колонізації. Сам. Добровільно. Коли вбивав бояр, він діяв не як правитель, а як місцевий партнер іноземного капіталу.
Уся опричнина — з її найманцями, землею, терором — працювала на одну мету: створити середовище, у якому лише одна зовнішня сила отримає всі привілеї.
Московська державність — це англійська концесія на території тиранії.