Новітні ЗМІ повинні перетворитись з виробників новин на нотаріусів новин

Прочитав інтерв'ю одного з кращих світових медіа-аналітиків, який (зрозуміло чому) живе і працює в Канаді - Андрія Мирошніченка.

Дуже багато цікавих та важливих думок про тенденції розвитку ЗМІ, які привели мене на наступних висновків: 

1. Дійсно комерційні ЗМІ фактично перетворились на головних постачальників поганих новин

Дивного нічого тут немає, бо представники ЗМІ не винайшли нічого нового. Вони просто використали знання нашої тваринної природи.

З прадавніх часів людину значно більш уважно прислухалась до поганих новин, бо від них дуже часто залежало їх життя. Хороші новини звичайно приємні, але не несуть попередження про можливі негаразди.

Саме тому комерційні ЗМІ (ті, що живуть за рахунок донатів та підписки) повинні постійно лякати, фруструвати та непокоїти, бо це дозволить заробляти більше грошей. Це загальний тренд для будь-яких медіа, але найбільш цінується він в комерційних які багатіють за рахунок такої маніпуляції.

2. Поважні ЗМІ перетворились на нотаріусів новин

ЗМІ яким ми довіряємо сьогодні більше не несуть для нас тієї цінності, що раніше. Сьогодні вони виконують значно більш важливу ніж просто інформаційну функцію. ЗМІ яким ми довіряємо - це інформаційні нотаріуси, які підтверджують зміст значущих новин. Іншими словами, це верифікують або легалізують новини.

3. ЗМІ переорієнтувалися з роботи з новинами та інформацією на роботу зі змістами та цінностями

Новини вже не є новинами. Через тотальну політизацію засобів масової інформації, новини вже не просто несуть інформаційний зміст, а й закладають основу для інформаційної маніпуляції. 

ЗМІ виступають інститутом пропаганди, тому що фактично продають не інформацію, а свою силу аргументації і можливість переконання.

4. Реклама померла - хай живе маніпуляція та вплив на свідомість!

За часів розвитого капіталізму бюджети ЗМІ поповнювались за рахунок реклами. Реклама формувала попит на щасливих клієнтів.

Сьогодні ж, через політизацію ЗМІ, попитом користується невдоволення громадян.

Таким чином Реклама працювала на поширення вірусу консьюмеризму. Політикам потрібна поляризація і як наслідок постійний конфлікт.

Тому майже всі ЗМІ зацікавлені в посиленні і драматизації питань, висвітлення яких допоможе закладати необхідні замовникам сенси та заклики до дій у свідомість читачів.

Все це змушує журналістику мутувати в постжурналістіку.

Постжурналістіка з'явилася після того, як засоби масової інформації втратили можливість заробляти на реклами і стали залежати від підтримки політичних конгломератів.

• Журналістика досліджувала - постжурналістіка судить, надає оцінку, маніпулює.
• Журналістика шукала правду, постжурналістіка проміняла правду на справедливість.
• Журналістика показувала світ таким, яким він є, постжурналістіка показує світ таким, яким ви повинні його бачити згідно замовлення клієнта.

5. Соцмережі вбили журналістику

Коли бюджети ЗМІ формували рекламодавці, існувала можливість залишатись незалежними і дотримуватись стандартів журналістики, які грунтувалися на об'єктивності, ретельному розслідуванні, освітленні конфліктів з обох сторін.

Коли журналістика стала фінансувалася політичними партіями, стандарти журналістики втратили свою актуальність.

Соцмережі, на самому початку, завдали нищівного удару по традиційним ЗМІ, через те, що інформація від живих свідків та неупереджених громадян мала значно більшу цінність. Але політичні сили швидко оговтались і скориставшись новим простором свободи швидко перетворили його на посміховисько, наповнивши соцмережі ботами та контрольованими лідерами думок. 

Саме тому, коли поляризовані читачі, озброєні вкрай політизованими соцмережами, стали найпотужнішою силою і почали вимагати в соцмережах підтвердження не істини, а своїх цінностей. Об'єктивність перетворилася в гріх, а ідеологічне завзяття стало підтвердженням фаховості та професійності.

6. Довжина тексту та грамотність - зайві в ЗМІ нового світу

Грамотний текст не передає емоції. Постжурналістика побудована на емоційних випадах які швидше доносять сенси.

До того ж текст потроху відходить.

В соціальних мережах довжина тексту скоротилася до мінімуму, а в новітніх взагалі зникла можливість спілкуватися за допомогою тексту.

Засоби цифровий соціальної комунікації в новітніх медіа, більше нагадують за своїми ознаками домашнє шоу підлітків, які до речі і є найбільшими його споживачами. 

Все через те, що мета новітніх соцмереж - переконати, а не повідомити.

При чому переконати максимально примітивно. Саме тому важливість логіки думки відпала, цифрова усне мовлення оперує емоціями і об'єктами - мемами, зображеннями, відео, а не змістами.

За усіма ознаками новітні соцмережі повертають людину у печеру.

7. Примітивізація

Якщо раніше читачі йшли до автора за цінністю його думок. Уважно їх перечитували та шукали сенси самостійно. То зараз попиту на розумову діяльність немає.

Зараз автору необхідно максимально примітизувати зміст, щоб він "заходив" без жодних інтерпретації. 

Саме тому новітні медіа будуть формувати порядок денний абсолютно по-новому, без вимог до грамотності, раціональності або перевірки фактів.

8. Paywall як альтернативні "cookie"

ЗМІ шукають нові моделі отримувати плату за контент і плата за контент за стіною стає все більш поширеною.

Модель дуже цікава, особливо якщо подивитись на неї з точки зору збору даних.

Так якщо раніше користувача ідентифікували за рахунок безкоштовних "cookie", то зараз користувач оформлюючи підписку фактично сплачує і за свою більш ретельну і детальну ідентифікацію в системі, що надає можливість ЗМІ більш ретельно вивчати його поведінку на сайті і не ділитись нею з іншими видавцями.