Операція "Мідас": Частина 2 - ЛЕГАЛІЗАЦІЯ
Офшори, готівка та Москва: анатомія корупційної схеми в енергетиці
Це друга частина розслідування про корупцію в Енергоатомі. Перша частина – "Операція Мідас: як тіньові смотрящі перетворили Енергоатом на кормушку під час війни" – розкрила механізми розкрадання в атомній енергетиці. Тепер ми показуємо, як саме відмивалися незаконно отримані мільйони. У наступній частині розповімо про "кауса" – впливового бізнесмена, який стояв за всією операцією.
Розшифровані аудіозаписи розмов та матеріали слідства Спеціалізованої антикорупційної прокуратури розкривають деталі масштабної схеми відмивання грошей, в якій брав участь радник міністра енергетики України та виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки Енергоатому (в документах фігурує під псевдонімом "Рокет").
Масштаб операції вражає: через один "офіс" – центр легалізації коштів – за період документування пройшло близько 100 мільйонів доларів США. САП задокументувала факти легалізації понад 5 мільйонів доларів безпосередньо на користь Рокета.
Географія відмивання: від Києва до Москви
Центральний офіс організації розташовувався в самому центрі Києва. За даними слідства, приміщення належить членам родини колишнього нардепа та сенатора РФ Андрія Деркача, обвинуваченого у державній зраді.
Але географія операцій була значно ширшою. Гроші "відмивалися" в:
- Атланті (США)
- Мюнхені (Німеччина)
- Москві (Росія)
- Вені (Італія)
- Африці та Північній Америці
Як зазначається у розмові: "Злочинної діяльності немає меж – могли видаватися в Африці, Північній Америці чи навіть у Москві."
Схема легалізації: ручна робота з мільйонами
Аудіозаписи розкривають детальну логістику відмивання. Один з учасників схеми пояснює багаторівневу структуру:
Етап 1: Офшорна структура
- Реєстрація компанії в острівній юрисдикції (син чиновника)
- Інвестиція в Сейшельський фонд
- Фонд отримує доручення на покупку активів
- Через 20 років кредитні договори "схлопуються"
Етап 2: Легалізація через нерухомість Один з учасників описує власну схему: дружина продає квартиру на Оболоні за 200-250 тисяч доларів готівкою, офіційно заявляючи банку, що "в Україні банківську систему вивести неможливо". Гроші везуть готівкою, створюючи "стартовий капітал" для компанії.
Етап 3: Фондова схема
- Гроші йдуть до закритого дубайського фонду
- Фонд видає сертифікати
- Сертифікати згодом "гасяться" в обмін на активи
- Компанія на Маврикії купує апартаменти "для здачі в оренду"
Цинічна деталь: син чиновника має "офіційно інвестувати зі свого європейського рахунку 50,000 євро", щоб компанія могла "пройти комплаєнс, відкрити рахунки".
Жорстка реальність: готівка у кульках
Переважна більшість операцій проводилася готівкою. САП зафіксувала конкретні факти:
Лютий 2025: Рокет передав до офісу 350,000 доларів США
Березень 2025: через офіс пройшло майже 840,000 доларів США та 100,000 євро
Квітень 2025: вже 3 мільйони доларів США
У розмовах фігурують деталі операцій:
- "874,323 долара... і Яцману видали 70 [тисяч]"
- "39,300 – три пачки по десятці і в одній пачці 9,300"
- "Атланта – 37,730 доларів видати"
- "200 шоль... два кульки... 200 та 200"
Один з учасників зізнається: "1 мільйон доларів США дуже важко нести в пакунках". Інший підтверджує: "Складали гроші навіть у кульки".
Комісійна структура: розподіл прибутку
Аудіозаписи розкривають фінансову механіку:
- Загальна комісія – 3%
- Розподіл: 1,5% залишається виконавцю, 1,5% – "відкат"
- За операції в Мюнхені – 2% комісія
- В Атланті ставка – 1%
Характерна фраза: "Є ціль, є ціна умивання. Немає однієї цієї ціни. У нас по кожному кейсу ціна різна."
Криптовалюта як інструмент
Окрема увага приділялася операціям з криптовалютами. Після надходження до офісу готівка:
- Змішувалась з іншими коштами
- Передавалась іншим фізичним/юридичним особам
- Конвертувалась в інший вид валюти або криптовалюту
Структура та ролі
За даними слідства, організація мала чітку ієрархію:
"Рокет" – радник міністра енергетики, він же виконавчий директор Енергоатому з безпеки. Контролював напрямок, але легалізацією займалися інші.
"РШК" – фактично головний бухгалтер злочинної організації. Ключова фігура серед працівників офісу, відповідав за облік та "чорну касу".
"Шугармен" – очолював напрямок легалізації, координував роботу офісу.
"Велика риба" ("каус") – впливовий український бізнесмен, який контролював всю операцію. За словами слідства, про нього буде окреме розслідування.
Системність злочину
Важливо: це не одноразова операція, а системна діяльність. Як зазначає САП: "Послуги з легалізації надавалися злочинною організацією на системній основі."
Учасники планували розширення:
- Чотири заводи – чотири окремі структури
- Окрема структура для насосної станції
- Окрема – для Києва та наукової діяльності
- Окрема – для інституту
Цитата з розмови: "Їх багато буде, реально багато."
Психологія злочину: між жадібністю та страхом
Аудіозаписи показують внутрішні роздуми учасників. Один з них відверто говорить:
"Куди засунути себе або дружину? Це баланс між 'хочеться дуже' та 'страшно'. І в цій історії має перемогти 'страшно', тому що помилитися в цій хуйні один раз – це гірше..."
Але далі йде цинічне виправдання: "Легалізація грошей цих, правильно? Щоб ними можна було користуватися, нащо вони, правильно?"
ФАТФ та спецслужби: "щоб всі пішли на хуй"
Характерний діалог розкриває ставлення до міжнародної системи протидії відмиванню:
— "Розкажи, будь ласка, як придумати, щоб увесь світ, усі спецслужби, ФАТФ – усі борються. І ось на поверхні лежить десь схема, як це зробити, щоб вони всі пішли на хуй, нічого не знайшли."
— "Питання, що шукати, правильно? Ми ж нічим незаконно не займаємося. Питання – інформаційні та наше ставлення всередині компанії."
Це класична злочинна логіка: якщо схема достатньо складна та розпорошена, її важко виявити.
Висновки
Це розслідування розкриває:
- Масштаб: близько 100 мільйонів доларів через один центр легалізації
- Час: операції тривали під час повномасштабної війни (2025 рік)
- Рівень: залучені високопосадовці енергетичного сектору
- Географію: міжнародна мережа від Києва до Москви
- Систематичність: це не випадок, а відпрацьована бізнес-модель
Найстрашніше питання залишається без відповіді: скільки грошей, які мали йти на енергетичну безпеку України під час війни, пішло через цю "пральню"? І скільки таких "пралень" ще працює?
У наступній частині: хто стоїть за всією операцією? Учасники розмов постійно згадують "кауса" – впливового українського бізнесмена, який контролював цю злочинну організацію. САП обіцяє окреме розслідування. Ми розповімо, що вдалося встановити.
За матеріалами слідства САП. Всі імена та псевдоніми збережені як у оригінальних документах. Повна стенограма аудіозаписів у розпорядженні редакції.
