Росія та КНДР легалізували торгівлю людьми через московський коледж
Є злочини, які ховаються в темряві. А є такі, що ховаються в паперах. Другі значно небезпечніші — бо вони мають юридичну адресу, банківський рахунок і звітність перед податковою.
У березні 2026 року південнокорейська правозахисна організація Citizens' Alliance for North Korean Human Rights опублікувала розслідування, яке документує те, про що дипломати воліли говорити в підрядкових примітках: між Росією та КНДР існує легалізована система торгівлі людьми. Не тіньова. Не кримінальна в загальноприйнятому розумінні. Саме легалізована — через коледж, через банк, через міждержавну комісію. Матеріал підготовлений за участі аналітиків Transparency International — Росія та управляючого партнера TriTrace Investigations Іллі Шуманова. Він не схожий на дипломатичну доповідь — він схожий на вирок.
Схема: простота, що приголомшує
Алгоритм, який відпрацьовується вже кілька років, виглядає так. Громадянин КНДР в'їжджає до Росії за студентською візою. Він «зарахований» до невеликого московського коледжу «Содействие». Потім іде на будівництво, на м'ясокомбінат, на швейну фабрику — і працює шість днів на тиждень по одинадцять годин. Навчання, яке обгрунтовує його перебування в країні, — це, за словами самих посередників, «формальність».
Засновник TriTrace Investigations Ілля Шуманов та аналітики Transparency International — Росія зв'язалися з організацією під виглядом представника підприємства, що хоче найняти північнокорейських робітників. Керівник посередницького Міждержавного міграційного центру Сергій Ткачук детально пояснив умови. Мінімальне замовлення — сто осіб. Вік компанії — не менш як три роки. Відсутність податкових боргів.
За банківськими даними, переглянутими слідчою групою, між жовтнем 2023 і червнем 2025 року коледж виплатив понад 2,7 мільярда рублів (приблизно 30 мільйонів доларів) у вигляді «стипендій», профінансованих щонайменше 76 російськими підприємствами. У банківських документах прямо згадуються громадяни КНДР як одержувачі виплат.
Те, що це не стипендії, підтверджується масштабом: «студенти» коледжу отримують від 18 000 до 250 000 рублів на місяць — у 66 разів більше за середню академічну стипендію по Росії у 2024 році, яка становила 3 801 рубль.
Гроші до самих робітників не доходять. Більшу частину зарплати робітники віддають представникам влади КНДР — ці кошти йдуть на фінансування військових ініціатив Північної Кореї.
Хто за цим стоїть
Ключова фінансова ланка схеми — приватний банк «Агора». Ключовий власник банку — Ольга Аверьянова, яка успадкувала свою частку в 2022 році від батька, Юрія Аверьянова. Він є помічником голови партії «Єдина Росія» Дмитра Медведєва. З 2013 по 2023 рік Аверьянов обіймав посаду першого заступника секретаря Ради безпеки, коли її очолював Микола Патрушев, — і курирував питання Сибіру та Далекого Сходу. Географія невипадкова.
Засновник коледжу «Содействие» Олександр Панфілов перебуває під південнокорейськими санкціями за незаконне сприяння в'їзду та перебуванню північнокорейських робітників у Росії.
Хто платить
Серед 76 підприємств, що фінансували «стипендії», — великі гравці на федеральному ринку. «Черкизовський м'ясопереробний завод» — дочірня структура найбільшого виробника м'яса в Росії, Cherkizovo PJSC — найняв щонайменше 22 північнокорейських робітників на початку 2025 року; сума переказів до коледжу з січня по червень 2025 року перевищила 10 мільйонів рублів. Варто зазначити: Cherkizovo Group 2012 року уклала спільне підприємство з іспанською Grupo Fuertes.
Osko Product LLC — один з найбільших виробників колготок у Росії під брендом Allure — також пов'язана з північнокорейською робочою силою. Компанію заснували брати Аляс і Дмитро Гвазава — бізнес-партнери заступника міністра оборони Росії Олексія Криворучка. За платіжними документами, компанія найняла 27 північнокорейських робітників на початку 2025 року.
Серед інших фігурантів — «Великолуцький м'ясокомбінат», Pik-Tekhotdelka (дочірня структура другого за розміром девелопера Росії), Etalonotdelka (холдинг Etalon Group), будівельна компанія «Інтеграція», що ремонтує школи за державними контрактами в Підмосков'ї.
Хто приходить на «навчання»
За даними розслідування, північнокорейські військовослужбовці формально зараховані до навчальних закладів на зразок Далекосхідного федерального університету. Вони займають університетські гуртожитки, фактично не відвідуючи занять. Свідчення підтверджують: вони ніколи не отримували зарплати і зазнавали умов, включаючи до 20 годин неоплачуваної праці щодня.
Перед від'їздом їх готують спеціально: інструктаж з поведінки та конспірації — зокрема, навчають не віддавати честь при зустрічі з північнокорейськими військовими та силовиками. Аж три чверті заробленого «студентами» йде державі. Решта — на їжу і дах.
Юридична архітектура злочину
Те, що відбувається, є прямим порушенням резолюції Ради Безпеки ООН S/RES/2375 (2017), яка запровадила повну заборону на нові спільні підприємства з північнокорейськими суб'єктами та заборонила видавати дозволи на роботу громадянам КНДР. Резолюція зобов'язала всі держави-члени репатріювати всіх північнокорейських заробітчан до грудня 2019 року.
Росія голосувала за цю резолюцію.
Натомість Москва відповіла на вимогу репатріації переоформленням — не закриттям. Після формального терміну стандартні робочі візи замінили студентськими та тренінговими. Людину ту саму оформили по-новому і відправили на ту саму будову.
У 2024 році Росія заблокувала продовження мандату Групи експертів ООН — органу, що розслідував порушення санкцій проти КНДР. Група була розпущена.
Куди ідуть гроші
Розслідування відстежує, куди течуть кошти всередині КНДР. Вони надходять на рахунки компаній, пов'язаних зі структурами, відповідальними за ядерну програму: 131-е Бюро ядерного керівництва, Департамент 93, відповідальний за збагачення урану, ядерну і балістичну ракетну програму, включаючи полігон Пунгі-рі, а також за експорт озброєнь і боєприпасів.
Тобто схема замкнута. Російський м'ясокомбінат платить «стипендію» через московський коледж. Гроші проходять через банк, ключовий акціонер якого — донька помічника Медведєва. Далі — через КНДР — на ядерний полігон.
Чого не вистачає
Розслідування фіксує принципову прогалину: жодна з компаній, причетних до постачання примусової праці з боку КНДР, не отримала санкцій саме за цю діяльність. Окремі фігуранти потрапляли під санкції через війну проти України — але не через торгівлю людьми і не через ядерне фінансування. 131-є Бюро ядерного керівництва і Департамент 93 досі не внесені до санкційних списків за свою роль у примусовій праці, що фінансує ракетно-ядерну програму.
Cхема мережі ТОВ Kvanbok
Організаційна карта з доповіді про фінансування репресій та постачання зброї через спільні підприємства Росії і Північної Кореї. Схема розкриває мережу підставних компаній — від Твері до Москви та Рязані — через які пхеньянські агенти, зокрема Pak Gvan Sen та Pak Chan Bok, контролювали юридичних осіб разом із російськими партнерами. Центральний вузол — ТОВ «Кванбок» (Ярославль, з 2016 р., досі діє), пов'язане з ветеранською організацією «Закон і порядок» та НКО «Інша жизнь». Помаранчеві зірки позначають структури, що продовжують роботу. Джерело: доповідь «Financing Oppression and Weapons Program: Russia–North Korea Joint Venture Through Military and Security Forces».
Cтруктура влади КНДР
Організаційна схема вертикалі влади Північної Кореї під керівництвом Кім Чен Ина, який одночасно обіймає п'ять ключових посад — генерального секретаря Трудової партії, голови Центральної військової комісії, верховного головнокомандувача, президента Комісії державних справ і члена президії Політбюро. Система розгалужується на партійні структури (2-й економічний комітет, відділ боєприпасів, Бюро 39), силові відомства (КНА, Міністерство народної безпеки) і будівельно-промислові підрозділи (External Construction Guidance Bureau та його дочірні компанії — Genco, Rungra, Chinson). Останні є інструментом заробітку валюти через вивезення робочої сили за кордон, зокрема до Росії.
9-й ЦК ТПК, обраний 22 лютого 2026 року
Актуальна конфігурація вищого керівництва КНДР після переобрання 9-го Центрального комітету Трудової партії Кореї. Схема фіксує перетин трьох інституцій — Політбюро, Центральної військової комісії та Комісії державних справ — на шести ключових фігурах. Пак Чон-чон очолює Відділ військового управління і є віцеголовою ЦВК; Чо Чун-рьон керує Відділом оборонної промисловості; Чо Ен-вон — найвпливовіший апаратник — спрямовує Відділ організації та керівництва. Схема складена на основі даних Порталу інформації про Північну Корею Міністерства об'єднання Республіки Корея станом на 23 лютого 2026 року.
