Ще два цвяхи в труну закону про мобілізацію...
Закон пропонує ввести норму згідно з якою підприємства зможуть бронювати лише працівників із високою зарплатою та депутати ВРУ!
Таким чином, призову зможуть уникнути лише співробітники банків та страхових компаній, де висока середня зарплата - по суті, вибачте, паразити у харчовому ланцюжку держави, щодо громадян.
А решта фахівців, хто фактично є найнеобхіднішими в рамках війни: лікарі, енергетики, працівники сільського господарства, промисловості та транспорту - підлягатимуть мобілізації без права броні!
Це взагалі і як в державі яка ніби стоїть на принципах рівності та солідарності, де апріорі всі рівні перед законом, громадян розділяють по рівню доходу!!!
Це що депутати закладають фундамент для нового Майдану, задля класової революції накшталт той що була у 1917?
Якщо всі громадяни рівні перед законом як це і прописано в Конституції, то як взагалі можна вводити в закон який не може суперечити головному закону країни принципи розділення нації на багатих та бідних? З явним примусовим утисненням прав більш бідних прошарків населення!
Якщо війна наша спільна справа, якщо Україна наша спільна країна, не може бути жодної категорії бронювання за такими асоціальними принципами.
Що ж стосується подальшої долі мобілізованих, то тут вже більше питання не до закону, а наших військових стратегів.
Поясніть будь ласочка як ви плануєте перемогти ворога в змаганні де він всю свою історію виходив переможцем?
Росія всю свою історію перемагала в мясних штурмах і намагатись перевершити її тут неможливо як і перемогти - вбивши більше співвітчизників.
Якщо і є можливість перемогти Росію в полі, то лише використовуючи раціональні методи та ефективні стратегії які не використовує вона!
І як з усім цим корелює той факт, що у нас всіх до жодного військових переводять в піхоту і намагаються здобути перемогу у двобої де шансів у нас немає?
Так штурмовики потрібні, але перемогти лише ними неможливо.
Зрозуміло, що за 2 роки всі пекельно втомились, але це не привід кричати "Вперед, вперед" і кидати в бій всі резерви як це робить наш ворог. Навпаки треба скористатись цим знанням, використати його для ефективної протидії. І замість втрачати солдат в лобових штурмах - маневрувати, підвищувати мобільність. Відступати і знову наступати, а не намагатись наситити кровю героїв кожен клаптик нашої землі.
Ніхто не казав, що війна з більш цинічним і кровожерливим ворогом буде легкою, але ж перемогти його ставши ним, або перевершивши його в кровожерливості - чи правда ми здобудемо перемогу?
