«Сім мільйонів квадратних кілометрів не можна втратити»: китайські ЗМІ відкрито обговорюють розділ Росії

Поки кремлівська пропаганда розповідає росіянам казки про «велику дружбу» та «стратегічне партнерство без кордонів», китайські медіа спокійно обговорюють, як саме ці кордони перекроюватимуться. Не колись у далекому майбутньому — а коли Росія розвалиться. І готуватися до цього, на думку китайських авторів, треба вже зараз.

14 грудня 2025 року на платформі NetEase — одному з найбільших китайських медіахолдингів із сотнями мільйонів користувачів — вийшов матеріал із промовистим заголовком: «Китай має готуватися до найгіршого: якщо Росія розпадеться, цю територію в 7 мільйонів квадратних кілометрів не можна втратити».

Йдеться про російський Далекий Схід. Той самий, куди Путін так гордо «розвернувся» після того, як Захід зачинив перед ним двері.

Курятина для дракона

Китайський автор не церемониться з формулюваннями. Далекий Схід для Росії — «куряче ребро»: величезний, але марний, бо грошей на освоєння немає, людей немає, а війна на заході висмоктує останні ресурси. Для Китаю ж це «скарб» — золото, алмази, нафта, газ, ліс. Усе, чого Піднебесній гостро бракує.

І далі — найцікавіше. Автор буквально розписує стратегію м'якої анексії:

«Не варто намагатися захопити силою — це призведе до глобального оточення, як у випадку з Кримом. Розумний підхід — бути більш поступливим, продовжувати інвестувати гроші та людські ресурси, укладати довгострокові контракти й підтримувати прокитайські сили в регіоні. Номінально незалежний, але практично залежний від китайської підтримки».

Це не конспірологія і не домисли. Це пряма цитата з китайського ЗМІ. Відкритим текстом: створювати економічну залежність, впроваджувати юань, будувати інфраструктуру, прив'язувати кредитами — і чекати, коли «політичний ландшафт зміниться».

Історична бухгалтерія

Китайці, на відміну від росіян, історію пам'ятають добре. І рахують у ній кожен квадратний кілометр.

Стаття нагадує: у 1858 році за Айгунським договором Росія відрізала в ослаблої імперії Цін 600 тисяч квадратних кілометрів на північ від Амуру. Через два роки Пекінський договір додав ще 400 тисяч — включно з Владивостоком і Сахаліном. Разом — понад мільйон квадратних кілометрів.

Для китайського читача це не давня історія. Це відкритий рахунок. «Нерівноправні договори» — так у Китаї офіційно називають угоди XIX століття. Формулювання, яке передбачає: борг не погашено.

І ось тепер, коли Росія зав'язла у війні, коли її ВВП «менший за одну китайську провінцію», коли на Далекому Сході лишилося «менше ніж 50 тисяч військових — по суті, порожня оболонка» — китайські ЗМІ відкрито пишуть: час готуватися до інкасації.

Що вже зроблено

Стаття перелічує досягнення «мирного проникнення» з неприхованим задоволенням.

Східний газопровід запущено, контракт на 30 років підписано. Автомобільний міст у Хейхе відкрито, залізничний у Тунцзяні працює. Китайські компанії будують дороги й порти, видобувають ресурси, обробляють землю. Юань ходить дедалі ширше — «навіть дрібні торговці приймають WeChat Pay». Росія сама створила «території випереджального розвитку» й запрошує китайські інвестиції.

«Це виглядає як бізнес, але насправді — зв'язування відносин», — чесно резюмує автор.

Економіка Далекого Сходу вже «стає частиною системи». Газ, електрика, корисні копалини — «все закріплено контрактами, хто б не прийшов до влади — не скасує».

Хто б не прийшов до влади. Запам'ятайте це формулювання.

Коли зміниться ландшафт

Китайський автор міркує про розпад Росії не як про гіпотетичну можливість, а як про питання часу. І дає практичні рекомендації.

Населення Далекого Сходу тане — регіон перетворюється на «безлюдні території». Китайські мігранти можуть приїжджати на роботу, але «слід бути обережними, щоб не викликати невдоволення місцевого населення». Зовнішні сили — США, Японія — намагатимуться втрутитися, але Шанхайська організація співробітництва «дипломатично огородить».

І головна теза, повторена кілька разів: «Сім мільйонів квадратних кілометрів не можна втратити».

Не можна втратити — означає, вже вважають своїми. Просто поки не оформили.

«Історія вчить нас, що територіальні вакууми завжди заповнюються. Династія Цін втратила території, бо їй бракувало сил для захисту. Зараз Китай в іншому становищі — у нього е економічні важелі».

Що це означає для Росії

Можна, звісно, відмахнутися: мовляв, це лише один автор на платформі для блогерів. Але NetEase — не маргінальний ресурс, а один із найбільших китайських медіахолдингів. І в Китаї, де інтернет жорстко цензуруються, подібні публікації не з'являються випадково.

Коли китайське ЗМІ відкрито обговорює підготовку до розпаду Росії та поділ її території — це сигнал. Можливо, пробна куля. Можливо, підготовка громадської думки. Але точно не випадковість.

Для росіян, яких роками годували мантрами про «поворот на Схід» і «надійного китайського партнера», це має стати холодним душем. Китай не друг і не союзник. Китай — терплячий кредитор, який чекає банкрутства боржника.

«Чия це земля? Це лише назва — життєві артерії в наших руках», — так закінчується китайська стаття.

Життєві артерії. В їхніх руках. Уже зараз.

А російська пропаганда продовжує розповідати про «велику дружбу». Цікаво, скільки квадратних кілометрів коштує ця дружба?