Слід «Атласу»: як ФСБ спалила власну операцію

У попередньому матеріалі ми розібрались, що замах на першого заступника начальника ГРУ Володимира Алексєєва, відставка Сергія Іванова та «аварія» Олександра Волосова вкладаються в єдину логіку внутрішньої зачистки перед виходом з війни. Тепер з'явилися дані, які дозволяють розібрати механіку самої операції — і зрозуміти, чому «український слід» розвалюється на очах.

Трійка: механізатор, експерт і сусідка

ФСБ оголосила про затримання двох підозрюваних і назвала ще одну фігурантку.

Перший — 66-річний Любомир Корба, уродженець Тернополя з російським громадянством. Механізатор за фахом. Жив у Москві ще з 1990-х, зустрічався з москвичкою Анною Морозовою, намагався займатися торгівлею — не склалося, фірму ліквідували 2010 року. Повернувся до Тернополя, одружився. Наприкінці 2025 року знову з'явився в Москві, оселився у Морозової на Можайському шосе. Її зараз допитують — саме вона могла надати Корбі житло та свій старий Mercedes.

Другий — Віктор Васін, 66 років. ФСБ представила його як «можливого співучасника». За даними ВЧК-ОГПУ, останнє місце роботи — ГБУ «Жилищник району Щукіно», того самого району, де стався замах.

Третя — Зінаїда Серебрицька, мешканка будинку на Волоколамському шосе, де розстріляли Алексєєва. Родом із села Хороше на Луганщині. У липні 2025 року продавала будинок у рідному селі через Росреєстр. У домових чатах Telegram активно обговорювала питання доступу до під'їзду, коди домофонів, роботу охорони. 3 лютого — за три дні до замаху — питала сусідів, як уточнити код домофона.

На перший погляд — набір випадкових людей. Механізатор із Тернополя, працівник житлово-комунального господарства, сусідка з Луганщини. Ідеальна картина для наративу про «український слід»: два фігуранти з українським корінням, один — з окупованої Луганщини.

Але Христо Грозєв зламав цю конструкцію одним фактом.

«Атлас»: ФСБшна контора в резюме «співучасника»

Грозєв встановив, що Віктор Васін — не працівник «Жилищника». Точніше, не тільки він. Щонайменше до серпня 2025 року Васін працював головним експертом у НТЦ «Атлас» — науково-технічному центрі, створеному ФСБ і переданому 2017 року до складу «Ростеху». «Атлас» спеціалізується на розробці систем спостереження та стеження. Це не абстрактна контора — це структура, яка виробляє обладнання для оперативної роботи спецслужб.

Архівне резюме Васіна за 2014 рік вказує на закінчення військової командної академії зв'язку. Він описує себе як «майстра військової справи», «начальника станції супутникового зв'язку» та «старшого офіцера — начальника штабу полку». У резюме на HeadHunter, оновленому за тиждень до замаху, Васін перелічує свої компетенції: «організація режиму секретності, збереження держтаємниці, будівництво та введення в експлуатацію військових комплексів зв'язку».

Це кадровий військовий зв'язківець і фахівець зі стеження, все свідоме життя пов'язаний зі спецслужбами. Не «можливий співучасник» і не працівник ЖЕКу. І саме він, за даними РБК, забезпечив Корбу пістолетом Макарова.

Десятирічний зв'язок

Фінансові контакти Корби з Васіним зафіксовані з 2016 року. Грошові перекази від Васіна Корбі — 24 січня 2016 на суму 3000 та 4 липня 2016 на суму 1500. У обох випадках Корба зазначений як отримувач, Васін — як пов'язана особа.

Десять років зв'язку між механізатором із Тернополя та фахівцем зі стеження з ФСБшного «Атласу». Це не випадкове знайомство. Це оперативний контакт, який активували, коли настав час.

Наприкінці 2025 року Корба «несподівано» відновив стосунки зі своєю старою подругою Морозовою і приїхав до Москви. Легенда ідеальна: чоловік повертається до жінки, якій колись розбив серце. Морозова жила одна понад десять років, не спілкувалася з родичами через майнові конфлікти. Ідеальна конспіративна квартира — людина, яку ніхто не відвідує і яка нікому не звітує.

Серебрицька: очі та вуха в будинку

Зінаїда Серебрицька — жителька будинку, де стався замах. Її роль у схемі очевидна з домових чатів. Вона систематично збирала інформацію, яка була критичною для операції: коди домофонів, розклад охорони, порядок доступу до під'їзду. Її питання за три дні до замаху — як уточнити код домофона — не було побутовою цікавістю. Це було останнє уточнення перед операцією.

Жінка з Луганщини, яка влітку 2025 продавала нерухомість на окупованій території через Росреєстр. Ідеальний другий елемент «українського сліду»: Корба з Тернополя, Серебрицька з Луганщини. Географія підозрюваних намальована під потрібний наратив.

Анатомія підстави

Тепер вся операція читається як класична схема ФСБ з використанням агентури під чужим прапором.

Перший крок — заздалегідь побудувати мережу з «правильними» біографіями. Корба — українське коріння, Серебрицька — Луганщина. Обидва — громадяни РФ, обидва достатньо давно живуть у Москві, щоб мати побутове прикриття. Васін — зв'язковий і технічне забезпечення, людина, яка знає, як організувати стеження, забезпечити зброєю, прорахувати маршрути.

Другий крок — активувати мережу. Корба приїжджає до Москви наприкінці 2025 під легендою повернення до старої подруги. Серебрицька через домові чати уточнює останні деталі. Васін передає пістолет.

Третій крок — виконання. Кілер у масивній куртці, шапці та масці входить до під'їзду зі своїм ключем під час зміни охорони. Камери не фіксують обличчя — жодного шансу ідентифікувати. Стріляє професійно. Виходить безперешкодно.

Четвертий крок — відпрацювання «українського сліду». Лавров негайно звинувачує Київ. Корбу «затримують» у Дубаї, Васіна — у Москві. Історію запускають через ФСБ та провладні канали.

П'ятий крок — прокол. ФСБ допустила помилку, яка стала типовою для російських спецслужб після Солсбері: не перевірила, чи «спалені» власні агенти. Васін із його ФСБшним «Атласом», військовою академією зв'язку та резюме про «режим секретності та збереження держтаємниці» — це не фігура, яку можна видати за побутового співучасника. Грозєв знайшов його за кілька годин.

Два зайці одним пострілом

Замах на Алексєєва мав вирішити два завдання одночасно. Перше — усунути генерала, здатного знову запустити маховик ескалації, людину, яка створила «Вагнер», координувала автономні операції і відмовилася йти на почесну пенсію. Друге — створити інформаційний привід для тиску на Київ під час переговорів в Абу-Дабі, звинувативши Україну у спробі зірвати мирний процес.

З першим зайцем вийшло не до кінця: Алексєєв вижив, прооперований, прийшов до тями, розмовляє. З другим — не вийшло зовсім. Васін із «Атласом» перекреслив весь наратив. Якщо замовник — Київ, то чому стрільцю допомагав кадровий фахівець ФСБшної компанії зі стеження, пов'язаний із підозрюваним десять років?

Відповідь лежить на поверхні. Замовник — не Київ. Замовник — та сама система, яка одночасно прибрала Іванова з РФПІ, організувала «несправні гальма» для Волосова і вистрілила в Алексєєва на сходовому майданчику.

Різниця лише в тому, що цього разу система забула перевірити резюме власного агента на HeadHunter.