Священна війна як бізнес-модель: анатомія кремлівської операції впливу через "релігійну свободу"

Операція, яку розгорнули народні депутати Артем Дмитрук та Олександр Дубінський через американський Конгрес, демонструє класичну схему гібридної війни: використання західних демократичних інститутів для просування кремлівських наративів під виглядом захисту прав людини. Розбір цієї операції розкриває не лише механіку інформаційної атаки, але й системну суперечність між декларованими Москвою "духовними цінностями" та реальною політикою перетворення релігії на інструмент контролю та збагачення.

Хто говорить: портрет агентів впливу

Олександр Дубінський пройшов шлях від журналіста-розслідувача до депутата, виключеного з фракції "Слуга народу" у 2020 році за проросійську позицію. З листопада 2022 року перебуває під санкціями РНБО за антиукраїнську діяльність та роботу на російські спецслужби. У 2024 році заарештований за звинуваченням у державній зраді. Його телеграм-канал систематично транслює російські наративи, від "корупції Зеленського" до "переслідування православних".

Артем Дмитрук голосував проти всіх ключових оборонних та мобілізаційних законів, покинув Україну та отримав політичний притулок у Великій Британії, звідки веде антиукраїнську діяльність. Його твердження про "катування в підвалах СБУ" не підтверджені жодною міжнародною правозахисною організацією - ні Amnesty International, ні Human Rights Watch, ні Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини не фіксували таких фактів щодо Дмитрука.

Обидва депутати використовують західну правову систему не для захисту прав, а для дискредитації України. Вони апелюють до конгресвумен Анни Pauliny Луни, відомої своїми проросійськими поглядами та скептицизмом щодо допомоги Україні. Це не випадковий вибір адресата, а цілеспрямована робота з лояльними до Кремля американськими політиками.

Підміна понять: УПЦ МП - не "православні християни"

Центральна маніпуляція в листі Дмитрука та Дубінського - представлення УПЦ Московського патріархату як "переслідуваних християн". Ця підміна ігнорує природу структури, яка формально є релігійною організацією, а фактично функціонує як мережа спецслужб.

УПЦ МП в Україні діяла як розгалужена агентурна мережа ФСБ. Її священники коригували ракетні удари по цивільних об'єктах - факти зафіксовані СБУ в Чернігівській, Житомирській, Рівненській областях. Храми використовувалися для приховування російських диверсантів - документовано в Київській, Сумській, Харківській областях. Священнослужителі систематично поширювали пропаганду "русского мира", збирали розвідувальні дані про розташування українських військових, координували підривну діяльність.

Патріарх Кирило (Гундяєв) офіційно назвав війну Росії проти України "священною". Він благословляє вбивство українців, називаючи їх "невірними". Це не релігійна діяльність - це ідеологічне забезпечення геноциду. Коли глава церкви легітимізує масові вбивства через релігійний дискурс, ця структура втрачає право називатися релігійною організацією.

В Україні вільно функціонують 34 зареєстровані релігії та конфесії. Переслідується не віра, не православ'я як таке, а ворожа агентура в рясах. Ототожнення УПЦ МП з "православними християнами взагалі" - свідома маніпуляція, розрахована на незнання західною аудиторією специфіки ситуації.

Цифри, які розкривають системну суперечність

Паралельно з кампанією про "переслідування віруючих" в Україні, Росія демонструє власну модель взаємодії церкви та держави. З 1990-х років у РФ побудовано близько 30 тисяч церков. За той самий період закрито понад 20 тисяч лікарень та тисячі шкіл. Це не збіг обставин, а свідома політика.

РПЦ щорічно отримує мільярдні податкові пільги. Ці гроші могли піти на медицину та освіту. Натомість влада інвестує в інфраструктуру підпорядкування. Кожна нова церква - це центр контролю над населенням, точка збору податей та поширення потрібних наративів.

Хворий та неосвічений чоловік, якому обіцяють рай за страждання, - ідеальний підданий. Він не ставить питань, він терпить, він готовий вмирати за "русский мир". Система працює як середньовічна модель збору данини, прикрита релігійною риторикою.

Гундяєв з годинником за 30 тисяч доларів та резиденцією-палацом уособлює цей розрив між словом і ділом. Справжнє християнство про милосердя, любов до ближнього, допомогу стражденним. Російська церковна корпорація про збагачення, владу та війну.

Маніпуляції з "політичними ув'язненими"

Дубінський маніпулює термінами, коли говорить про 36 тисяч справ за статтями, пов'язаними з загрозами нацбезпеці. Він свідомо змішує поняття "політичне переслідування" та "покарання за державну зраду під час війни".

Ці 36 тисяч справ - це коригування вогню для ворога, шпигунство на користь Росії, диверсії на критичній інфраструктурі, поширення пропаганди під час повномасштабної війни. Це не політичні переслідування, а покарання за роботу на державу-агресора.

Порівняйте з Росією: за слово "війна" дають 7 років в'язниці, за антивоєнний пікет - 15 років. За пости в соцмережах, які "дискредитують армію", тисячі людей отримали реальні терміни. Алексєй Навальний загинув у колонії. Володимир Кара-Мурза отримав 25 років за виступи проти війни. Політв'язнів "Мемориалу" - понад 700 осіб. Це справжні політичні репресії, а не покарання за шпигунство.

"Захоплення храмів" - проекція окупантів

Твердження про "силові захоплення" 2 тисяч храмів УПЦ - чергова маніпуляція. Перехід громад з УПЦ МП до ПЦУ відбувався за рішенням самих парафіян. Люди відмовлялися молитися в церкві, чия верхушка благословляє бомбардування їхніх міст.

Процедура переходу врегульована законодавством: громада скликає збори, приймає рішення більшістю голосів, реєструє його в установленому порядку. Це демократична процедура, яка відображає волю віруючих, а не "тиск СБУ та місцевих адміністрацій", як стверджує Дубінський.

Реальні силові захоплення здійснювала саме РПЦ МП на окупованих територіях. Вона захоплювала храми ПЦУ, вигоняла священників та парафіян, знищувала українську релігійну ідентичність. Це класична проекція: звинувачувати опонента в тому, що робиш сам.

Як працює операція впливу

Схема, реалізована Дмитруком та Дубінським, відображує стандартний алгоритм гібридної війни через "м'яку силу":

Етап 1. Створення привабливого наративу для західної аудиторії. "Переслідування християн" - ідеальна тема для консервативних американських політиків. Вона апелює до релігійних почуттів, до традиційних цінностей, до страху перед "безбожним тоталітаризмом".

Етап 2. Підбір лояльних політиків-трансляторів. Анна Паулина Луна відома скептицизмом щодо допомоги Україні. Вона ідеальний провідник для кремлівських наративів у Конгрес США.

Етап 3. Використання формальних демократичних процедур. Звернення до конгресвумен, апеляція до звітів Держдепу (вирваних з контексту), посилання на міжнародні організації (з викривленим тлумаченням їхніх висновків).

Етап 4. Створення резонансу через ЗМІ. Лист депутатів стає приводом для публікацій у проросійських медіа, які представляють ситуацію як "визнання Конгресом переслідувань у Зеленського".

Етап 5. Тиск на українську владу через "міжнародну спільноту". Коли американські політики піднімають тему, це стає аргументом для вимог "припинити репресії".

Ця схема працювала в різних країнах проти різних урядів. Кремль використовував її проти країн Балтії (захист "російськомовного населення"), проти Грузії (захист "абхазів та осетин"), проти Молдови (захист "pridnestrovців"). Тепер та сама технологія застосовується проти України через "захист православних".

Що робити: стратегія протидії

Ефективна відповідь на цю операцію вимагає системного підходу на кількох рівнях.

Рівень фактів. Міжнародним партнерам треба пояснювати контекст. Дмитрук та Дубінський - не правозащітники, а частина російської гібридної операції. Вони використовують західну правову систему для просування кремлівських наративів. УПЦ МП - не релігійна організація, а структура спецслужб. Її переслідують не за віру, а за шпигунство та диверсії.

Рівень порівнянь. Цифри говорять самі за себе. Росія: 30 тисяч церков збудовано, 20 тисяч лікарень закрито. Україна: церкви працюють, лікарні під обстрілами рятують людей. Де справжні цінності? Де турбота про людей, а де середньовічне мракобіся?

Рівень питань. До конгресвумен Луни та інших західних політиків: чому ви ігноруєте, що Гундяєв називає війну "священною"? Чи знаєте ви, що УПЦ МП під санкціями за співпрацю з окупантами? Чи розумієте різницю між релігійними свободами та діяльністю ворожої агентури?

Рівень наративу. Головний контраргумент: якщо РПЦ - жертва "релігійних гонінь", чому її глава благословляє геноцид? Чому православна церква, яка має нести світло та любов, виправдовує масові вбивства дітей? Це не релігія - це ідеологічний інструмент імперії.

Висновок: середньовіччя з телевізором

Парадокс російської "духовності" у тому, що чим більше церков, тим менше християнства. Система збору данини через релігійні структури, яка працювала у Візантії та середньовічній Москві, навчилася користуватися телевізором та інтернетом. Морок, який видає себе за світло, використовує всі технічні досягнення сучасності для ефективнішого одурманювання мас.

Операція Дмитрука та Дубінського - частина цієї системи. Вони використовують західні демократичні інститути для захисту структури, яка благословляє геноцид. Вони говорять про релігійні свободи, захищаючи організацію, яка коригує ракетні удари по цивільних.

Україна має повне право захищатися від ворожої пропаганди, навіть якщо вона ховається за хрестом та рясою. Війна йде не лише на фронті, але й у свідомості. І в цій війні факти, цифри, логіка - наша найкраща зброя проти середньовічної облуди у сучасній упаковці.