Тиск на громадянське суспільство посилився. Форми та методи удосконалились.

13 лютого 2018 року відбулось засідання правозахисного клубу на тему "Тиск на громадянське суспільство. Форми та методи. Поліція захищає чи спостерігає?", під час якої була презентована доповідь "Становище правозахисників на підконтрольних Уряду територіях України: три роки після Євромайдану".

Саме тоді випадково дізнався, що разом з іншими правозахисниками "потрапив" у цю доповідь по справі Захисників озера Качине (на той час суд над 4-мя захисниками озера Качине тривав вже другий рік. Лише у 2020 році ми виграли справу у Київському апеляційному суді, і наразі забудовник має відшкодувати понесені нами витрати на судовий збір, проте кримінальні провадження до цього часу тривають, і майже не розслідуються, оскільки навіть підозри особам, які знищували природню водойму, давали лжесвідчення ще не вручені).

Мав нагоду виступити перед правозахисниками та розповісти свої думки щодо діяльності/бездіяльності поліції та інших правоохоронних органів (див. відео).

Дискусія дійсно відбулась відверта, була надано багато пропозицій, адже ситуація вже тоді була небезпечною. У події так і було зазначено: "Протягом останнього часу спостерігається небезпечна тенденція щодо тиску на громадянське суспільство. Та найбільш тривожним є факт насильницьких дії щодо тих правозахисників та активістів, які мають протилежну позицію по відношенню до влади. Ці дії відбуваються за мовчазної згоди правоохоронних органів і відсутності належного досудового розслідування."

Саме про це і було обговорення і ми спробували відповісти на питання: Як реагувати громадянському суспільство, аби убезпечити себе? Небажання чи непрофесіоналізм, або чому не розслідуються злочини проти активістів? Безкарність, як стимул для нових злочинів? Як налагодити комунікацію для запобігання подібних випадків?

У засіданні правозахисного клубу взяли участь представники Управління забезпечення прав людини Національної поліції та Головного Управління Національної поліції України. Модерувала захід Олександра Романцова - заступниця голови Центру Громадянських Свобод."

Нажаль за минулий час .... переслідування активістів не припинені, тиск на громадянське суспільство продовжується....і лише посилюється, форми і методи удосконалюються.

І свідченням цього стала чергова аналітична доповідь "Становище правозахисників та громадських активістів в Україні у 2020 році", яка підготовлена Центром прав людини ZMINA в рамках проекту "Підвищення ролі та захисту правозахисників в Україні в партнерстві з Нідерландським Гельсінським комітетом за фінансової підтримки Європейського Союзу (https://bit.ly/3r2g0Cv).

За інформацією Центру прав людини:  У 2020 році зафіксовано 101 випадок нападів і переслідувань громадських активістів в Україні. У порівнянні з 2019 роком ця цифра зросла – тоді було зафіксовано 83 випадки переслідувань за громадську діяльність (подробиці тут: https://bit.ly/39rURMe). Як і в попередньому році, активістів та правозахисників переслідували в більшості регіонів України. Проте лідерами за кількістю інцидентів залишаються: Київ – 44 випадки; Одеська область – 10. За ними цього року йдуть: Дніпропетровська і Київська області – по 8; Харківська область – 6.  Карантинні обмеження, що припали на весняні місяці, не знизили кількості випадків переслідування: в цей час поліція зловживала спробами притягнення до відповідальності за проведення мирних зібрань, що в більшості випадків згодом скасовувалося судами. 

Якщо ми хочемо жити в країні, де поважають права людини і безпечно бути громадським діячом, варто замислитись над цією інформацією і відпрацювати адекватні заходи з боку громадянського суспільства.