Угода року чи афера року? Що стоїть за злиттям European Lithium та Velta

Угода на $49 млн може означати втрату контролю над стратегічними надрами без жодної копійки реальних інвестицій в Україну. 27 січня 2026 року австралійська European Lithium (ASX: EUR) оголосила про придбання 100% Velta Holding — найбільшого приватного виробника титану в Україні. За цією угодою криється мережа контроверсійних постатей, реструктуризований борг на 6 мільярдів гривень перед державою та повна відсутність урядового контролю над передачею стратегічних активів.

Структура угоди викликає серйозні питання: жодних живих грошей не надходить в Україну — лише 173 мільйони акцій австралійської компанії переходять до власників Velta. Керівництво обох компаній має низку скандалів, судових справ та фінансових невдач у минулому. Все це відбувається на тлі повної мовчанки від українського уряду та ігнорування угоди провідними світовими ЗМІ.

Хто такий Tony Sage: від рейдів AFP до банкрутства Perth Glory

Antony William Paul Sage (65 років, народжений у Глостері, Англія) — виконавчий голова European Lithium та Critical Metals Corp. Дипломований бухгалтер з Edith Cowan University, він побудував репутацію на агресивних гірничодобувних угодах: продаж Mt Anketell китайській Metallurgical Corporation за $400 млн (куплено за $20 млн), ліквідація African Iron за $375 млн.

Однак за фасадом успішних угод — серія серйозних інцидентів:

Рейд Австралійської федеральної поліції (6 лютого 2014 року): Офіси Sage в Перті обшукали у зв'язку з розслідуванням діяльності Cape Lambert Resources. Документи вилучені, справа про юридичний привілей матеріалів дійшла до суду.

Податкове розслідування ATO: Податкова служба Австралії виставила Cape Lambert рахунок на $96 мільйонів (включно з $28,8 млн штрафів). Акції компанії впали на 75%. Остаточне врегулювання — лише $2,4 млн (97,5% зменшення), але сам факт такого масштабного розслідування — тривожний сигнал.

Банкрутство футбольного клубу Perth Glory (2023): Після 15 років під керівництвом Sage клуб потрапив під зовнішнє управління, не маючи коштів на виплату зарплат гравцям. FFA відібрала ліцензію A-League. Sage продав особисту нерухомість, намагаючись врятувати клуб — безуспішно.

Скандал із зарплатним кепом (2015): Perth Glory визнано винним у "повному провалі корпоративного управління" — систематичне перевищення ліміту на $500,000 протягом трьох сезонів, приховані платежі через родичів гравців. Клуб відсторонений від плей-оф, оштрафований на $269,000.

Угода з шахраєм London Football Exchange (2020): Sage погодився продати 80% Perth Glory за $30 млн компанії LFE, засновник якої "Jim Aylward" виявився засудженим шахраєм James Abbass Biniaz (22 місяці в'язниці за податкове шахрайство). Угода провалилась — але це демонструє якість due diligence Sage.

Velta та Андрій Бродський: $170 млн російських грошей і борг за 0,1%

Андрій Бродський (52 роки, народжений у Дніпрі) — президент Velta Holding з 2006 року. Випускник Дніпровського національного гірничого університету, 28 років у бізнесі, 17 з яких — у титановій галузі. Володіє 60% Velta, партнери — Вадим Москаленко (20%) та Віталій Малахов (20%).

Ключовий факт, який підриває всю "успішну історію" Velta: компанія була побудована на $170 мільйонів кредиту від російського Промінвестбанку — дочірньої структури державного ВЕБ.РФ. Кредитна угода підписана в жовтні 2011 року.

Хронологія боргової історії

2011: Velta отримує кредитну лінію $170 млн від російського банку на будівництво Бирзулівського ГЗК.

Жовтень 2014: Пожежа знищує першу чергу переробного комплексу, скорочуючи потужність вдвічі. Судова експертиза встановила підпал — це дозволило отримати відстрочку по кредиту.

2016-2022: Борг не погашається. Velta судиться з банком, відмовляючись передавати заставу.

Лютий 2022: НБУ відкликає ліцензію Промінвестбанку після повномасштабного вторгнення. Банк переходить під управління Фонду гарантування вкладів (ФГВФО).

Серпень 2022: ФГВФО проводить чотири аукціони з продажу боргу Velta (~5,8 млрд грн). Усі чотири провалюються — жодного покупця навіть зі знижкою 30%.

Грудень 2023: ФГВФО реструктуризує борг Velta — найбільша реструктуризація в історії Фонду. Умови засекречені як "банківська таємниця".

Реструктуризація на 0,1%: кому це вигідно

За даними розслідувальних ЗМІ 368.media та Bastion.tv, процентна ставка за боргом знижена до 0,1% річних. При ринковій ставці ~20% це означає:

• Належні щорічні платежі: ~1,14 мільярда гривень
• Фактичні платежі: ~6 мільйонів гривень
• Втрати державного бюджету: понад 1 мільярд гривень щороку

Кабінет Міністрів у вересні 2023 року, за інформацією ЗМІ, рекомендував не дозволяти пов'язаним структурам викуповувати борг Velta. Ця рекомендація проігнорована.

Паралельно ТОВ "Макролекс" (керівник — Олексій Царапкін) викупило права вимоги на частину кредитного портфеля Промінвестбанку на $17,5 млн за 3-10% номіналу. У червні 2023 року Velta передала ліцензію на родовище Лікарівське компанії "Декарт Мінералс" (власник — той самий Царапкін). У березні 2025 року Бродський викупив "Декарт Мінералс" і перейменував на "Velta Minerals" — фактично повернувши актив без боргового навантаження.

Що купує European Lithium і за скільки

Активи Velta

Бирзулівський ГЗК (Новомиргородський район, Кіровоградщина): діючий комплекс, запаси 3 млн тонн високоякісного ільменіту, потужність до 270,000 тонн концентрату на рік. Експортовано понад 1,2 млн тонн з 2012 року.

Лікарівське родовище: 2,6 млн тонн титанової сировини, планова потужність 120,000 тонн/рік. У 2025 році виявлено 9 видів рідкісноземельних елементів — потенційно значно підвищує вартість.

Ринкова позиція: ~2% світового ринку титанової сировини, 35% українського виробництва. Постачальник ~10% потреб Chemours (DuPont) — найбільшого американського споживача титану.

Оцінка угоди

Порівняння з приватизацією ОГХК

У жовтні 2024 року азербайджанська NEQSOL придбала ОГХК (4% світового ринку титану) за $96 млн плюс 400 млн грн інвестиційних зобов'язань. Це еталонна угода з прозорим урядовим контролем.

Ключова різниця: угода з Velta — це приватна операція, яка, схоже, обходить державний контроль через структурування як придбання американської холдингової компанії, а не прямий продаж українських активів.

Чому мовчать Financial Times, Bloomberg та Reuters

Пошук у провідних світових ЗМІ не виявив жодного матеріалу про угоду EUR/Velta:

• Financial Times — немає
• Bloomberg — немає (хоча детально висвітлювали приватизацію ОГХК)
• Reuters — немає
• Mining Weekly — немає
• Mining.com — немає

Інформація поширюється переважно через:

• ASX-оголошення European Lithium
• Німецькомовні фінансові портали (Ad Hoc News, Börse Express)
• Facebook-пости Анатолія Амеліна (директор з інвестицій та стратегії Velta) та самого Бродського

Анатолій Амелін — колишній член НКЦПФР (2010-2015), співзасновник "Українського інституту майбутнього". Його роль у Velta — публічне просування компанії на міжнародних форумах, зокрема в Лугано (травень 2023).

Відсутність медіа-покриття пояснюється кількома факторами: відносно невелика сума угоди, приватна структура транзакції без обов'язкового розкриття, і відсутність офіційних урядових заяв.

Ключові ризики для України

Структурні проблеми угоди

Відсутність реальних інвестицій: Україна не отримує жодної гривні живих грошей. Власники Velta конвертують актив в акції австралійської компанії — ліквідний інструмент, який можна продати на біржі.

Передача контролю: Стратегічні титанові родовища — критично важливі для аерокосмічної та оборонної промисловості — переходять під контроль іноземної компанії з сумнівною історією корпоративного управління.

Обхід регуляторного контролю: На відміну від приватизації ОГХК, ця угода не проходить через Кабмін, АМКУ чи РНБО. Структурування через американський холдинг дозволяє уникнути стандартних процедур.

Невизначеність фінансування: European Lithium — компанія з чистим збитком A$96,8 млн за FY2025. Її основний актив — частка в CRML, основний проект Wolfsberg у Австрії — призупинений через падіння цін на літій.

Хто виграє від угоди

Нерозслідувані питання

Борг Velta перед ФГВФО на 6 мільярдів гривень — що з ним станеться після угоди? Якщо European Lithium купує Velta Holding US Inc., а не безпосередньо українські активи, чи залишається борг на балансі української дочірньої компанії? Чи буде Australian company відповідати за зобов'язання перед українською державою?

Справа №904/743/22 у Дніпропетровському господарському суді може формалізувати вимоги пов'язаних з Бродським структур на 800 мільйонів гривень. Це ще один механізм потенційного виведення коштів.

Критична оцінка: чи "обікрали" Україну

Пряма відповідь: угода не є кричуще заниженою за ринковими стандартами, але її структура викликає серйозні побоювання щодо вигоди для України.

За метрикою "долар за відсоток ринку" Velta оцінена в $17,5-24,5 млн за 1% — порівнянно з ОГХК ($24 млн). Однак:

1. Оплата акціями замість готівки означає відсутність реального капіталу для української економіки
2. Відсутність інвестиційних зобов'язань (на відміну від 400 млн грн для ОГХК) не гарантує розвитку активів
3. Воєнний дисконт — цілком обґрунтований, але він іде виключно на користь покупця
4. Відсутність урядового схвалення — безпрецедентна для стратегічного активу
5. Реструктурований борг на 6 млрд грн — фактично субсидія від держави, яка тепер передається іноземним акціонерам

Найбільш тривожний аспект — не сама оцінка, а процес: приватна угода без державного контролю, де стратегічні надра переходять під іноземну юрисдикцію одночасно з реструктуризацією багатомільярдного боргу на безпрецедентно вигідних умовах.

Висновки: що далі

Угода European Lithium та Velta Holding потребує негайної уваги українських регуляторних органів. Ключові питання, які залишаються без відповіді:

• Чому Кабінет Міністрів не залучений до угоди з передачі стратегічних титанових активів, коли приватизація ОГХК проходила повний урядовий контроль?
• Яка доля 6-мільярдного боргу перед ФГВФО після завершення угоди? Хто відповідатиме за зобов'язання перед державою?
• Чи проводила РНБО оцінку впливу на національну безпеку передачі контролю над родовищами титану — критично важливого для оборонної промисловості металу?
• Чому рекомендація Кабміну щодо недопущення пов'язаних осіб до викупу боргу Velta була проігнорована?

Сама по собі угода — легальна корпоративна операція. Але сукупність факторів — скандальна історія Tony Sage, російське походження фінансування Velta, реструктуризація боргу на 0,1%, передача ліцензій через афілійовані структури, відсутність державного контролю — створює картину, яка потребує ретельного парламентського та журналістського розслідування ще до закриття угоди.

Угода залишається на етапі due diligence та стандартних closing conditions. Вікно для втручання українських регуляторів ще відкрите.