В очікуванні великої чистки

25 вересня набув чинності закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади». Пройшло 35 днів. Державні службовці по всій країні притаїлись в очікуванні великої чистки. Відповідна Урядова Програма почала свою роботу з державних секретарів міністерств та керівників центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ). Перевага надається готовим виконувати будь-які накази зверху. Основний лозунг: «Люди, не лояльні до Партії, не можуть обіймати посади державної служби». Це відбувається всупереч Конституції, яка гарантує нам рівність доступу до таких посад, та Закону, що визначає іншу перевагу - здатність професійно, політично неупереджено виконувати посадові обов’язки.

«Лояльних» Партії кандидатів за результатами псевдо-конкурсів «поставляє» Комісія з питань вищого корпусу державної служби (Комісія). Закон про перезавантаження зробив Комісію повністю залежною від Уряду.

Так, статтею 14 Закону України «Про державну службу» (Закон) визначено новий склад Комісії в кількості 7 осіб:

  • Народний депутат України від профільного комітету;
  • Людина Президента України;
  • 2 людини Уряду;
  • Голова НАДС (також людина Уряду, в прямому підпорядкуванні);
  • 2 представника: від закладів вищої освіти та від громадських об’єднань (також люди Уряду, призначаються за його рішенням).

Тобто, навіть в умовах, конфлікту Президент-Уряд-Парламент, Уряд має 5 своїх людей з 7. Крім того, саме КМУ затверджує умови оплати праці членів Комісії (старий склад діяв на громадських засадах).

З 25 вересня Уряд не знав що робити з Комісією, адже Зміни до Закону дозволяли членам попереднього складу продовжувати виконувати свої обов’язки до призначення нового складу. Правильно було вивести всіх діючих членів та ввести нових, проте додумались до цього аж 28 жовтня на вечірньому засіданні. В проміжок між цими датами Комісія діяла не зовсім законно, у «змішаному» складі з «сумнівними» призначеннями тимчасових членів.

Так, 20 жовтня був введений народний депутат Олександр Корнієнко. Приймаючи наспіх закон про перезавантаження, депутати забули поміняти вимоги до членів Комісії. А серед залишених вимог «здатність забезпечувати політично неупереджену роботу Комісії». В розумінні Закону «політична неупередженість» передбачає заборону бути членом партії (це ж корелює з попередньою редакцією Закону). Тому, Олександр Корнієнко, народний депутат України, перший заступник Голови депутатської фракції "Слуга народу", ніяк не може бути членом Комісії. Проте, Уряд на це «закрив очі», і 28 жовтня затвердив його остаточно на строк повноважень ВРУ 9 скликання.

Є питання і по іншим вимогам до компетенції членів Комісії, наприклад, володіння «досвідом діяльності або фаховими знання у сфері державної служби або у сфері управління людськими ресурсами». Я навіть не знаю, хто може відповідати цим вимогам з нового складу Комісії (крім першого заступника Голови НАДС). Ці компетенції, а також «здатність представляти інтереси суспільства» повинен перевіряти НАДС та подавати відповідні пропозиції до КМУ. Крім того, НАДС повинен ще проводити тестування кандидатів до складу Комісії, передбачене для держслужбовців категорії «А». Проте, відсутні відомості про пропозиції НАДС до КМУ, а також успішне проходження тестування кандидатами. Отже, розпорядження КМУ від 28 жовтня 2019 р. № 1006-р, яке умовно можна назвати «Про перезавантаження Комісії», видано з порушеннями процедури підготовки проектів актів.

Отримавши «ручну» Комісію, Уряду ще потрібен головний виконавець «перезавантаження» - новий Голова НАДС. Адже, він за посадою входить до складу Комісії, йому підпорядковується відділ забезпечення діяльності Комісії (що дає змогу контролювати проходження тестування потрібними кандидатами), надає пропозиції щодо складу Комісії та умов оплати праці її членів до КМУ, сама Комісія проводить свої засідання в приміщенні НАДС. Таку людину Уряд знайшов вже давно, це Олександр Стародубцев, відомий через систему публічних закупівель Prozorro. Наразі свою майбутню роль Олександр визначає як «Головного HR країни».

Про головного «кадровика» Стародубцева я почув ще на початку вересня. Своєму співрозмовнику я тоді сказав: «Не може бути, адже Голова НАДС обирається через конкурс, ніхто не знає заздалегідь, які будуть кандидати-суперники». Мені відповіли, що конкурс це формальність, а рішення щодо Стародубцева в Уряді вже прийнято. Тоді я йому не повірив.

Перші ознаки, що співрозмовник все ж таки мав рацію, я отримав 25 вересня, вивчивши зміст розпорядження КМУ № 858-р «Про оголошення конкурсу на зайняття посади Голови НАДС». Стародубцеву не вистачає півроку стажу (з 3-х обов’язкових) на посаді категорії «Б» в МЕРТ, який вимагає стаття 20 Закону. Замість того, щоб відправити людину допрацювати ще півроку, вирішили не заморочуватися (чистка так довго чекати не може). Вписали альтернативу «досвід реформування чи управління змінами у великих організаціях». При цьому не зазначили обов’язкові вимоги: це не менш трьох років перебування на керівній посаді та не визначили, що таке «велика організація». Розпорядження, як таке, що не відповідає статті 20 Закону, підлягало скасуванню, проте, на жаль, тренду на дотримання законів в новому Уряді немає.

Крім того, Уряд (в обличчі Дубілета, саме він відповідає за такі розпорядження) в своєму прагненні призначити Стародубцева якомога скоріше припустився ще однієї помилки (не міг почекати одного дня). В тексті розпорядження є посилання на постанову КМУ від 25 вересня 2019 р. № 844 (нова редакція Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби). Проте постанови КМУ, на відміну від розпоряджень, набувають чинності не з моменту їх прийняття, а з дня їх офіційного опублікування. Уряд не міг посилатися на нечинний документ. Не зважаючи на роз’яснення НАДС від 26 вересня 2019 р. № 76-р/з щодо необхідності проведення конкурсів, оголошених до 26 вересня, за старою редакцією Порядку, цей конкурс проводився за новою.

В чому ж між ними різниця? Зокрема, в новій редакції виключені пункти 20 та 21, що стосувались здійснення відділом забезпечення діяльності Комісії перевірки поданих кандидатами документів на відповідність установленим кваліфікаційним вимогам (в тому числі досвіду), а також їх наявність. Отже, така перевірка не проводилась, і відсутність необхідного стажу для Стародубцева не завадила йому потрапити в кандидати.

Далі Уряд, з метою позбутися зайвих потенційних кандидатів-суперників пана Олександра, переніс дату тестування на знання іноземної мови з 18 на 15 жовтня, не попередивши всіх кандидатів заздалегідь. Зі слів Стародубцева (йому краще знати), на цей конкурс подали документи 13 осіб, проте в списку допущених до участі кандидатів було зазначено всього 8, отже 5 осіб таким нехитрим маневром вдалось позбулися.

Після проведення 17 жовтня тестування на абстрактне та вербальне мислення, знання законодавства залишилось 4 кандидата. Хочу зазначити, що відповідно до умов конкурсу Голова НАДС повинен також знати Закон України «Про доступ до публічної інформації», проте пан Олександр не знав, що таке «трискладовий тест».

24 жовтня «зрізали» ще двох кандидатів (не залишати ж Стародубцева одного, було б дуже підозріло). Цього ж дня, на відкритому засіданні Комісії перший заступник Голови НАДС Володимир Купрій заявив про самовідвід на підставі потенційного конфлікту інтересів та не приймав участь у відборі кандидатів. Як стверджує незалежний член Комісії старого складу Радмила Войтович, про конфлікт інтересів, за закритими дверима, заявляли і інші члени - Кирило Клименко та Сергій Сорока. Проте зрозумівши, що результати в умовах «змішаного» складу будуть не передбачувані, на відкритому засіданні про конфлікт інтересів, як Купрій, ці члени умовчали, тому спокійно могли завищувати бали своєму «колезі» Стародубцеву, та занижувати його конкуренту Лісничому.

Я особисто був присутнім під час розв’язання ситуаційного завдання -«доповіді» та співбесіди кандидатів, оцінювання яких було необ’єктивним (на мою думку). Чи це так, кожен може визначити сам, переглянувши відео їх виступів

та

Також передам приблизно фрагмент нашого діалогу зі Стародубцевим, щоб надати картину рівня підготовки майбутнього головного «кадровика»:

  • Які Ваші погляди щодо нормування роботи державних службовців, чи потрібно визначати нормативи на виконання задач та завдань, наприклад, на розробку проекту НПА – стільки-то людино-годин, на розгляд звернення громадян – стільки…? - питаю.
  • Не треба нічого нормувати – каже пан Олександр.
  • Добре, ось у Вас, як Голови НАДС, є напрямок – формування державної політики в сфері державної служби, як Ви визначите, скільки Вам потрібно людей на цей напрямок, 30, 40 чи 50?
  • Визначу.
  • Як, приблизно, на «око»? – питаю.
  • Так.

Отже, Френсіс Фукуяма та Стенфордський Університет навчили пана Олександра робити все приблизно, на «око», без розрахунків та обґрунтувань? Здається навпаки, західна школа вчить, спочатку виміряй (в даному випадку визнач обсяг роботи в людино-годинах), а потім дій. І новий Уряд «технократів» за визначенням повинен діяти зважено. Натомість, при об’єднанні двох міністерств МЕРТ (930 працівників) і Мінагрополітики (360 працівників), новоутворене Мінекономіки (1355 працівників) стало налічувати на 65 працівників більше, ніж сума їх штатів. Знову, мабуть, на «око» визначили?

Перезавантаживши Комісію, отримавши Головного «чистильника» (наразі Стародубцев проходить формально «спецперевірку) Уряд вже нічого не зупинить на шляху «тотальної чистки». Призначення своїх людей на керівні посади в міністерства та ЦОВВ – це тільки перший етап. Адже, саме державні секретарі міністерств та керівники ЦОВВ наймають чиновників, тому на наступних етапах будуть чистити до рівня «виконавців», надаючи чинним працівникам альтернативу: або присягнути на вірність Партії та Уряду (попросту бути рабом та солдатом) або піти геть. До речі, на моє зауваження, що у нас немає стільки людей, щоб замінити попередніх держслужбовців, пан Олександр відмітив, що достатньо звільнити (наприклад, в НАДС) 5 осіб – бунтарів, а інші самі підкоряться. Можливо так і буде, час покаже.