Як бізнес Артура Гранца завдав удару по репутації Heinemann і бюджету України

«Репутація – головна цінність», — з екранів заявляє український бізнесмен Артур Гранц, відомий як «обличчя» мережі магазинів Duty Free в Україні та партнер німецької корпорації Gebr. Heinemann.

Втім, парламентська ТСК та державна митна служба бачать інше: 18 мільйонів пачок сигарет, імовірно, ніколи не покинули Україну, а натомість потрапили на чорний ринок.

Як працює Duty Free

Duty Free — це магазини, розташовані в транзитних зонах, де товари продаються без ПДВ і акцизів. У мирний час такі точки мали працювати виключно в міжнародних аеропортах або пунктах пропуску.

Проте з початком повномасштабної війни, на тлі хаосу, в сухопутних пунктах пропуску відкрилась ціла мережа магазинів Duty Free. 75% ринку — у руках компаній, пов’язаних із бізнесменом Артуром Гранцом.

Суть схеми: «чек є — товару нема»

У 2023 році Тимчасова слідча комісія Верховної Ради оприлюднила результати масштабного розслідування. Згідно з даними митниці, в 2022 році через магазини Duty Free було реалізовано понад 18 млн пачок сигарет, з яких:

• на кожного «покупця» — від 5 до 30 пачок,

• при нормі — 2 пачки на одну особу згідно з законодавством ЄС.

Магазин у п/п «Порубне» — один із головних хабів Артура Гранца — установив національний рекорд, пробивши 4,2 млн пачок сигарет. І це — лише один пункт.

❗ За словами співробітників митниці, у багатьох випадках йшлося про фіктивні продажі: на людину оформлювали десятки пачок, хоча товар фактично залишався в Україні.

Статистика, яку не приховаєш

Ми проаналізували звіти митної служби і ТСК. Ось деякі приклади:

Звідки така статистика? Співрозмовники в ДПСУ та митниці припускають: чек — лише прикриття. Товар, імовірно, реалізовувався на внутрішньому чорному ринку — без податків, без реальних покупців.

Закон 9315: реакція на схему

У відповідь на махінації, 10 серпня 2023 року парламент ухвалює закон №9315, що:

• обмежує продаж сигарет у магазинах Duty Free — до 2 пачок,

• а міцного алкоголю — до 1 літра на особу.

У початковій редакції йшлося про повну заборону, але на останньому етапі документ зазнав змін.

🧩 Джерела в парламенті стверджують: лобізм Артура Гранца, зокрема через Андрія Іванчука (на той момент — одного з найближчих до спікера Стефанчука), дозволив «пом’якшити» закон.

Це підтверджують і листи від Держмитслужби, яка сама просила повністю заборонити діяльність Duty Free у наземних пунктах — з огляду на нездатність контролювати обсяги продажів.

Gebr. Heinemann — співучасник чи заручник?

Німецька компанія Gebr. Heinemann, партнер Артура Гранца, має понад 140 років історії. Вона справді є авторитетним гравцем глобального ринку Duty Free. Але:

❗ «Партнерство» в Україні обслуговувало схеми, які вже призвели до втрати державного контролю над товарами з високим акцизним навантаженням.

Якщо компанія справді не знала про схеми — це питання до її внутрішнього аудиту. Якщо знала і мовчала — це удар по її репутації на рівні Європейського Союзу.

Хто такий Артур Гранц?

Вірмено-білоруський бізнесмен із українським громадянством. Фігурував у багатьох скандалах, зокрема щодо отримання інвестпристанища в Україні.

Його структура СП ТОВ «Д’юті Фрі Трейдинг» контролює 10 магазинів із 14, які діяли в період 2022–2023 рр.

Він — монополіст у сегменті сухопутного Duty Free, який за сприяння політичних зв’язків уникав ані журналістської уваги, ані кримінального переслідування.

Що далі?

Ні BIHUS.INFO, ні інші гравці медіа не публікували повноцінного розслідування про зв’язки Гранца. Його цитати, де він обурюється «ударом по репутації» — досі лишаються без публічного аналізу.

Між тим, є привід запитати:

• Чи був ухвалений закон тільки через схеми магазинів Гранца?

• Який фінансовий збиток для держави від цих «фіктивних продажів»?

• Якою є відповідальність Gebr. Heinemann?

Заклик до прозорості

Ми звернулись із запитом до митниці та парламентського комітету, аби отримати дані про:

• діяльність магазинів Гранца за 2024–2025 роки,

• надходження від податків,

• ефективність лімітів, запроваджених у серпні 2023 року.

Якщо ці дані не з’являться публічно — будемо змушені звертатись до європейських інституцій, адже йдеться про системну корупцію, яка шкодить як Україні, так і репутації німецьких компаній, залучених до процесу.

Коли репутація — лише фасад

🧠 Пам’ятайте: коли наступного разу хтось говорить про «репутацію» у контексті Duty Free — запитайте, що насправді ховалось за чеками на 30 пачок сигарет під час війни.

Слідкуйте за оновленням розслідування. Всі документи, скани листів митниці та аналітика — у додатках.