Як притягнути чиновника до дисциплінарної відповідальності
Кожен активний громадянин час від часу стикається з неправомірною поведінкою чиновника. Як сприяти притягненню до дисциплінарної відповідальності такого чиновника з описом конкретних випадків далі в статті.
Основа механізму притягнення: Закони України «Про звернення громадян», «Доступ до публічної інформації» та «Про державну службу» (надалі – Закон).
Сфера дії механізму: державні службовці, перелік категорій яких подається в частині другої статті 3 Закону. Станом на кінець 2018 року таких чимало: в міністерствах працює близько 25 000 осіб (за рахунок територіальних органів Мін’юсту), в інших ЦОВВ – близько 100 000 осіб, в державних адміністраціях – близько 54 000 осіб. Також сюди входять працівники секретаріату КМУ, Адміністрації Президента України, апарату ВРУ, ДСА, апаратів судів та деяких інших органів. Інші чиновники мають свої механізми, наприклад для поліції це Дисциплінарний статут Національної поліції України (хоча участь громадськості може бути аналогічна).
Як пересвідчитись, що чиновник є державним службовцем: в декларації чиновника в підпункті 2.1 в графі «Тип посади» буде вказано як «Посада державної служби».
Основний інструмент механізму – заява. Відповідно до статті 3 ЗУ «Про звернення громадян» громадяни мають право з заявою - повідомленням про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності посадових осіб.
Зміст заяви:
в заяві ви викладаєте факти (бажано з документальним підтвердженням) неправомірної поведінки держслужбовця під час виконання посадових обов’язків;
просите КДС (керівника державної служби в органі) ініціювати (відкрити) дисциплінарне провадження щодо конкретної посадової особи;
просите забезпечити реалізацію ваших прав заявника відповідно до статті 18 Закону «Про звернення громадян», а саме:
особисто викласти аргументи особі (виконавцю), що перевіряла заяву, та брати участь у перевірці поданої заяви;
знайомитися з матеріалами перевірки;
бути присутнім при розгляді заяви КДС;
нагадуєте про відповідальність КДС в разі не притягнення держслужбовця до дисциплінарної відповідальності (в разі наявності дисциплінарного проступку) відповідно до ч. четвертої статті 63 Закону.
Кому адресувати заяву: КДС
Як визначити КДС в конкретному органі: відповідно до статті 17 Закону це:
В міністерствах – державний секретар міністерства;
В інших центральних органах виконавчої влади – майже завжди керівник такого органу (наприклад, Держпраці, НАДС, ПФУ інші) крім випадків, коли керівник не є держслужбовцем (Держкомтелерадіо, НАЗК, Фонд держмайна) – в такому разі керівник апарату;
В місцевих державних адміністраціях – керівник апарату, в випадку КМДА – для апарату – керівник апарату, для департаментів - керівники департаментів (тому що є окремими юридичними особами).
Хто не може бути КДС: визначено в частині третій статті 3 Закону.
Хто може подати таку заяву: Будь-який громадянин, не залежно від того, чи стосується його особисто неправомірна поведінка держслужбовця чи ні на відміну від інституту скарги, де оскаржувати можна тільки дії, рішення чи бездіяльність, якими порушується саме ваше право. Цією заявою ви не просити відновити ніяке ваше право, а тільки відреагувати належним чином на факти порушення законодавства.
Строк подання такої заяви: Враховуючи, що державного службовця можна притягнути до дисциплінарної відповідальності тільки протягом 6 місяців з дня, коли КДС дізнався про дисциплінарний проступок чиновника, проте не пізніше одного року після його вчинення, краще звертатись якомога раніше. Адже сам процес дисциплінарного провадження може бути тривалим.
За яке порушення можна притягнути чиновника: за дисциплінарний проступок, їх перелік надається в частині другій статті 65 Закону, найбільш «популярним» є невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, доручень керівництва.
Що таке дисциплінарний проступок: протиправна винна дія або бездіяльності чи прийняття протиправного рішення. Тобто проступок повинен містить дві обов’язкові складові: об’єктивну – тобто вчинок, дія чи бездіяльність чиновника, які за формальними ознаками є дисциплінарним проступком; суб’єктивну – вину та ставлення чиновника до проступку.
Практичні приклади проступків, які зачіпають права громадськості:
Спілкування російською мовою під час виконання посадових обов’язків;
Порушення термінів надання відповіді на звернення громадян, громадськості, запитів на публічну інформацію;
Формальна відповідь на звернення громадян (тобто не всебічна та не об’єктивна);
Порушення процедур проведення громадських експертиз діяльності, антикорупційної та антидискримінаційної, консультацій з громадськістю, регуляторної діяльності, взаємодії з Громадською радою;
Порушення обов’язків щодо оприлюднення інформації про діяльність органів.
Як повинен реагувати КДС на заяву: є два правомірних варіанти.
Варіант 1. Якщо ви надали достатньо доказів об’єктивної складової проступку, і вони не потребують перевірки – КДС під час попереднього опрацювання такої заяви повинен надати доручення підготувати наказ про відкриття дисциплінарного провадження для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку. Так, зробив Державний секретар Мінінфраструктури Андрій Галущак на заяву ГО «Українська Демократія» в кінці 2017 року. Об’єктивна сторона проступку доводилась дуже легко: виконавець листа Організації не підготував проект відповіді вчасно (протягом 30 днів), отже доручення керівництва не було виконано. Підтвердження були надані як Організацією (дата реєстрації листа в системі, свідчення канцелярії про відсутність в системі відповіді), так і безпосередньо зафіксовано в системі електронного документообігу. Тому залишалось лише з’ясувати вину та причини невиконання доручення.
Варіант 2. Ви не надали достатніх доказів об’єктивної сторони проступки, і вони підлягають перевірки та з’ясуванню: був факт чи не був. Для цього, від 15 до 45 днів перевіряються викладені ваші припущення. Під час цього строку ви можете реалізовувати свої права згідно статті 18 ЗУ «Про звернення громадян». Спілкуватись з виконавцем, отримувати матеріали перевірки, надавати додаткові матеріали, бути присутнім при розгляді КДС вашої заяви. В результаті ви отримуєте відповідь з рішенням – або відкриття дисциплінарного провадження з копією наказу, або відмова у відкритті з причини відсутності формальних ознак проступку.
Варіанти неправомірного реагування:
Варіант 1. В більшості органів помилково вважають, що одним із видів стягнення є депреміювання (позбавлення премії). Відповідно до статті 66 такого виду не існує, а є тільки: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби. Так, Організація на початку 2018 року зверталась до КДС Мінагрополітики для відкриття провадження щодо начальника одного з управлінь апарату за порушення строку надання відповіді на запит на публічну інформацію. Під час спілкування з міністерством з’ясувалось, що цю посадову особу було позбавлено премії. Представник Організації пояснив, що це не є стягненням, і треба діяти відповідно до Закону. В результаті Державний секретар Мінагрополітики Владислав Андронов видав наказ про відкриття дисциплінарного провадження.
Варіант 2. Особливо «розумні» КДС, чи їх помічники, чи керівники кадрових чи юридичних служб (які перевіряють такі заяви, і при необізнаному КДС можуть неправильно його консультувати), намагаючись уникнути виконання обов’язків чи зайвого негативу, можуть зазначити, щось на кшталт типу:
«Я провів профілактичну бесіду, щоб більше чиновник так не робив».
За таку відповідь такого КДС можна одразу звільняти (за незнання своїх обов’язків, визначених в статті 63). КДС дійсно може «організовувати проведення з державними службовцями профілактичних заходів щодо запобігання вчиненню ними дисциплінарних проступків», проте ця профілактика є первинною, до вчинення проступку. А за вчинений проступок обов’язково повинно бути відповідальність, адже в частині четвертій статті 63 Закону вказано, що КДС зобов’язаний вжити заходів для притягнення підпорядкованого йому державного службовця до дисциплінарної відповідальності за вчинений дисциплінарний проступок, в разі невжиття, такий КДС несе відповідальність згідно із законом.
Що робити після відкриття провадження: активізувати діяльність дисциплінарної комісії (ДК) щодо розгляду справи шляхом подання запиту на інформацію щодо документів, які були створені під час дисциплінарного провадження. Результатом засідання ДК є подання-рекомендацію КДС щодо притягнення. КДС протягом 10 календарних днів видає наказ Про притягнення до дисциплінарної відповідальності чи закриття дисциплінарного провадження в разі відсутності проступку. У випадку Організації з Мінінфраструктурою чиновника було притягнуто до відповідальності та оголошено догану.
Що повинен орган надати на запит: пояснення чиновника, протокол засідання дисциплінарної комісії, подання ДК до КДС, наказ про стягнення чи закриття провадження. В справі з Мінінфраструктурою була спроба не надати матеріали, які начебто є «службовою інформацією». Проте, за результатом оскарження до Уповноваженого ВРУ з прав людини, матеріали були надані, адже для обмеження в доступі будь-якої інформації необхідно проводити три-складовий тест (ч.2 стаття 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»).
Ну і наостанок трохи статистики (за матеріалами НАДС): За I квартал 2019 року міністерствами, ЦОВВ та ОДА ініційовано 1448 дисциплінарних проваджень, з яких розглянуто 1324. Із розглянутих дисциплінарних проваджень закрито у зв’язку з відсутністю дисциплінарного проступку – 660, що складає 50% до загальної кількості розглянутих дисциплінарних проваджень.
За I квартал 2019 року до державних службовців застосовано 587 дисциплінарних стягнень, з них:
– зауваження – 149;
– догана – 406;
– попередження про неповну службову відповідність – 17;
– звільнення з посади державної служби – 15.
