Отець Ігор: "Ми завжди зможемо себе захистити, бо ми маємо і Хрест Господній в руках і маємо силу воїнства"
У крипті поховальні князя Аскольда, що знаходиться під церквою св.Миколая на Аскольдовій могилі, ми звернулись з проханням до отця Ігоря, щоб він прокоментував, розповів значення цього святого місця для Русі-України і взагалі розповів, що найближчим часом, які події очікують нас українців у зв'язку з тим місцем, в якому ми знаходимось.
Дорогі друзі! Це інтерв'ю з отцем Ігорем у найсакральнішому місці Русі-України біля крипти поховальні князя Аскольда ми записали рівно тиждень тому, виклали одразу на Ютюб, а зараз зробили ще і "стенограму", щоб ви мали можливість не тільки послухати, побачити але й прочитати коли буде хвилинка часу.
Ось, що Отець Ігор нам зокрема розповів:
"Слава Ісусу Христу! Дорогі слухачі, глядачі! Ми знаходимся у крипті поховальні Аскольда. Тут під церквою похоронений Аскольд. Це сталось у 882 році, коли підступно був вбитий наш київський князь. Але перед тим є його історія: його прийняття в християнство, його похід на Царгород. Це було кілька походів. В одному з походів сталось велике чудо. Руська флотилія невидимою силою була розбита, розкидана бурею на морі. Це було чудо у Влахерні у Золотій затоці, коли вже під стіни Констанинограда підійшло руське воїнство, і тут патріарх Фотій виніс ризи Богородиці. Не було іншого захисту. Тільки у такій спосіб. Бо не було кому захищати Константиноград. І опустив ризи Богородиці у море, у затоку. І сталась буря. Постраждало руське військо, українське. Але разом з тим постражданням і з тими жертвами ми отримали велику благодать Божу. Київський князь Аскольд, на могилі якого ми знаходимся, вирішив христитись. Він приймає хрещення з іменем Аскольда у 866 році за патріарха Ігнатія. Ім'я друге бере Миколай, тому що його коронує короною Папа Римський Миколо - Миколай. І тому друге ім'я у хрещенні він бере Миколай.
Така наша історія. Тоді була єдність церкви за патріарха Ігнатія. Ще не був розкол церкви. Були суперечки в церкві, але наш князь Аскольд приймає хрещення. Це було особисте хрещення, свідоме хрещення дорослої людини, воїна. Бо ви бачите у цій скульптурі меч відкладений, він відклав меч, і взяв в руки хрест. Хрест є перемогою над усіма.
Ми сьогодні стривожені у цей день. Вже почалась окупація захоплених земель Донецької і Луганської областей російською армією. Але пам'ятаємо нам нагадує сьогодні Аскольд - ось є сила, наша перемога - це наш Хрест. Щодо Аскольда є багато історій. До речі історію нашу переписують в різній спосіб. Ось і недавно ми чули "цілу історію". Кожен хоче, як хоче. Але могила Аскольда, біля якої ми стоїмо, свідчить про те, що ми є народ християнський, народ, який в історії, який на своїй землі завжди був, є і буде. І ми завжди зможемо себе захистити, особливо сьогодні, бо нам Бог відродив нашу Русь-Україну, і ми маємо і Хрест Господній в руках і маємо силу воїнства, яке може захистити.
Але вернемося до Аскольда. Після цієї бурі, він приймає рішення хрещення. Патріарх Ігнатій, 866 рік, єдність церкви, Папа Миколай коронує його короною. Зверніть увагу - корона на голові, і над церквою корона (хто ще не був на Аскольдовій могилі). Єдина церква на Русі-Україні, де хрест з царською короною. Тому що церква Аскольда - царя і мученика за віру Христову, першого князя Київського, який був християнином.
Історія свідчить про те, що пізніше, коли був вбитий Аскольд, підступно вбитий Олегом Віщим на руках його, звинувачений і вбитий тут біля церкви. Церкву спалили язичники. Його кинули тут. Пізніше взяли і похоронили тут, де ми стоїмо. Під церквою його могила.
Важливо засвідчити, дорогі, з історії церкви, пізніше княгиня Ольга, яка була християнкою, бабунею святого Володимира, відновлює церкву. Князь Володимир, ще не будучі християнином, не заперечував їй молитися. І вона тут відновлює церкву, на його могилі. Сюди приходить. Тут молиться. Тут і спочиває. Тут вона заборонила робити тризну на ії похороні. Тут було покладено ії саркофаг. Потім його перенесли. Наша історія і свідчення нашої історії є про те, і князь Аскольд, який з нами сьогодні, і тут на цій могилі ми зараз молимось, просимо Бога захистити Україну нашу, Народ наш, і дати нам силу вистояти, звичайно своє зберегти, захистити, повернути Крим, повернути східні області і молимося за навернення Росії, бо це великий народ, не винуватий, що правителі нерозумно ведуть політику.
Але дальше яка історія? У 1866 році царська росія, бо Україна тоді була під окупацією царської росії, під ії управлінням, проголошує святкування 1000 ліття хрещення Аскольда, його особисто, бо хрестився він і ті люди, які йому увірували, які за ним пішли, увірували Христа. Це була невелика частина, можливо хтось з еліти. Це святкування відбувається. Воно відбувається урочисто в Києві. Про нього згадують по всій царській росії. І тоді київська громада християнська в лиці генерал-губернатора, Митрополита Київського проголошує про те, що ми маємо... Тут всі відбуваються святкування, молитви, чи завершуються молитви, бо тут дуже маленька церква, у всіх соборах київських моляться, прославляють цю подію, згадують про нашого князя Аскольда. І постановляють, що потрібно громаді спорудити йому пам'ятник, показати його могилу. І ось так Бог дав, що ми тільки сьогодні, кілька днів тому, цей споруджений саркофаг і покладений до як ми кажемо "гробу" наш Аскольд, щоб кияни і гості міста могли прийти, подивитись, помолитись на його могилі.
Фактично те, що християни Києва приймали рішення багато років назад, це звершилось. Ми сьогодні маємо тільки оцю фігуру спочинку Аскольда на його могилі. Щоб усі бачили - ось Аскольд, який він є, який його царський одяг, відложений меч, який він лицем. Це все можна подивитись, помолитись. А молитву Бог чує тут, у цьому місці. Тут в тишині. Тут дуже тихо. Тут немає такого сильного світла. Можна просити Бога, молитись. І особливо у сьогоднішній час просити у Бога захисту від страшної держави, яка нависла, а вірніше ії правителів, а народ завжди покорявся рішенням правителів, йшов за ними поки не прозрівав і не скидав таких правителів, які творять зло. А це дійсно велике зло - порушено наш мир. Але ми його, Господі, з тобою повернемо наш мир, повернемо наші землі і Крим і будемо спасенні.
Ми сьогодні так коротенько. Це ціла історія. Є багато матеріалів, які написано про Аскольда. Можна читати, перечитувати, поширювати, писати, істориків багато праць ще є. То тільки фігура - спочинок Аскольда.
Зараз тут у нас є ще каплиця, про яку я говорив: Чудо Богородиці у Влахерні, коли покладені були ризи і тим чудом навернувся наш князь Аскольд до віри Христової. В тій каплиці ми молимося, і там згадуємо це чудо християнства Аскольда, а також готуємось, проекти робимо, щоб над Дніпром був вознесений другий пам'ятник, бо Аскольд він державотворець, він приймав християнство, показав приклад іншим. Але як державний діяч утвердив Русь-Україну, і як християнство, звичайно - це Святий Володимир, якого свято ми завжди урочисто святкуємо і пам'ятаємо і у церквах молимось... Ось пам'ять про Аскольда призабута. Вона зараз відроджується. Але прийде цей час, коли він буде проголошений і святим, але він вже і сьогодні є нашим заступником і помічником у нашому житті, особливо у сьогоднішній тривожний час для нашої Русі-України.
Тому ми ще думаємо, будемо виносити це рішення меру міста Кличку, мерії міста про те, щоб над цією каплицею поставлений був князь наш, вознесений князь Київський над Дніпром, який дійсно дав нам цю державність, дав нам наше українство, дав нам нашу силу бути українцями, захищати себе. І ми дійсно бачимо, що віками, як нас винищували, як нас переслідували - ми вистоїмо, бо ми маємо таких заступників на Небі, маємо таких князів, які починали нашу державу і вони не похитнулися. Воїнство наше не похитнеться. І ми як Народ не похитнемось. І Церква буде в єдності. Близький той час, коли усі ми будемо єдині в християнстві, бо зрозуміло, ворог роз'єднував нашу душу. Тоді легше керувати, обманувши, накинувши духовні кайдани. Легше тілом гнобити, в рабство гнати, бо людина покорена дуже легко піддається усіляким обманам. Тому віримо, що київська громада, мерія прийме цей проект. І цей пам'ятник, про який ще говорили у 1866 році, і ціла постанова є, буде воздвинутий.
Запитуються чому тоді не зробили? Що царська росія грошей не мала? Були кошти, була думка, але політично - різко змінилась думка. Вирішили - першим святителем є Володимир і тому не потрібно згадувати про Аскольда. І дійсно через кілька років потихеньку це ім'я забувалось, не згадувалося, і звичайно уся слава і честь належеться Володимиру, по праву належеться. Але сьогодні ця пам'ять про Аскольда повертається нашому Українському Народу. Можливо це є такий певний знак, що і сила нашого Народу, потуга нашого Народу, як духовна, як культурна, як і фізична, військова, промислова, економічна - все відродиться. Цей час очевидно близький. Маємо пережити. Терпіння. Оці гоніння сьогоднішні. І вірити, що Господь дасть нам ту силу.
Пам'ятайте: Без віри ми нічого не зможемо зробити! Глянемо на Ісуса Христа. 12 апостолів! Вони пішли по світу. Навернули цілий світ. Вони усі християни у страшному середовище, страшному переслідуванні. Так само і сьогодні. Звичайно, браття наші, Народ наш - різні люди є, по різному думають. Але є завжди ті Святі 12 воїнів-апостолів, які були в нашій історії -- це і Олена Теліга і ії побратими - члени ОУН, це інші люди - Ольжич, Бандера, Андрій Бандера, священники, які мали ту благодать, які не похитнули віри своєї. І зрештою - Небесна Сотня, кілька років назад. Це ті ж самі апостоли, які у вірі своєї не похитнулися, не побоялися. Для чого? Що б ми сьогодні, коли прийшов час випробування, щоб силою і вірою великою захистити свою Батьківщину і Перемогти! Перемогти миром, добротою, любов'ю. Щоб ворог наш, споконвічний ворог, вернувся на свої великі землі і там щасливо багато жив. Бажаємо росії такого благословення Божого, але щоб вони відійшли від нас і більше сюди ніколи не приходили. А ми будемо жити так, як нас Бог Господь навчає, як дав нам приклад Святий Аскольд, який є прикладом нашого християнства.
Я запрошую усіх, хто може приїхати, подивитись, помолитись, до Аскольда зайти.
22 травня о 10 годині Великою Архієрейською літургією буде освячена ця фігура Аскольда, буде велике свято, бо це храмове свято.
Час говорити про добрі речі, бо ми втомились чути про постійні страхи . Треба говорити про добре. І тоді добро переможе."
Довідково: Храм святого Миколая Мирликійського, який, за давнім переданням, був зведений на могилі руського царя-християнина Аскольда-Миколая, є однією з найдавніших християнських святинь України. І хоч сучасна кам'яна церква, творіння архітектора Андрія Меленського, має трохи більше двохсот років - саме місце християнської молитви на гробі першого мученика Русі та предтечі ії хрещення князя Аскольда має тисячолітню історію й сягає ІХ століття по Різдві Христовому - світанку українського християнства.
Місцевість, на який розташована Миколаївська церква, стала відомою під назвою Аскольдова могила порівняно недавно. В літописах вона згадується під іншою назвою - урочище Угорське. Саме тут, за древнім переданням, у 882 році був убитий і похований київський цар-християнин Аскольд, над могилою якого незабаром з'явився храм, посвячений небесному покровителю царя - св. Миколаю Мирликійському, ім'я якого він отримав у святому хрещенні.
Тривалий час місце вічного спочинку князя Аскольда, що про нього згадували давні літописи, було не визначено....
