Борги замість труб: куди насправді йдуть мільярди «Київтеплоенерго»

Київрада тихо проголосувала за збільшення статутного капіталу комунального підприємства «Київтеплоенерго» до 8 мільярдів гривень — і жоден депутат не отримав ні графіка робіт, ні розрахунків, ні пояснення, куди конкретно підуть 2,7 мільярда кредитних грошей від ЄБРР. За фасадом «капіталізації» ховається проста схема: позикові кошти латають поточні борги, реальна модернізація відкладається, а контролю над витратами не існує — наглядова рада досі не створена, попри зміни в статуті ще у листопаді 2024 року.

Рішення №08/231-178/ПР від 4 березня 2026 року вніс Віталій Кличко, його підтримали 78 депутатів. Статутний капітал КП зріс із 5,3 млрд до 8 млрд гривень. Розподіл коштів виглядає так: 700 млн — «Київгазу», 600 млн — «Київводоканалу», 1,2 млрд — на зарплати з єдиним соціальним внеском. Тобто кредитні гроші не підуть на модернізацію мережі чи закупівлю обладнання — вони закриють поточні зобов'язання підприємства.

Офіційне обґрунтування — руйнування енергетики, дефіцит потужності, борги населення та ризик фінансової неспроможності. Власні доходи КП планують «переспрямувати» на ремонти та відновлення мереж. Фактично формується схема: поточні зобов'язання гасяться позиковими коштами, а реальні інвестиції відкладаються на невизначений термін.

Голова бюджетної комісії Андрій Вітренко відкрито заявив: депутати не отримали ані графіка робіт, ані розрахунків, ані обґрунтування суми у 2,7 млрд. Більше того — фінансовий план підприємства складено до затвердження Комплексного плану енергостійкості Києва від 10 березня 2026 року і жодним чином із ним не пов'язаний.

Контроль за коштами фактично відсутній. Наглядова рада, яка мала б затверджувати фінплани та контролювати витрати, не створена — незважаючи на зміни в статуті ще в листопаді 2024 року. Керівництво КМДА пояснює це майбутньою реорганізацією підприємства в акціонерне товариство, фактично відкладаючи будь-який нагляд на невизначений строк.

Це вже друге масштабне збільшення капіталу: у листопаді 2023 року його підняли з 2,3 млрд до 5,3 млрд гривень. За два роки підприємство отримало майже 6 млрд гривень «докапіталізації» — без жодного впровадження механізмів контролю.

Паралельно місто просуває план енергостійкості вартістю до 61,6 млрд гривень, з яких 10–30 млрд мають надійти з бюджету Києва, решта — з державного фінансування. Одночасно Київрада звертається до уряду з проханням спростити закупівлі та обмежити можливість відкриття кримінальних проваджень у цій сфері.

КП «Київтеплоенерго» очолює В'ячеслав Бінд — з 2018 року. Підприємство підпорядковане департаменту ЖКГ КМДА під керівництвом Дмитра Науменка, галузь курирує Петро Пантелєєв. Саме ця вертикаль управляє фінансовими потоками.

На практиці складається стійка модель: багатомільярдні кредити, зростання статутного капіталу, відсутність контролю та неузгодженість фінансових документів. Гроші заходять у систему швидше, ніж з'являються відповіді на питання — як саме вони будуть використані.