Експорт у нікуди: як через мережу «фірм-привидів» з України вивели майже 200 мільярдів гривень
Податкова служба виявила ознаки масштабної схеми виведення коштів за кордон через мережу ризикових суб'єктів господарювання, і цифри, які озвучила голова ДПС Леся Карнаух, виглядають радше як рапорт про спецоперацію тіньової економіки, ніж як стандартна звітність фіскального відомства: понад 2,3 тисячі компаній і майже 200 мільярдів гривень.
З'ясувалося, що понад 2300 компаній, які здійснили зовнішньоекономічні операції на суму близько 198 мільярдів гривень, після цього фактично зникли. Виконали свою функцію, провели контракти і розчинилися в реєстрах. Аналіз вказує на ознаки скоординованої мережі суб'єктів господарювання, а не на сукупність випадкових банкрутств.
Податкова отримала ці дані, проаналізувавши інформацію від Національного банку України за 2024 рік - перший квартал 2026 року щодо порушення граничних строків розрахунків. Тобто це не оперативні дані з агентурних джерел, а офіційна банківська статистика, складена в систему.
"Переважна кількість операцій - вивезення товарів. Це 1243 компанії, які провели експорт на понад 176 мільярдів гривень, 555 компаній - імпорт товарів на понад 18 мільярдів", - повідомили в ДПС. Експортний канал, як видно, переважає, що цілком логічно: товар поїхав, валюта мала повернутися, валюта не повернулася.
Більшість компаній-порушників зосереджені в семи регіонах України: Київ, Одеська, Дніпропетровська, Львівська, Харківська, Київська, Запорізька області. Загалом на ці регіони припадає 73% усіх порушників і 78% загального обсягу таких операцій. Географія, яка точно повторює мапу основних логістичних вузлів країни.
"Ще один факт, який привернув нашу увагу. Фактично сотні компаній у подальшому були перереєстровані на одних і тих же фізичних осіб. Зокрема 1643 фізичні особи, які мають відношення до компаній-порушників, також задіяні в управлінні або володінні понад 42 тисячами інших компаній. Приклад, який навряд чи можливий для реального бізнесу. Ми встановили сім фізосіб, кожна з яких одночасно є керівником або засновником більш ніж 500 компаній. Загалом під їхнім контролем понад 7000 суб'єктів господарювання", - розповіла Леся Карнаух. Семеро людей на 7000 компаній - це вже не бізнес-кейс, це людська ферма для реєстрів.
Серед керівників компаній, які в розшуку, десятки осіб очолюють одразу кілька, а подекуди й десятки таких підприємств. Наприклад: 13 осіб - десять і більше таких компаній, 245 осіб - дві і більше компанії-порушники. Чим глибше у списки, тим виразніше проступає однотипний шаблон.
"Подібна концентрація управлінських функцій нетипова для реального бізнесу і вказує на ознаки організованого використання таких осіб як номінальних керівників", - підкреслили в Податковій. Класичні "директори за паспортом", відомі ще з 90-х, тільки в нових цифрових обгортках.
Крім цього, багато компаній-порушників користувалися одними й тими самими IP-адресами, подають звітність з однакових комп'ютерних мереж, зареєстровані за одними адресами. Наприклад, у Києві за однією з адрес зареєстровано 20 таких компаній, у Львові за окремими адресами по 10 і 13 компаній. І більшість з них - з мільярдними операціями. Один офіс, один комп'ютер, мільярдні обороти - алгоритм давно відомий.
Нараховано понад 70 мільярдів гривень пені за порушення валютного законодавства. Сума, яка сама собою тягне на окрему статтю бюджетних надходжень, якби її ще було з кого стягнути.
Подальше встановлення всіх обставин, кола причетних осіб та надання правової оцінки їхнім діям належить до компетенції правоохоронних органів. Усі зібрані матеріали ДПС передала до Офісу Генерального прокурора для подальшого опрацювання та прийняття рішень відповідно до законодавства. Тобто аналітика готова, тепер питання - чи з'являться за нею кримінальні провадження, чи історія обмежиться красивою презентацією.
Зокрема щодо 557 суб'єктів господарювання ДПС вже підготувала аналітичні висновки, які вказують на порушення податкового законодавства та ознаки легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
