Схема в системі закупівель: як безпека «Оператора ГТС» заробляла на мільйонних тендерах для захисту інфраструктури
Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що "Оператор ГТС України" купував бетонні захисні блоки не напряму у виробників, а через фірми-прокладки, які продавали їх державному підприємству за цінами, що подекуди вдвічі перевищували ринкові, і ця історія знову повертає публіку до давнього сюжету про те, як стратегічна газова інфраструктура країни обростає посередниками саме там, де гроші пахнуть найгучніше.
Лише один 120-сантиметровий легоблок для захисту газогону коштував державі 10 800 гривень за штуку, що удвічі дорожче від закупівельної ціни іншої державної компанії - "Укртранснафти". Той самий бетон, та сама країна, той самий ринок - тільки цінник чомусь живе у власному вимірі.
За підрахунками Ярослава Железняка, лише за сім місяців 2025-2026 років можлива переплата через компанії-посередників могла сягнути 70 мільйонів гривень. Ще близько 80 мільйонів може бути закладено в майбутніх поставках. Тобто схема не лише вже спрацювала, а й продовжує тиражувати себе під майбутні контракти.
Особливу увагу привертає те, що багатомільйонні контракти отримували маловідомі компанії без власного виробництва, досвіду або значних ресурсів. Класична картинка: ані заводу, ані техніки, ані історії, лише банківський рахунок і вдало розташований номер у списку переможців тендерів.
А розслідувачі виявили зв'язки між постачальниками та родиною керівника служби безпеки "Оператора ГТС України", чий підрозділ погоджує закупівлі захисних споруд. Тобто ту саму людину, чий підрозділ ставить підпис під закупівлями, можна знайти за родинною ниткою на іншому кінці тих самих контрактів. Захист газогонів від обстрілів - історія цілком зрозуміла, питання тільки в тому, від кого саме доводиться захищати ці закупівлі.
