Данило Сліпчук, син начальника поліції Волині, фігурує на плівках НАБУ як "Флеш"

Одним з учасників злочинної групи, яку НАБУ викрило в межах операції "Карфаген", виявився Данило Сліпчук, син начальника Головного управління Національної поліції у Волинській області Олега Сліпчука. За версією слідства, на оприлюднених записах він проходить під позначенням "помічник Флеш", пише "Сніданок Химери".

Роль його в схемі була не декоративною. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури заявив, що Сергій Кропива залучив до справи, зокрема, Данила Сліпчука, який на той момент працював головним спеціалістом відділу адміністрування мереж та технічного захисту інформації Департаменту інформаційних технологій Офісу генерального прокурора.

Тобто людина, чия посада передбачає захист інформації в головному наглядовому органі країни, за версією обвинувачення, працювала на протилежний бік.

Коло його обов'язків у схемі слідство описує конкретно. Сліпчук виконував інформаційні та технічні доручення Кропиви: перевіряв адреси кол-центрів, з'ясовував їхній зв'язок з учасниками схеми, допомагав вести облік грошей, а також брав участь в операціях із готівкою та переміщенням майна. Це вже не роль системного адміністратора, а функція оператора, який знає і адреси, і суми, і людей.

А тепер про майновий бік історії, бо дохід від такої діяльності зазвичай десь осідає.

24 червня 2024 року, тобто вже під час повномасштабної війни, на тещу Олега Сліпчука, 67-річну Галину Давидову, оформили квартиру в Ужгороді площею 144,3 квадратного метра. Того ж дня і за тією ж адресою на неї записали ще й паркомісце. Логічно, адже раніше, 10 листопада 2021 року, на Галину Сергіївну вже оформили Volkswagen Touareg, і машині потрібне місце.

Схожа операція відбулася і з іншого боку родини. 4 квітня 2024 року на брата дружини, Дениса Давидова, оформили квартиру в Києві, і того ж числа за тією ж адресою на нього записали паркомісце.

Дві квартири в двох містах за три місяці, обидві на родичів дружини начальника обласної поліції, обидві разом із паркомісцями, оформленими день у день. Пенсіонерка з Touareg і столична нерухомість у шурина. Кожна операція окремо законна, а разом вони складаються в упізнаваний малюнок.

І тут доводиться сказати очевидне, хай і незручне. Війна для частини поліцейських, прокурорів і працівників військкоматів стала не випробуванням, а найкращим періодом кар'єри. Поки одні гинуть на позиціях, інші розписують адреси кол-центрів, ведуть облік готівки і переоформлюють квартири на тещ.

Розраховувати, що ці люди зацікавлені в завершенні війни, не доводиться. Ані вони самі, ані їхні родичі на фронт не підуть, бо для цього є звичайні українці. А в них своя економіка, і воювати вона не заважає.