До наглядової ради Київміськбуду ввели людей під слідством - кияни не голосували

21 квітня 2026 року відбулися загальні збори акціонерів ПрАТ "ХК "Київміськбуд", на яких обрано новий склад наглядової ради. До неї увійшли п'ять осіб: заступник голови КМДА Петро Пантелеєв, колишній секретар Київради Володимир Бондаренко, директор Департаменту комунальної власності КМДА Андрій Гудзь, депутат Київради від "Європейської солідарності" Олександр Міщенко та Всеволод Комарницький - заступник директора Департаменту комунальної власності, начальник юридичного відділу. Компанія назвала це "кроком до стабілізації".

Тепер - про те, що ховається за цим красивим словом.

Хто такий "акціонер" і чому кияни не голосували

Перше питання, яке мала б поставити будь-яка відповідальна міська влада: хто взагалі ухвалював це рішення і від чийого імені?

Київська міська громада є стратегічним акціонером ПрАТ "ХК "Київміськбуд" - їй належить 80% акцій товариства. Тобто фактично це майно 3,5 мільйона киян. Вищим органом управління компанії є загальні збори акціонерів - саме вони обирають наглядову раду.

Але "загальні збори акціонерів" - це не збори киян. Право голосу реалізує Київська міська рада як представник громади. І саме тут виникає перше юридичне питання: де рішення Київради, яким депутати уповноважили конкретних осіб голосувати на зборах саме так? Хто, коли і на якій сесії делегував цим п'ятьом людям право представляти 80% акціонерного капіталу? Публічного рішення Київради в доступних джерелах немає.

Закон України "Про акціонерні товариства" (ст. 53) встановлює: до складу наглядової ради обираються акціонери або особи, які представляють їхні інтереси. При цьому акціонери несуть солідарну відповідальність за відшкодування збитків, завданих товариству членом наглядової ради, який є їхнім представником. Питання: чи оформлено таке представництво належним чином, з прямим рішенням Київради, чи п'ятеро просто прийшли на збори і самі себе обрали?

Хто ці п'ятеро і що говорять їхні справи

Бондаренко Володимир - колишній секретар Київради. Фігурував на плівках прослуховування НАБУ в рамках операції "Чисте місто" - масштабного розслідування земельної корупції у Київській міській раді. У квітні 2025 року пішов у відставку на тлі розслідування. У липні 2025 року отримав підозру від ДБР - у службовій недбалості та сприянні ухиленню від військової служби. Суд обрав йому цілодобовий домашній арешт.

Гудзь Андрій - директор Департаменту комунальної власності КМДА з 2014 року. Людина, яка де-факто керує комунальним майном Києва. В рамках шести кримінальних проваджень слідчі нарахували йому збитки бюджету Києва на понад 600 млн грн. Остання підозра - у квітні 2026 року, за службову недбалість, внаслідок якої громада втратила нежитлове приміщення у Солом'янському районі, а загальні збитки перевищили 8,7 млн грн. Примітна деталь: Гудзь за посадою є членом наглядової ради ПАТ "ХК "Київміськбуд" - того самого, що збудував ЖК "Коста Фонтана" в Одесі, де, за даними розслідувачів, дві квартири на берегах моря оформлено на 70-річну тещу директора департаменту.

Міщенко Олександр - депутат Київради від "Європейської солідарності", перший заступник голови земельної комісії. НАБУ повідомляло йому підозру у заволодінні шістьма земельними ділянками та незаконному збагаченні на 19,5 млн грн. За роки в земельній комісії - довгий слід сумнівних рішень: передача земель під забудову без аукціонів, погодження ДПТ із явними ознаками підроблення документів.

Пантелеєв Петро - заступник голови КМДА. Безпосередній керівник Гудзя по лінії управління комунальним майном.

Комарницький Всеволод - заступник директора того ж Департаменту комунальної власності, начальник юридичного відділу. Якого, за наявними даними, навіть немає на сайті КМДА.

Корпоративне право як інструмент захоплення

Наглядова рада в акціонерному товаристві - це не декоративний орган. Наглядова рада є органом, що здійснює захист прав акціонерів, контролює та регулює діяльність правління. Тобто ці п'ятеро тепер контролюють правління. Вони визначають стратегію. Вони затверджують великі правочини. Вони можуть знімати і призначати керівництво.

При цьому той самий Закон "Про акціонерні товариства" вимагає, щоб у наглядовій раді товариства, де понад 50% акцій належить державі або громаді, не менше третини складали незалежні директори. П'ятеро чиновників і депутатів - це нуль незалежних директорів.

Юридична конструкція виглядає так: майно киян, яке перебуває в кризі і де добудовуються десятки об'єктів, фактично передано під контроль людей, щодо яких тривають кримінальні провадження, - без публічного голосування Київради, без незалежних членів наглядової ради, без жодного пояснення громаді про те, хто і на якій підставі делегував їм ці повноваження.

Кияни не голосували. Вони не знають, хто саме представляв їхні 80% на зборах 21 квітня. І ніхто поки що не поспішає їм це пояснити.