Дрони на 724 мільйони та потрійні націнки: БЕБ розслідує масштабні зловживання на закупівлях БПЛА

Бюро економічної безпеки України (БЕБ) розслідує резонансне кримінальне провадження щодо можливого розкрадання бюджетних коштів під час закупівлі безпілотних систем (Magura UA, Kolyada K4 та Ares A1) загальною вартістю 724,3 млн грн.

Справу №72025001420000026 було відкрито 3 березня 2025 року за ч. 5 ст. 191 ККУ (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) на підставі аналітичної довідки БЕБ. Левова частка контрактів припала на держструктури: 460,8 млн грн профінансовано через Держспецзв'язку, а ще 263,5 млн грн — через Агентство оборонних закупівель. За попередніми розрахунками слідства, лише на двох видах комплектуючих штучне завищення цін склало 39,7 млн грн.

Тройні націнки та закордонні інвойси

У центрі уваги детективів опинилася компанія ТОВ «Євро Таннелс», яка імпортувала комплектуючі для дронів із значною переплатою:

• Двигуни Hobbywing X8: компанія купувала їх за ціною $267–370 за одиницю, тоді як інші імпортери завозили аналогічні деталі по $109–112,5. Максимальна ціна закупівлі у фірми перевищувала мінімальну ринкову у 3,4 раза, що лише на цій позиції сформувало різницю у 28,7 млн грн.

• Контролери CubePilot HEX: обійшлися бюджетам у $295–588 проти ринкових $165–250 (переплата — близько 11 млн грн).

Слідство ретельно вивчає ланцюжки постачань через польську фірму DEEP MATTER sp. z o.o. (яку ЗМІ пов'язують зі Світланою та Олександром Косачуками) та зіставляє реальну комплектацію і митну вартість.

Попри те, що ТОВ «Євро Таннелс» була створена у серпні 2022 року з мінімальним статутним капіталом (127 тис. грн), за кілька років вона перетворилася на потужного гравця: виручка підприємства у 2023–2024 роках зросла з 195,1 млн до 550,7 млн грн, прибуток — до 99,4 млн грн, а маржинальність сягнула 18%. Її власником значиться колишній податківець Борис Загальский.

Аналогічні успіхи демонструє і ТОВ «АРЕС.» Максима Пугача, яке після створення у березні 2024 року наростило виручку до 238 млн грн. Компанії-постачальники тісно переплетені між собою старими кадровими та бізнес-зв'язками (зокрема через спільні проєкти в інших юридичних особах), а торгові марки Magura та Kolyada зареєстровані на Дар'ю Каплуненко.

Округлення навколо Сейяра Куршутова та атака на Мінобороны

Журналістські розслідування виводять бенефіціарів постачань на одіозного бізнесмена Сейяра Куршутова (якого у 2021–2024 роках було внесено до санкційних списків РНБО, а у 2022 році — позбавлено українського громадянства).

Зв'язок простежується через колишнього митника Глеба Лобова, якого називають фактичним контролером «Євро Таннелс». Лобов володіє 69,62% компанії «Тусан», яка раніше належала дружині Куршутова — Катерині Любчик. Сама Любчик у жовтні 2022 року зареєструвала у Відні AmbraCosmetics GmbH, пов'язану з парфумерним бізнесом.

Тіньовий вплив цього угруповання яскраво проявився у червні 2026 року, коли на тлі реформування закупівель дронів у Мінобороны спалахнула потужна інформаційна кампанія проти міністра Михайла Федорова. Радник міністра Сергій Стерненко та народний депутат Олександр Федиенко публічно звинуватили Куршутова в організації системного тиску та захисті надприбутків колишніх постачальників через мережу анонімних телеграм-каналів (зокрема «Труха»). Наприкінці липня Куршутов подав проти Стерненка позов про захист честі та ділової репутації.

Обшуки, арешти майна та воєнні контракти

Восени 2025 року БЕБ провело серію обшуків в офісі «Євро Таннелс» на вулиці Шовковичній у Києві, вилучивши первинні документи, інвойси, міжнародні накладні (CMR) та технічну документацію на дрони. Попри те, що адвокати намагалися оскаржити обсяги вилученого, суди наклали арешт на майно, визнавши його речовими доказами у справі.

Незважаючи на кримінальні провадження, мільйонні розслідування та претензії щодо завищення цін, фігуранти розслідування — «Євро Таннелс», «Коляда КА» та «АРЕС.» — продовжують залишатися у ланцюгах постачань і виконувати нові оборонні контракти. Доля 724 млн грн бюджетних коштів та розрив у майже 40 мільйонів гривень на базових комплектуючих наразі залишаються під пильним прицілом БЕБ та антикорупційних інституцій.