Генерали більше не замовляють: Федоров зламав схему закупівель дронів-«ноунеймів»
Два місяці після призначення Михайла Федорова міністром оборони стали точкою, де вперше почали системно розбирати одну з найзакритіших схем всередині армії — закупівлі дронів за вказівкою генералітету: рішення про те, які саме безпілотники купувати, ухвалювалися не на основі ефективності чи даних з фронту, а в директивному порядку на рівні Генштабу, і нова команда Міноборони вперше почала ламати цю модель через зміну самої логіки закупівель.
Схема виглядала гранично просто. На рівні керівництва формувалася «потреба» в десятках тисяч конкретних моделей дронів від заздалегідь визначених постачальників. Військові частини отримували техніку з сумнівними характеристиками та якістю, але за документами закривалося 100% поставок. Фактичне використання не мало значення — акти підписувалися, гроші йшли. Закупівельники з Міноборони та Агентства оборонних закупівель не могли впливати на процес: їм спускали перелік, постачальника й обсяги. Залишалося лише погодити ціну та провести оплату.
Пік цієї практики припав на 2023 рік. З появою цифрових інструментів контролю, зокрема системи «е-Бали», масштаб почав скорочуватися, але повністю схема не зникла. Станом на 2026 рік окремі представники командування продовжували наполягати на закупівлях десятків тисяч таких «ноунейм»-дронів — ідеться про бюджети в сотні мільйонів, а в окремих випадках про мільярди гривень.
Нова команда Міноборони почала ламати цю модель через зміну самої логіки закупівель. Ключовий елемент — впровадження механізму mission control у системі «Дельта». Тепер кожен запуск дрона фіксується: є дані про виліт, завдання, результат і відеопідтвердження. Це усуває можливість списувати неіснуючі або неефективні застосування під формулювання «втрачено в бою».
Другий крок — зміни в інструкції з планування закупівель. Генштаб позбавили права диктувати конкретні моделі. Військові тепер формують лише вимоги за характеристиками: дальність, навантаження, тип керування. Далі включається аналітика — дані DOT-Chain Defence, «е-Балів» та Brave1 Market. У систему потрапляють лише ті дрони, які реально використовуються і показують результат. «Ноунейми» з низькою якістю автоматично випадають із відбору. На основі цих даних формується рейтинг виробників, після чого Агентство оборонних закупівель збирає інформацію про виробничі можливості й формує реальний пул доступних дронів. І лише на фінальному етапі один із заступників начальника Генштабу визначає обсяги закупівель — але вже всередині обмеженого та перевіреного списку.
Однак ключові ризики залишаються. Ціноутворення не змінилося: виробники як і раніше самі формують собівартість, додають до 25% і погоджують її через експертизу. В результаті ідентичні за характеристиками дрони можуть відрізнятися за ціною в рази. Крім того, нова система охоплює лише ті категорії техніки, що інтегровані в «Дельту». Поза контуром залишаються deep-strike та морські дрони — їхні закупівлі продовжують проходити через закриті канали спецслужб без прозорої звітності, і йдеться про десятки мільярдів гривень.
Головна зміна — зруйнована монополія генералітету на вибір постачальника. Вперше за роки закупівлі починають спиратися не на «телефонне право», а на дані застосування. Система щойно запущена і неминуче зіткнеться з опором зсередини — але сам факт її появи свідчить: навіть найзакритіші схеми починають тріщати, коли зникає політичне прикриття і з'являється управлінська воля.
