КРАІЛ і цензура: як державний регулятор захищав репутацію бізнесмена з російськими зв’язками
Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), яку було створено для забезпечення прозорості ринку грального бізнесу в Україні, фігурує у скандалі, що стосується цензури незалежної журналістики. За даними бази Lumen, через підконтрольні сайти державна посадовиця КРАІЛ могла бути залучена до блокування розслідувань про українського бізнесмена Максима Криппу — одного з ключових гравців у сфері онлайн-гемблінгу.
Що відомо про скаргу і блокування розслідування
У червні база Lumen зафіксувала DMCA-скаргу, подану на матеріал журналістського проєкту «Наші гроші». У розслідуванні йшлося про придбання Максимом Криппою маєтку в Козині орієнтовною вартістю 300 млн грн. Формальним покупцем стала компанія, зареєстрована в Броварах — за адресою, яка, згідно з держреєстром, пов’язана безпосередньо з Криппою. Ця ж адреса фігурує в документах компанії «СмартЛенд», яка раніше придбала готель «Дніпро» та має зв’язки з російським бізнесменом Олегом Бойком і брендом онлайн-казино «Вулкан».
Автором скарги виступив маловідомий сайт uGame.in.ua, який, як виявилось, дослівно скопіював розслідування та на цій підставі ініціював блокування оригіналу в Google. Домін цього сайту, за відкритими даними, зареєстрований на Юлію Бурковську — тодішню очільницю рекламного комітету КРАІЛ.
Політичний контекст: КРАІЛ, Арахамія та Гетманцев
КРАІЛ була створена у 2020 році з ініціативи представників владної фракції, зокрема Давида Арахамії та Данила Гетманцева, і тривалий час залишалась під їх політичним кураторством. Відомство неодноразово опинялося в центрі уваги через питання прозорості та можливі зв’язки з учасниками ринку, якому мало б запобігати зловживанням.
У квітні 2025 року КРАІЛ була ліквідована, а її повноваження передані до структури «PlayCity», що підпорядковується Міністерству цифрової трансформації. Однак скарга на «Наші гроші» була подана ще до цього — в період активного функціонування КРАІЛ.
Цифрова дезінформація: як працює маніпуляція видачею в Google
Паралельно з юридичним тиском, пов’язані з Криппою структури реалізують масштабну онлайн-кампанію із створення дублікатів особи. У публічному доступі з’явилися сотні фейкових згадок про «Максима Криппу» — нібито як про бразильського футболіста, танцюриста або науковця-вулканолога. Ці сторінки не містять критики, однак служать для витіснення реальних публікацій про українського бізнесмена з пошукової видачі Google.
За оцінками журналістів, ефективність таких дій обмежена, однак масштаб і системність свідчать про наявність ресурсів і мотивації приховати справжню інформацію.
Висновки
Використання державних посадовців і механізмів авторського права для блокування журналістських розслідувань викликає серйозні занепокоєння. У ситуації, коли Україна протистоїть збройній агресії Росії, факти можливого співробітництва з бізнес-структурами, пов’язаними з РФ, набувають особливої ваги.
Цей інцидент ілюструє, як владні важелі можуть бути використані для обмеження свободи слова в інтересах окремих підприємців. Незалежне розслідування таких дій — не лише питання репутації державних органів, а й елемент інформаційної безпеки.
