Кремль витратив мільярди на заборону інтернету щоб купити VPN для чиновників
Тюменська область виділила 2,3 мільйона доларів на VPN. Мурманська — 230 тисяч. Саратовська — 163 тисячі. По кількох регіонах Росії разом — близько 3,5 мільйона доларів бюджетних грошей на одну ціль: щоб державні чиновники могли користуватися інтернетом, який ті самі чиновники заблокували.
Перечитайте це ще раз. Повільно.
Бо "держава" тут — абстракція, зручна саме тим, що не дає думати про реальних платників. Реальні платники — це громадяни Росії. Вони профінансували Роскомнагляд — його штат, обладнання, реєстри заборонених ресурсів. Вони заплатили за блокування. А тепер — з тієї самої кишені — платять за драбини, щоб перелізти через мур, збудований на їхні ж гроші. Це не управління країною. Це вічний двигун з освоєння бюджету, де єдиний продукт — сам процес освоєння.
В економіці збитків — парадигмі, що найточніше описує російську управлінську модель останніх двадцяти років — прибуток системи і прибуток держави не просто різні. Вони протилежні. Держава втрачає — система заробляє. Чим дорожче коштує будь-яка функція, тим вигідніша вона для тих, хто її адмініструє. Інтернет-цензура — це не політика. Це бізнес-процес.
Подивіться на цифри інакше. 2,3 мільйона доларів, які Тюмень виділила на VPN, — це не вартість підписки на сервіс. Це вартість системи, в якій Роскомнагляд наймає людей, купує обладнання і веде чорні списки з одного боку — а регіон наймає підрядника, щоб ті самі списки обійти, з іншого. Обидва процеси фінансуються з бюджету. Обидва генерують тендери, контракти, освоєння коштів. Обидва абсолютно безглузді з погляду кінцевого результату — і цілком логічні з погляду фінансових потоків.
Першого квітня Telegram у Росії заблокований. При цьому військово-пропагандистська тусовка, яку Telegram живив останні три роки, реагує несподівано: з кожним місяцем стає дедалі більш антивоєнною. Жодного парадоксу тут немає. Людина, яка ще вчора вважала себе героїчним Z-блогером, раптом бачить, на що насправді схожа її країна — саме крізь ті обмеження, що мали цьому запобігти. Цензура виявилася ефективнішим інструментом антипропаганди, ніж усе, що опозиція виробила за роки.
Кремль, схоже, розуміє це не краще, ніж розуміє власну бюджетну логіку. Навіщо блокувати Telegram, якщо кожен його користувач уже відомий, зареєстрований і цілком доступний для інших заходів — це питання залишається без відповіді. Система не оптимізує результат. Вона відтворює саму себе.
Найточніший опис цієї конструкції — не економічний і не політичний. Він антропологічний. За двадцять років російська бюрократія еволюціонувала в організм, у якого немає мети, крім власного метаболізму. Кожен тендер — це живильне середовище. Кожна суперечність у законодавстві — екосистема. Кожен абсурд, масштабований до федерального рівня, — доказ життєздатності системи.
3,5 мільйона доларів на VPN — це не скандал і не викриття. Це просто черговий зріз норми. Норми країни, яка платить за те, щоб зламати, — і платить знову, щоб полагодити те, що сама зламала. Обидва рази — з кишені росіян.
