Київрада з п'ятої спроби проголосувала за паркінг на схилах Пейзажної алеї
Безкорисливість Віталія Кличка давно стала притчею во язицях, пише Володимир Бондаренко. Ні копійки, можна сказати, не нажив на посаді. Тричі обраний. Майже почесний чемпіон. Майже - бо вчора Київська міська рада нарешті зробила йому маленький подарунок: 65 депутатів із 120 з п'ятої спроби проголосували за передачу 4,06 гектара паркової землі на Киянівському провулку, 13-21 комунальному підприємству "Київзеленбуд" - з одночасною зміною цільового призначення ділянки з "зелених насаджень" на "будівництво та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення". Рішення підписане міським головою Віталієм Кличком.
На цих 4 гектарах схилів Пейзажної алеї запланований багаторівневий паркінг, скляний міст, ліфт і оглядовий майданчик, пише Дмитро Петров. Перші дерева на схилах почали зрізати ще в березні. Паркінг, як пояснюється в документах, забезпечуватиме "швидку доступність" зеленої зони. Традиційна київська логіка: щоб зберегти парк - треба вирізати частину парку.
Але паркінг - це лише перший шар. Під ним є другий.
У Киянівському провулку, 12 - впритул до земельної ділянки, що передається під будівництво, - стоїть житловий будинок площею 1 200 квадратних метрів. Земельна ділянка під ним - 10 соток (кадастровий номер 8000000000:91:157:0123). Власниця - Ангеліна Осадча. Та сама Осадча, яка керує благодійним фондом Кличка і рядом компаній його брата Володимира, що проживає в Монако. Комерційна рента з цього будинку давно могла б бути вищою - але без власного паркінгу бізнес-центр не бізнес-центр. Власна ділянка Осадчої для паркінгу замала. Тому паркінг збудують у комунальному парку - за рахунок киян. "Угостився і не витратився", як кажуть у таких випадках.
Місце для цієї забавки обрано не випадково. Ділянка розташована в Центральному історичному ареалі міста, частково в буферній зоні об'єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Київ: Собор Святої Софії і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра". Тут же - пам'ятки археології місцевого значення "Культурний шар Копирева кінця, X-XIII ст." та "Культурний шар ремісничих слобід Гончари та Кожум'яки IX-XVII ст." Тобто йдеться про Старокиївську гору - місце, "звідки є пішла земля" руська, якщо вірити літопису.
Юридична служба Київради проект не погодила - начальник управління правового забезпечення Валентина Положишник повернула документи із зауваженням: оскільки ділянка розташована на території пам'ятки археології, її правовий режим не може відрізнятися від правового режиму самої пам'ятки, а тому надання її в постійне користування під будівництво є сумнівним з правового погляду. Верховний суд у справах №826/8857/16 та №826/8107/16 це підтверджує: землі під пам'ятками археології перебувають у державній власності або підлягають викупу в державну власність.
Але юридичний висновок датований червнем 2025 року, а рішення Київрада проголосувала ще в жовтні 2024-го. І підписане воно - Кличком. Депутатські "ні" проблемою теж не стали: з п'ятої спроби 65 голосів знайшлося.
Тепер пам'яткоохоронні обмеження має зняти Департамент охорони культурної спадщини КМДА. Тобто структура, підпорядкована тому ж Кличку. Коло замкнулося. Парк - для паркінгу, пам'ятка - для бізнесу, закон - для протоколу.
