Мільярди тіньового гемблінгу, кредитний слід «Дельти» та втеча через «Ягодин»: розкрита повна хронологія падіння IBOX Bank

Фінансовий ринок України багатий на гучні банківські скандали, проте історія падіння IBOX Bank та його зв’язків із теневим гемблінгом займає в цьому списку особливе місце. За фасадом легального платіжного бізнесу ховалася масштабна інфраструктура з міскодингу та легалізації мільярдів гривень, витоки якої ведуть до класиків українського банківського «транзиту» нульових та десяткових років.

Шлях банкіра: від «Альфи» і «Дельти» до IBOX Bank

Ключовою фігурою, яка стояла біля витоків термінального та банківського проєкту, є Євген Березовський. Його кар'єрна траєкторія вражає охопленням ключових фінансових установ, що згодом завершили своє існування у статусі неплатоспроможних:

• 2005–2011 роки: керував корпоративним напрямом Альфа-Банку Україна.

• Весна 2014 року: стає першим заступником голови правління Ощадбанку.

• Осінь 2014 року: переходить на аналогічну посаду першого заступника Миколи Лагуна в Дельта Банку. Уже в березні 2015 року «Дельта» гучно луснула, залишивши колосальні дірки в системі рефінансування та фонді гарантування вкладів.

Паралельно з роботою у великих банках Березовський разом із Олександром Лукановим розвивав мережу платіжних терміналів iBox. Тоді ж «Дельта Банк» щедро відкрив термінальному бізнесу дві кредитні лінії — на 64 та 80 млн грн, особистим поручителем за якими виступав сам Березовський.

Згодом термінали та фінансові потоки завели в «Агрокомбанк», який згодом перетворився на IBOX Bank. Плани призначити Березовського головою правління тоді не погодив НБУ, проте він зайняв посаду управляючого директора та став співвласником банку (його пакет акцій коливався від 9,9% до 6,122%, що еквівалентно 10 376 500 акціям).

У 2016 році через фінансові проблеми та борги перед Михайлом Спектором на суму $265 тис. (суд постановив стягнути близько 9,33 млн грн) частка Березовського була виставлена на біржі ПФТС із дисконтом. Проте зв'язки з новими бенефіціарами не обірвалися.

Епоха Олени Шевцової: міскодинг, 20 мільярдів і втеча з країни

Після зниження частки Березовського в капіталі банку почала активно рости присутність Алени Дегрик-Шевцової. Згідно з документами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (зокрема штачним розписом), Березовський зберіг вплив у структурі, працюючи радником голови наглядової ради. (Хоча офіційних підозр в основній справі йому БЕБ поки не висувало, пряма участь у процесах залишається предметом аналізу слідства).

Олена Шевцова зосередила у своїх руках 24,98% акцій IBOX Bank, очолила наглядову раду та активно розвивала платіжний бізнес LEO. Саме під її керівництвом банк перетворився на головну фінансову «пральню» для нелегальних онлайн-казино:

• Кошти гравців збиралися через термінали та платіжні шлюзи.

• Реальні ігрові транзакції ретельно маскувалися під виглядом оплати товарів, послуг, «кіберспорту» та «спортивного покеру» (класичний міскодинг).

Масштаби привернули увагу регулятора: НБУ виявив понад 3,5 млрд грн сумнівних операцій семи високорискових компаній. Після неодноразових штрафів та попереджень, 7 березня 2023 року IBOX Bank остаточно позбавили ліцензії за систематичне порушення законодавства у сфері фінмоніторингу та протидії відмиванню коштів.

Розслідування Бюро економічної безпеки (БЕБ) розкрило ще масштабніші цифри:

• У справі фігурують понад 20 компаній та близько 4,8–5 млрд грн легалізованих коштів.

• Загальний обіг пройдених через банк сумнівних ігорних транзакцій сягав понад 20 млрд грн, що завдало бюджету України сотень мільйонів гривень збитків у вигляді неоплачених податків.

У день відкликання ліцензії (7 березня 2023 року) Олена Шевцова та Євген Березовський разом із менеджерами Іриною Циганок та Зоєю Нестеровською залишили Україну потягом через пункт пропуску «Ягодин». Згодом Шевцову оголосили в розшук, запровадили проти неї санкції, а у 2025 році БЕБ направило обвинувальний акт до суду.

«Супутній» слід: справа Фридриха Поллака

У тому ж турбулентному періоді українського банкінгу неподалік розгорталася ще одна показова історія. У 2014 році банкір Фридрих Поллак очолив Union Standard Bank. Уже 1 жовтня 2015 року банк визнали неплатоспроможним після того, як із його сховищ у мародерський спосіб «випарувалося» 63,5 млн грн, €405 тис. та $44 тис., а також зафіксовано епізод з валютою клієнта на 1,3 млн грн. Поллаку офіційно інкримінували розтрату в особливо великих розмірах.

Підсумковий ланцюг схеми

Загальна конструкція тіньової імперії виглядає як монолітний ланцюжок:

Березовський ➔ мережа iBox ➔ кредити Дельта Банку (144 млн грн) ➔ Агрокомбанк / IBOX Bank ➔ входження Шевцової (24,98%) та проєкт LEO ➔ термінальний міскодинг ➔ відмивання від 3,5 до 20 млрд грн теневого гемблінгу ➔ санкції, розшук і втеча за кордон.

Попри те, що Євген Березовський формально уникає статусу підозрюваного в гемблінг-справі Шевцової, саме він заклав фундамент термінальної інфраструктури та володів часткою банку, який згодом став головним фінансовим хабом українського тіньового ігрового ринку.