Мобілізація замість підозри: як розслідування БЕБ збіглося із відправкою блогера Золкіна на фронт

Новина про мобілізацію відомого блогера Володимира Золкіна, який здобув популярність завдяки інтерв'ю з російськими військовополоненими, викликала активне обговорення в мережі. За словами самого блогера, він служить оператором взводу радіоелектронної розвідки в 91-му окремому протитанковому батальйоні й виконує завдання у Дніпропетровській області. Свій вибір він прокоментував коротко: «Потому что надо мобилизоваться всем».

Проте за офіційною риторикою криється низка нюансів, пов'язаних із часовими збігами та юридичним тиском.

Передісторія: справи БЕБ та втрата броні

Хронологія подій навколо блогера розгорталася наступним чином:

• Березень 2026 року: Народний депутат Ярослав Железняк оприлюднив інформацію про те, що Золкін тривалий час мав спеціальний облік та протекцію/бронювання від Головного управління розвідки (ГУР МО).

• Відкриття проваджень: За заявою депутата Бюро економічної безпеки (БЕБ) 13 березня 2026 року відкрило проти Золкіна дві кримінальні справи: за ст. 212 ККУ (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах) та ст. 209 ККУ (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом). Причиною стали непідтверджені доходи від YouTube-каналу та купівля елітної нерухомості й авто.

• Скасування бронювання: Після розголосу ГУР зняло блогера з спецобліку, після чого він повернувся на загальний військовий облік.

Прогматичний крок чи вимушена міра?

У серпні 2026 року стало відомо про перебування Золкіна в підрозділі ЗСУ. Сам блогер стверджує, що мобілізувався навесні.

Хоча служба в Збройних Силах України не зупиняє розслідування БЕБ автоматично та не скасовує можливу кримінальну відповідальність, вона процесуально ускладнює проведення слідчих дій і вручення підозр. Окрім того, статус військовослужбовця суттєво змінює суспільне сприйняття фігуранта розслідування, переміщуючи фокус з фінансових махінацій на виконання військового обов'язку.