На розслідування про Юрія Голика посипалися скарги про копірайт із вимогою прибрати їх із пошуку
Юрій Голик, чиє ім'я слідство пов'язує зі схемами на дорожніх та інфраструктурних мільярдах і який роками сам називав себе ідеологом "Великого будівництва", узявся за нове ремесло. З Австрії, куди він виїхав напередодні обшуку у справі, до якої причетний, тепер ведеться війна не з корупцією, а з пам'яттю про неї. Як повідомляють колеги, на низку матеріалів про Голика почали надходити скарги про нібито порушення авторських прав із вимогою прибрати їх із пошукової видачі. Усе це скидається на скоординовану зачистку інформації, і під неї потрапили щонайменше чотири розслідування, які ви читаєте нижче в зведеному вигляді: про "волонтерський" виїзд за кордон, про роль ідеолога "Великого будівництва", про мільярдні бюджети на дорожньому кейсі і про виїзд з України.
Іронія тут майже досконала. Людина, чиє ім'я слідство згадує поряд з освоєнням мільярдів бюджетних гривень, раптом згадала про святість авторського права. Тільки от матеріали, які намагаються стерти, написані не Голиком. Це не його тексти, це тексти про нього. Скарга на копірайт у такому випадку виглядає не юридичним інструментом, а радше ширмою: важко уявити, яке авторське право фігуранта розслідувань тут порушено, бо порушувати, схоже, нічого. Лишається саме бажання, щоб у пошуковій видачі за прізвищем "Голик" виходила пустка. Спосіб не новий, до нього часто вдаються ті, кому є що ховати, і саме сам факт таких скарг промовистіший за будь-яке журналістське розслідування. Кому потрібно витирати з мережі те, що нібито неправда?
А тепер по суті того, що так хотіли б прибрати з очей.
Волонтер, який катається Європою
Як писав Ігор Мосійчук, консультант офісу президента, фігурант топ-розслідування про корупцію і власник скандального телефону зі "зливами" НАБУ Юрій Голик навіть під час війни мав вільне право на виїзд за кордон. Щоправда, повертатися він мав би з гуманітарним вантажем, бо дозвіл, за даними публікації, був виданий йому як водієві, що перевозить допомогу для ЗСУ.
11 квітня 2024 року перший заступник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Володимир Орлов підписав документ, згідно з яким Голик до 16 жовтня 2024 року мав возити вантажі для армії. Возив він гуманітарку чи просто катався Європою у власних інтересах, питання радше риторичне.
Але найцікавіше навіть не це. Лист на виїзд Голику виписував Орлов, причому, за версією публікації, не зовсім з власної волі. За дивним збігом обставин саме напередодні потреби видати цей лист голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак узяв короткострокову відпустку і призначив тимчасово виконувати свої обов'язки Володимира Орлова. І вже з відпустки, як стверджувало джерело, віддав заму вказівку виписати "шлях" фігуранту топ-розслідування, аргументуючи це нібито прямою вказівкою з Банкової.
Складається враження, що Орлова в цій історії використали наосліп. А його подальше звільнення з підозрою через корупцію на фортифікаціях скидається на фінал, у якому йому відвели роль козла відпущення. Найгірше тут те, що ні Голик, ні Лисак, схоже, жодних наслідків так і не зазнали. Питання тільки одне: чи довго от ці голики, лисаки, синєгубови залишатимуться без уваги слідства і коли вже до них дійдуть руки НАБУ та СБУ.
Ідеолог "Великого будівництва", який ні за що не відповідає
Як зафіксувала редакція, бізнесмен Юрій Голик любить називати себе ідеологом "Великого будівництва". Роками він радив, консультував, примножував власний бізнес і, схоже, не брав на себе відповідальності ні за що, до чого був причетний.
Йому публічно закидали створення схем на "Великому будівництві" в період, коли він був "консультантом" проєкту. А після гучного скандалу з виділенням 1,5 мільярда гривень за дорожні роботи на Дніпропетровщині фірмі, яку пов'язують із його товаришем, тодішнім головою ОВА Валентином Резніченком, кар'єрі Голика мав би настати кінець. Та кінець не настав. Бізнесмен, за даними публікації, продовжував систематично навідуватися на Банкову, не маючи там жодної посади. А тій самій компанії "Будінвест Інжиніринг" продовжували платити мільйони за "експлуатаційне утримання доріг".
Регулярні візити на Банкову, квартири й люксові авто, зв'язки з Тишлеком, Шилом і Марченком, відсутність видимих наслідків після корупційної історії з Дніпропетровською ОВА і ремонтами доріг, та ще й заперечення, що він узагалі був "консультантом" в офісі президента, це й є портрет людини, яка тепер, схоже, воліла б, щоб пошуковики про неї забули.
Хто крутить мільярдними бюджетами
Щоб зрозуміти, чому навколо Голика стільки нервозності, варто пригадати, на яких сумах, за даними журналістів, він сидів. Як описував Денис Ковальов, у тій конструкції заступник глави Офісу президента Кирило Тимошенко виконував роль "даху", голова Укравтодору Олександр Кубраков, людина Тимошенка і виходець із BRDO, був розподільником по дорожньому кейсу, а сам Юрій Голик описувався як тіньовий розподільник і куратор потоків в інфраструктурні проєкти. Саме від його порад, за версією джерел, залежало, в які об'єкти підуть інвестиції. Свого часу його навіть прочили на посаду міністра інфраструктури замість Владислава Криклія.
Функціонер він справді цікавий: працював при різних можновладцях, від Бориса Ложкіна в його УМХ і до тодішньої влади. Дуже здібний, знається на "схемах", у тій публікації його прямо назвали мозком і вирішувачем синдикату.
Одеська журналістка Ірина Гриб свого часу оприлюднила показову таблицю. За цими даними, тільки на дорожній кейс у 2020 році було виділено 213,963 млрд грн, з яких уже освоєно 122,79 млрд грн, а ще 81,369 млрд грн були в процесі освоєння і чекали на 2021 рік, хоча тендери, як стверджувалося, вже розділили між учасниками синдикату. Мінімальна сума відкату за тендер оцінювалася в 20 відсотків, а інколи й до 35. Тобто за найскромнішими підрахунками синдикат, за версією джерела, розпиляв між усіма гравцями понад 25 млрд гривень. Ще близько 20 млрд мали отримати у 2021 році за вже розподілені тендери, а на підході були нові тендери і нові бюджети. На цьому тлі будинок за 10 мільйонів гривень, який, як писалося, учасники синдикату "подарували" Кирилу Тимошенку на Новий рік, виглядав дрібкою від цілого пирога.
Виїзд до Австрії
А далі сталося те, що рано чи пізно стається з усіма "недоторканними". Як повідомляв Максим Дорошенко з посиланням на ДПСУ, консультант офісу президента і власник того самого скандального телефону зі "зливами" НАБУ Юрій Голик залишив територію України. За даними джерела, виїхав він через систему "Шлях" з довідкою про інвалідність і опинився в Австрії.
Джерела в НАБУ підтверджували, що незадовго до того детективи в межах розслідування справи Резніченка та Голика, тобто справи про виграні ТОВ "Будінвест інжиніринг" тендери на суму понад 1,5 млрд грн, провели обшук в основного фігуранта Валентина Резніченка у його машині. Після цього, як зазначалося, Голик і справді міг залишити Україну. У бюро при цьому уточнювали, що перевіряють достовірність інформації через оперативні канали, бо прямого доступу до системи "Шлях" НАБУ не має.
Які саме додаткові докази могли знайти детективи під час обшуку і що спонукало Голика до виїзду саме в цей момент, достеменно невідомо. Очевидним лишається одне: фігурант топ-розслідування про корупцію у вищих ешелонах влади, яке свого часу спричинило глобальну кризу в самому НАБУ, вже поза межами України. І це точно не плюс ані для перспектив справи, ані для тих, хто цей виїзд допустив.
Що насправді означає скарга на копірайт
Тепер складемо все докупи. Спершу зручний "шлях" волонтера для виїзду, потім довідка про інвалідність і та сама система "Шлях", потім Австрія, де його не дістають ні детективи, ні слідство. А коли і відстань уже забезпечена, лишається замести останні сліди вдома, у пошуковій видачі. Звідси, схоже, і скарги на авторські права, якими намагаються витерти з мережі матеріали про дорожні мільярди, про "Будінвест Інжиніринг", про синдикат і про виїзд за кордон.
Тільки логіка тут грає проти замовника. Коли публікації про справу на півтора мільярда намагаються прибрати через копірайт, жоден факт цим не спростовується, навпаки, до них лише прикута зайва увага. Бо неправду спростовують у суді, а не вимогою видалити з пошуку. І коли замість суду хтось обирає тихе прибирання видачі з-за кордону, це і є відповідь на питання, чого він боїться найбільше. Тож хай скарг буде скільки завгодно. Ця стаття теж є відповіддю на одну з них.
