Печерський суд заморозив 103,9 млн грн на рахунках оборонного постачальника "Аквапласт"
13 серпня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду Києва задовольнив клопотання прокурора Офісу генерального прокурора і наклав арешт на рахунки ТОВ "Аквапласт" з кодом ЄДРПОУ 32974593, заморозивши 103,9 млн гривень, пише Absolution.
За версією слідства, з оборонних контрактів на 2,5 млрд гривень, укладених з Національною гвардією і Міністерством оборони, через конвертаційний центр вивели 577 млн.
Арешт накладено широко. Гроші лежать і ще можуть надходити на рахунки в Укргазбанку, МТБ Банку, Казначействі, Акордбанку, Ощадбанку в Дніпрі, Укрексімбанку, Банку інвестицій та заощаджень, ПриватБанку, ПУМБ і Укрсиббанку. При цьому підприємству залишили можливість платити зарплату, лікарняні, податки і комунальні послуги, а банки зобов'язали негайно відзвітувати слідству, скільки саме коштів було на рахунках у момент виконання ухвали.
Показова деталь: ані компанію, ані підозрюваних, ані банки на засідання не викликали. Суддя прямо зазначив у рішенні, що попередження дало б їм шанс перекинути гроші далі. Тобто суд виходив з того, що фігуранти цілком здатні вивести кошти за кілька годин.
Справа має номер 12026000000001141 і зареєстрована 20 травня 2026 року. Розслідує її Головне слідче управління Національної поліції під процесуальним керівництвом ОГП, а перелік статей у кваліфікації охоплює майже все меню економічної злочинності: розтрата в особливо великих розмірах, підроблення документів про юридичну особу, легалізація, ухилення від сплати податків, службове підроблення і створення злочинної організації.
Тепер про суть претензій до "Аквапласта".
З 9 березня 2023 року по 29 січня 2025 року директор товариства, якому повідомили про підозру 1 липня 2026 року, разом із невстановленими службовцями фірми і через двох посередників працював із керівником конвертаційного центру.
Головне тут в тому, що запчастин, за які платили гроші, насправді не існувало. З січня 2023 по червень 2025 року "Аквапласт" переказав 577 млн гривень чотирьом фірмам з ознаками фіктивності. Найбільше отримало ТОВ "Релізопт Юкрейн", 243,8 млн гривень. На другому місці ТОВ "Оптімустрейд К" з сумою 202,5 млн. Далі йде ТОВ "Лейкінг Скіл" зі 126,4 млн, а замикає перелік ТОВ "Люденс Ретейл", якому дісталися порівняно скромні 4,2 млн гривень.
Далі гроші знімали готівкою через пункти обміну валют у Дніпрі і повертали невстановленим людям з "Аквапласта". Схема, як бачимо, закільцьована: кошти виходили з оборонного контракту і поверталися до тих самих людей, тільки вже без жодних податкових наслідків.
Підозри в цьому провадженні вже отримали керівник конвертаційного центру і щонайменше семеро інших людей, яких слідство вважає організаторами і пособниками за статтями про злочинну організацію, відмивання коштів і податки. Директора "Аквапласта" при цьому проводять як організатора легалізації та податкової схеми. Раніше Печерський суд уже продовжував йому процесуальні обов'язки: не виїжджати з Жовтих Вод без дозволу, не спілкуватися з іншими підозрюваними, а закордонний паспорт здати до Державної міграційної служби.
Залишається пояснити, чому заарештували саме 103,9 млн гривень.
Прокурор просив заморозити не всі 2,5 млрд оборонних контрактів і навіть не всі 577 млн порожніх поставок, а лише суму недоплаченого податку на прибуток. Суддя визнав такий підхід пропорційним: бізнес формально може працювати далі, а бюджетний слід рухатися не може.
Логіка зрозуміла, але з неї випливає незручне запитання. Якщо за оборонними контрактами на два з половиною мільярди гривень постачали запчастини, яких не існувало, то держава недорахувалася не тільки податку на прибуток. Вона недорахувалася самих запчастин.
