Прокуратура Цюриха накрила Swiss Remit - пральню грошей Росії та нігерійської наркомафії

Прокуратура Цюриха разом з Управлінням з боротьби з наркотиками США (DEA), Європолом і поліцією Нігерії провела одну з наймасштабніших операцій проти відмивання грошей з Росії та коштів нігерійської наркомафії. Під варту взято мільярдера Амаді Саймона, якого на батьківщині знають як найбільшого наркобарона Нігерії, і колишнього члена правління російського банку "Анелік Ру" Сергія Салпанова. Що може бути спільного в нігерійського кокаїнового барона і російського банкіра? Як з'ясувалося, каса. Гроші відмивали через платіжну систему Swiss Remit, яку пов'язують із банкіром Германом Горбунцовим, а сайт цієї платіжки прокуратура Цюриха вже конфіскувала.

За версією прокуратури, учасники схеми створили систему, через яку за кілька років "відмили" десятки мільйонів доларів. Походження цих грошей було різним: частина прийшла з Росії, частину здобули шахрайством, ще частину заробили на незаконному обігу наркотиків. Щоб легалізувати кошти, використовували складну систему переказів, криптовалюту і фіктивні документи. Лише наркотичну частину цюрихська прокуратура в судових документах оцінює щонайменше в 46 млн швейцарських франків, які пройшли через Swiss Remit на користь нігерійської наркомафії. Російська частина, судячи з усього, не менша, а більша: за даними ВЧК-ОГПУ та Rucriminal.info, через ту саму платіжку відмили щонайменше 120 млн євро брудних грошей з Росії.

Прізвищ затриманих прокуратура не назвала, проте вони вже відомі. Сергій Салпанов - росіянин, який мав паспорти Угорщини та Румунії, причому румунський виявився підробленим. Саме Салпанов значився основним офіційним власником Swiss Remit. У Росії він був членом правління банку "Анелік Ру", який працював як платіжна система. 2016 року цей банк потрапив під санкції України, а 2019 року його ліквідували. Отже, швейцарську платіжку очолювала людина, чию попередню платіжну систему Україна внесла до санкційного списку задовго до того, як про Swiss Remit заговорили слідчі.

Другий ключовий фігурант, Амаді Саймон, жив у Швейцарії разом з дружиною і був бенефіціаром Swiss Remit. Дружина при цьому працювала в офісі платіжки. Сімейний підряд у найбуквальнішому сенсі: чоловік володів, дружина обслуговувала. Прокуратура Цюриха вважає, що серед іншого через Swiss Remit відмивали саме кошти від наркобізнесу Саймона. Разом із подружжям затримали й тих, хто перебував в офісах Swiss Remit: Петра Щербину, уродженця Молдови з французьким паспортом, і вже згаданого Салпанова.

Як саме працювала "пральня" і як на неї вийшли, стало відомо із судових документів прокуратури. Swiss Remit мала кілька офісів у Швейцарії, зокрема безпосередньо в Женеві, і всі вони мали одну обов'язкову особливість: два входи. Парадний призначався для звичайних клієнтів. Другий, "чорний", відчиняли для клієнтів "особливих". Такими клієнтами були наркодилери з клану Амаді Саймона. Торговці кокаїном приносили виторг просто в офіси Swiss Remit через чорний хід, а звідти гроші переказували до Нігерії та інших африканських країн. Там Саймон вкладав їх у купівлю дорогих готелів, нічних клубів, офісних будівель тощо. Уявіть собі цей маршрут: кокаїнова готівка заходить в офіс з двору, а виходить в Африці нічним клубом чи офісною будівлею.

Вийшли на платіжку знизу. Через збувальників кокаїну Управління з боротьби з наркотиками США, Європол і швейцарські правоохоронці дісталися до Swiss Remit. Після цього телефони Саймона та його дружини поставили на прослуховування, а в офісах платіжки встановили приховані камери. Тобто з певного моменту "особливі" клієнти заходили з чорного ходу прямо в об'єктив. Фінал відомий: операція, під час якої затримали подружжя Саймонів, Петра Щербину і Сергія Салпанова.

Проте нігерійський кокаїн - лише перша серія цієї історії. Навіщо швейцарській платіжці представництво в Москва-Сіті? Відповідь проста: там приймали готівку, переводили її в криптовалюту, а далі зараховували ці кошти на рахунки клієнтів у Швейцарії та інших країнах Європи. Московська готівка заходила в криптовалюту, а виходила чистими європейськими рахунками. Представництва Swiss Remit мала і в низці інших країн. Десь, як у Греції, вони були офіційними. Десь, як в Іспанії, неофіційними. Іспанським представництвом керував громадянин України Володимир Мошук.

Найцікавіше стосується власника. Офіційно основним бенефіціаром Swiss Remit був заявлений Салпанов. Однак "сплив" документ, згідно з яким з березня 2022 року по грудень 2025 року діяла бенефіціарна угода, і за нею власницею акцій Swiss Remit була Наталія Семченкова, дружина банкіра Германа Горбунцова. За угодою Салпанов передав їй акції в заставу під великий кредит. Виходить, що до січня 2026 року справжнім бенефіціаром платіжки міг бути сам Горбунцов. Майже 4 роки акції компанії, через чорний хід якої заносили кокаїнову виручку, лежали в заставі в родині банкіра. Хто в такій конструкції був господарем, а хто лише значився в реєстрі?

Не менш промовистий і сам офіс. Головний офіс Swiss Remit розташовувався в приміщенні, яке належить фірмі Fonteluna SA. Кінцевий бенефіціар цієї фірми - Шаміль Ідрісов. На нього ж була оформлена оренда вілли, в якій у Швейцарії жив Салпанов. Отже, одна й та сама людина дала платіжці дах над офісом, а її офіційному власникові - дах над головою. Ідрісов був великим співвласником і головою ради директорів Поволзького взаємопов'язаного банку (ПВ-Банку), який згодом збанкрутував. На державній службі він обіймав посаду заступника глави адміністрації Ульяновської області і керував представництвом регіону в Москві. Ідрісова допитували у кримінальній справі про розкрадання під час будівництва Федерального високотехнологічного центру медичної радіології в Димитровграді. Після цього він виїхав жити до Швейцарії.

Swiss Remit тісно взаємодіяла ще й з топменеджерами однієї швейцарської компанії з управління активами, що має латвійське "коріння". Назви цієї компанії поки не наведено, а сама історія, як попереджає видання, розвивається і обіцяє цікаві "сюрпризи". Поки що в наручниках опинилися ті, кого слідчі бачили на прихованих камерах і чули в навушниках. Російська частина схеми, від представництва в Москва-Сіті і застави акцій у родині Горбунцова до офісу й вілли Ідрісова та латвійських управителів активами, поки що відома з документів і даних журналістів, а не із заяв прокуратури.