Справу Жеваго на 46 мільярдів заблоковано. Суддя Кібенко та юристи LCF гальмують розгляд ключового позову ФГВФО
Найбільша в історії Фонду гарантування вкладів справа проти бізнесмена Костянтина Жеваго зависла в судах. Позов на майже 46 мільярдів гривень, поданий ще у січні 2023 року, досі не дійшов до розгляду по суті в суді першої інстанції. Причина — постійні скарги й апеляції з боку відповідача, які унеможливлюють початок слухань.
За інформацією Фонду, у 2011–2015 роках із банку «Фінанси та Кредит» було виведено мільярди гривень через фіктивні операції з підконтрольними компаніями-нерезидентами. Кредити видавалися під виглядом передоплати за товари, які так і не поставили.
На підготовку доказової бази пішло щонайменше $5 мільйонів. Справу супроводжує понад 300 тисяч сторінок документів. Враховуючи активи Жеваго, позов міг би стати прецедентом повернення коштів державі та ошуканим вкладникам.
Але два роки — жодного розгляду по суті. Увесь процес заблоковано юридичними інструментами, які використовує сторона захисту.
Ключова фігура, яка нині курує справу — суддя Верховного Суду Олена Кібенко. Саме до неї стікаються всі скарги в межах процесу. За словами експертів, Кібенко неодноразово ухвалювала рішення на користь Жеваго, навіть всупереч думці колег. Так було, наприклад, у справі Білоцерківської ТЕЦ.
Олену Кібенко пов’язують давні професійні зв’язки з юристкою Анною Огренчук — партнеркою юридичної фірми LCF, яка представляє інтереси Жеваго. Вона ж, за даними джерел УП, виконує неформальну роль комунікатора між Жеваго та представниками судової системи.
Огренчук — дружина Андрія Довбенка, колишнього «куратора» Мін’юсту за Порошенка і фігуранта справ НАБУ. Станом на сьогодні всі троє — Жеваго, Огренчук і Довбенко — перебувають за кордоном.
Фактично справа Жеваго стала індикатором слабкості судової системи. Незважаючи на масштаб позову, він повністю заблокований юридичним спротивом з боку осіб, наближених до верхівки правосуддя. У той час, коли йдеться про 46 мільярдів — суму, співставну з річним бюджетом на закупівлю дронів для ЗСУ.
Чи є це банальне затягування — юридичним саботажем у державній справі? І хто несе за це відповідальність?
Це питання нині — до правоохоронних органів.
